Інна Мєтєлєва, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Дмитро Костюк, Сергій Шаршов.

Перспективи подальшої успішної розбудови об’єднаних сільських територіальних громад стали темою обговорення у Верховній Раді — під час круглого столу «Розвиток села за допомогою сільських громад: новації в політиці», організованого Комітетом з питань аграрної та земельної політики.

Голова підкомітету з питань соціальної політики агропромислового комплексу, розвитку сільських територій, науки та освіти Комітету з питань аграрної та земельної політики Дмитро Костюк, відкриваючи засідання, зазначив: тут присутні 18 представників ОТГ з різних областей, а також «прогресивні» фермери, які активно впроваджують на практиці ідеї модернізації та інноваційності розвитку аграрного сектору.

Учасникам круглого столу була представлена «Концепція проекту змін до Конституції України у частині територіальної організації влади та місцевого самоврядування».
Директор Директорату з питань розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою Міністерства розвитку громад та територій Сергій Шаршов свій виступ розпочав з того, «де ми зараз знаходимося, які у нас є проблеми і що пропонується зробити для просування в подальшому реалізації реформи місцевого самоврядування».
— Ще 1 квітня 2014 року, — розповів Сергій Шаршов, — була прийнята відповідна Концепція реформи місцевого самоврядування, яка є, по суті, дорожньою картою реалізації реформи в Україні. Вона поділяється на три частини, які на даному етапі дещо вдалося реалізувати, а дещо — ні.

Перша складова — питання, які мала б вирішити концепція, — це організація такого процесу, як децентралізація влади, тобто передача повноважень органам місцевого самоврядування від органів державної влади. Ключ до вирішення цього блоку питань полягає у внесенні зміни до Основного Закону, адже саме в Конституції України прописано низку моментів, які треба врегулювати для того, щоб реалізувати в подальшому реформу, пов’язану із передачею повноважень від органів державної влади органам місцевого самоврядування. Насамперед це стосується діяльності місцевих державних адміністрацій. Хочемо ми того чи ні, більшість функцій і повноважень на місцях зосереджено у державних місцевих адміністрацій. За усієї поваги до районних та обласних рад на одній з перших сесій приймається рішення про те, що вони делегують свої повноваження виконавчим комітетам районних і обласних адміністрацій. Звідси виходить, що рай- та облдержадміністрації розробляють бюджети, плани соціально-економічного розвитку... Сесії районних рад голосують... Потім реалізація цих важливих стратегічних документів, пов’язаних із розвитком територій, знову-таки передається до районних або обласних державних адміністрації, які їх успішно або неуспішно виконують. Така система закладена в Основному Законі, в Конституції України. Її, поза сумнівом, треба змінювати, ці проблемні питання якимось чином усувати.

Друга проблема пов’язана із безпосереднім закріпленням повноважень за органами місцевого самоврядування.
Що треба врегулювати в Основному Законі — це можливість створення відповідними рівнями місцевого самоврядування, мається на увазі обласна чи районна рада, своїх власних виконавчих комітетів, виконавчих органів. За Конституцією, у нас функції виконавчих комітетів виконують обласні та районні державні адміністрації.

Ще один момент пов’язаний із чітким визначенням адміністративно-територіальних одиниць. Аналізуючи основні положення Конституції із цим терміном, мова йде про сільські, селищні та міські поселення. Тобто село, селище, місто, як і район та область, є елементами системи територіально-адміністративного устрою. Усі ми знаємо, що не кожне село має статус адміністративно-територіальної одиниці, тобто відповідний орган місцевого самоврядування є не скрізь. Але за цією нормою кожний населений пункт мав би бути окремою адміністративно-територіальною одиницею. Керуючись цим положенням Конституції, у нас би мало бути більш як 26 тисяч сільських, селищних, міських рад. Навіть у таких населених пунктах, де проживає три або дві людини, а такі села у нас є, мав би бути штат, щоб утримувати територіально-адміністративну одиницю.

Сергій Шаршов також нагадав про ще одну болючу для села проблему: відповідно до Земельного кодексу, в межах населеного пункту землями розпоряджається орган місцевого самоврядування, а за межами — відповідні органи державної влади. І зазначив, що «ці питання потрібно врегулювати, особливо в рамках змін до Основного Закону».
А ще в Конституції немає визначення поняття «селище міського типу». «В Україні 889 населених пунктів, що мають статус «селище міського типу», яке не визначене в Основному Законі. У Конституції їх немає, а насправді вони є. До того ж більшість селищ міського типу є районними центрами. Тобто неконституційне поняття насправді існує», — наголосив Сергій Шаршов.
Щоб усунути проблеми, потрібно діяти, причому ефективно, і пропонувати певні вирішення питань. Передусім завершення адміністративно-територіальної реформи і формування базового рівня адміністративно-територіальних одиниць з однаковими можливостями і правилами для їхнього потенційного розвитку. Це можна зробити шляхом прийняття закону «Про територіально-адміністративний устрій», який, по суті, завершить процес формування громад базового рівня, та перейти до наступного етапу — формування вже субрегіонального рівня. Як показала практика, є 22 об’єднані територіальні громади, межі яких збіглися з межами району. Тобто може з’явитися ситуація, коли є рада об’єднаної громади, є районна рада, юрисдикція якої поширюється на цю саму територію, і є районна державна адміністрація — три органи державної влади, які діють на одній і тій самій території, функції і повноваження яких, по суті, дублюються. Зміна меж територіальних одиниць — повноваження Верховної Ради.

Голова підкомітету з питань соціальної політики агропромислового комплексу, розвитку сільських територій, науки та освіти Дмитро Костюк зазначив: «Верховна Рада готова прийняти зміни до Конституції, і ми очікуємо на таке голосування у другому читанні у лютому 2020 року».

Внесення змін до Основного Закону:
— забезпечить незворотність процесу децентралізації влади та реформи місцевого самоврядування;
— сприятиме утвердженню якісно нових засад функціонування місцевого самоврядування на основі принципів субсидіарності повсюдності та фінансової самодостатності;
— гарантуватиме системність, повноту і несуперечливість конституційного регулювання суспільних відносин у сфері місцевого самоврядування та територіальної організації влади;
— забезпечить повноцінну імплементацію Європейської хартії місцевого самоврядування.

Основні напрями змін до Конституції передбачають:
— закріплення чіткої системи адміністративно-територіального устрою;
— закріплення ефективної системи місцевого самоврядування;
— запровадження інституту префекта у системі виконавчої влади;
— гарантування матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування.

На круглому столі побувала Галина КВІТКА.
Фото автора.