Голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради України Микола Сольський.

Дозволити не лише використання залишків пестицидів та агрохімікатів, термін реєстрації яких закінчився, а й їх застосування, зберігання, торгівлю, рекламування та перевезення. Така норма може бути запроваджена законопроектом «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» щодо ввезення пестицидів на митну територію України», поданого народними депутатами О. Тарасовим, І. Чайківським, М. Кучером, Л. Білозір, О. Устенком, П. Юрчишиним. (реєстр. № 2289). 

Документом також пропонується вилучити положення, відповідно до якого обов’язковою умовою завезення та застосування в Україні дослідних партій пестицидів, що використовуються для державних випробувань та наукових досліджень, є документальне підтвердження їх державної реєстрації в країні, де вони виробляються. Пропоновані новації не спричинили особливих дискусій чи застережень під час обговорення на засіданні Комітету з питань аграрної та земельної політики у стінах парламенту.

Навпаки, зазначалося, що зміни забезпечать українським аграріям можливість використовувати передові технології захисту рослин, дадуть змогу збільшити врожайність сільськогосподарських культур, зберегти вирощене, покращать його якість та безпечність, унеможливлять зловживання з боку контролюючих органів під час проведення планових перевірок щодо дотримання законодавства у сфері захисту рослин, а також утримати на світовому ринку продовольства передові позиції стабільного постачальника сільськогосподарської продукції. Тому комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді прийняти відповідний проект за основу та в цілому як закон.

Утім, Головне науково-експертне управління не підтримує його прийняття, зазначаючи у своєму висновку, що «територія України може стати базою для проведення досліджень та випробувань створених за кордоном і не зареєстрованих ніде пестицидів невідомої якості, що може мати негативний вплив на екологію. До того ж виключення згаданого положення може призвести до ввезення та застосування в Україні пестицидів і агрохімікатів, які не пройшли державну реєстрацію в країні виробника з різних причин, включаючи їх шкідливий вплив». А «рекламування» залишків пестицидів та агрохімікатів, термін реєстрації яких закінчився, видається сумнівною ідеєю з точки зору забезпечення, зокрема, здоров’я населення».

Комітет на своєму засіданні також розглянув і рекомендував Верховній Раді прийняти за основу проект закону про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель, поданий народними депутатами А. Чорноморовим, А. Нагаєвським, Д. Костюком та іншими (реєстр. № 2280).

Нині більшість сільських громад не мають актуальної планувальної документації, яка б визначала функціональне зонування території, напрями розвитку системи громадського обслуговування населення, транспортної інфраструктури, благоустрою, цивільного захисту тощо. Це створює значні незручності та невизначеність і для пересічних громадян, і для потенційних інвесторів. Також досить обмежений вплив місцевого самоврядування на планування території громади за межами населених пунктів. До того ж питання встановлення та зміни функції земельних ділянок одночасно регулюється як містобудівною (функціональні зони), так і землевпорядною (цільове призначення) документацією, найчастіше відсутня вичерпна інфор-мація про обмеження у використанні земель, що створює значні ризики під час набуття прав на ділянки та значно ускладнює інвестиційну діяльність. Складання містобудівної та землевпорядної документації для більшості громад виявляється надто дорогим через складну процедуру одержання планово-картографічних матеріалів, а також інформації про ресурси громади від органів державної влади. А недосконалий та формальний механізм громадських обговорень містобудівної документації не сприяє активному залученню місцевого населення до прийняття рішень.

Законопроект передбачає внесення змін до Земельного кодексу, Водного кодексу, законів України «Про землеустрій», «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про Державний земельний кадастр», якими пропонується врегулювання питань встановлення меж громад; комплексного просторового планування територій громад, що скасовує необхідність розроблення декількох, споріднених за змістом, видів містобудівної документації та документації із землеустрою; унормування питань, пов’язаних із її затвердженням.

Зокрема, відповідно до документа, органи місцевого самоврядування отримають можливість здійснювати просторове планування території громади як у межах, так і за межами населених пунктів. Комплексний план просторового розвитку громади стане одночасно містобудівною документацією і документацією із землеустрою на місцевому рівні. Запровадження такого планування скасує необхідність розроблення декількох видів містобудівної документації, документації із землеустрою, охорони навколишнього природного середовища та об’єктів культурної спадщини, адже:

— на всю територію громади розроблятиметься єдиний комплексний план просторового розвитку громади;

— проектування здійснюватиметься на уніфікованій електронній картографічній основі;

— забезпечуватиметься зв’язок стратегій та програм соціально-економічного розвитку із схемами із просторового планування;

— з’явиться прозорий та неконфліктний механізм урахування громадських та приватних інтересів через громадські обговорення у громаді.

На думку авторів, прийняття законопроекту дасть змогу забезпечити сталий розвиток територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів; удосконалити управління у сфері містобудівної діяльності та землеустрою; спростить виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт для потреб просторового планування; сприятиме розвитку автоматизованих систем управління ресурсами, комплексному збереженню повноцінного життєвого середовища, довкілля та культурної спадщини. Крім того, сприятиме ефективному використанню та охороні земель у межах території ОТГ.

Комітет також підтримав законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» щодо лібералізації діяльності у сфері виробництва та обігу спирту етилового (реєстр. № 2300), поданий Президентом В. Зеленським.

За останнє десятиліття, йшлося під час засідання, діяльність державної компанії «Укрспирт» відзначена численними корупційними скандалами. З 2007 року виробництво харчового спирту скоротилося більш як у 4,5 разу — з 31,7 мільйона дал до 6,9 мільйона. Частка тіньового ринку зросла з 10 до 55 відсотків. Середній рівень рентабельності ДП «Укрспирт» за цей час становить 1,02 відсотка.

Задля подолання кризових явищ у галузі законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», які передбачають:

— скасування з 1 січня 2020 року державної монополії на виробництво спирту;

— скасування норми, яка зобов’язує використовувати український спирт для виробництва алкогольних напоїв, що реалізуються на території України;

— надання можливості суб’єктам господарювання будь-якої форми здійснювати провадження діяльності з виробництва спирту, зернового дистиляту та біоетанолу за умови одержання відповідної ліцензії;

— оптову торгівлю спиртом на території України здійснюватимуть суб’єкти господарювання — виробники за наявності ліцензії. А для медичних і ветеринарних цілей — і заклади охорони здоров’я та суб’єкти господарювання зооветеринарного постачання незалежно від форми власності за наявності ліцензії.

Очікуваним результатом реформування спиртової галузі є залучення інвестицій, збільшення виробництва та кількості робочих місць, зростання надходжень у бюджет. А з часом — нарощування обсягів експорту спирту. До речі, цей законопроект Верховна Рада прийняла вчора за основу.

На засіданні побувала Галина КВІТКА.