На той час там тривали планові роботи з утилізації боєприпасів, повідомили представники Збройних Сил України.

Імовірною причиною вибухів, за даними пресслужби Генерального штабу ЗСУ, стало загоряння ракетного двигуна під час його завантаження в автомобіль для вивезення на утилізацію. Пожежу, що виникла, відтак було оперативно ліквідовано, проте втрат не вдалося уникнути. Унаслідок інциденту загинуло двоє військовослужбовців. Ще п’ятеро отримали поранення.

17 листопада в Збройних Силах повідомили про смерть одного з постраждалих у лікарні.

Слідчі Державного бюро розслідувань кваліфікували подію як недбале ставлення військової службової особи до служби, що спричинило істотну шкоду, вчинену в умовах особливого періоду, та почали досудове розслідування.

Нагадаємо, що це далеко не перший випадок вибухів на військових арсеналах України, і в Балаклії зокрема. Так, навесні 2017 року в місті сталася масштабна пожежа на складі боєприпасів. Її кваліфікували як диверсію. За офіційними даними, матеріальні втрати становили 1 млрд доларів. У вересні того ж року вибухнув військовий арсенал у Калинівці, що на Вінниччині. Версій інциденту висували багато. Зрештою, військова прокуратура заявила, що причиною стало недотримання вимог суворого пропускного режиму. Тож до відповідальності притягнули одного з офіцерів. Збитки від вибуху в Калинівці перевищили весь обсяг поставок снарядів і мін із арсеналу за чотири роки війни. Ще через рік подібний інцидент стався на Чернігівщині. Неподалік міста Ічні почали вибухати склади боєприпасів в одній із військових частин. І хоча в СБУ заявляли про можливу диверсію, прокуратура відкрила провадження за статтею про недбале ставлення до військової служби.

До речі, ліквідація наслідків після вибухів на складах із боєприпасами коштує державі недешево. Лише на відновлення Балаклії в 2017 році з бюджету виділили 200 мільйонів гривень. Щоправда, за даними представників міської влади, роботу вдалося виконати швидко.

Нагадаємо, ще зовсім нещодавно Президент України Володимир Зеленський підписав указ щодо покращення стану зберігання ракет, боєприпасів та продуктів їх утилізації на арсеналах, базах та складах Збройних Сил. Завдання щодо фінансування, особливого режиму використання територій, постійного моніторингу та всебічного контролю глава держави поклав на Кабінет Міністрів, Міністерство оборони та Генштаб ЗСУ.