Підбиваючи підсумки минулого тижня, гріх, напевно, оминути увагою обговорення бюджетного законопроекту, яке зайняло лише якусь годину. Це було б добре, якби за швидкістю стояла якість документа, якби було краще, ніж у «попередників». Кажуть, позитивно вже хоча б те, що рішення прийняли не вночі, не наприкінці грудня і без змін у Податковий кодекс, які уряд звик подавати в одному пакеті з бюджетом.

«Надії на швидке економічне диво від нової влади також зазнали краху. В уряді переконують, що цей бюджет їм дістався у спадок від Гройсмана і Порошенка. Але у нової влади було три місяці на зміну правил гри і прийняття економічних законів, які б забезпечили швидкий результат. Треба чесно визнати, що в державній політиці швидких чудес не буває, потрібна копітка робота і подолання схем. Цього виборчими гаслами не доб’єшся. Уряд казав, що це буде бюджет, в основі якого — людина та її захист. Однак ні розмір мінімальної пенсії (1638 грн), ні розмір мінімальної зарплати (4723 грн), ні розмір прожиткового мінімуму не дають можливості сказати, що люди в 2020 році матеріально будуть більше захищені. Мабуть, це і є найкраща риса бюджету: гірше, ніж цього року, наступного не буде», — підкреслила в інтерв’ю одному з видань екс-народний депутат, колишній член Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Тетяна Острікова.

За її словами, зростання економіки в 3,7% Україна може домогтися наступного року, навіть не проводячи жодних реформ.

Услід за нею український бізнес чомусь занервував і вимагає від влади максимум зусиль для розвитку соціального діалогу. Переконує, що в умовах серйозних викликів, коли Україна одночасно захищає свою територіальну цілісність, цивілізаційний вибір і має величезну кількість системних кризових явищ, зокрема в економіці, діалог влади та громадянського суспільства — це як подушка безпеки.

Там, де є діалог, є шанс знайти цивілізоване збалансоване рішення на системному, професійному рівні в інтересах суспільства та держави. Там, де його немає, проблема не зникає — вона лише поглиблюється, а потім розв’язується за допомогою зовсім інших технологій, які загрожують не лише економіці, а й існуванню самої держави. Про це днями йшлося на розширеному засіданні Антикризової ради громадських організацій і правління Українського союзу промисловців і підприємців.

І, насамкінець, позитив. Кабінет Міністрів України, можливо, поверне борги із заробітної плати лікарям. Субвенція в 700 млн грн має піти на покриття заборгованості із заробітних плат лікарям у регіонах України. Про це повідомила міністр охорони здоров’я Зоряна Скалецька під час години запитань до уряду у Верховній Раді.

До кінця поточного року Кабмін також планує розглянути питання щодо виділення додаткових 300 млн грн на медичні субвенції, щоб наступного року проблем із фінансуванням заробітних плат не було, додала вона.

Нагадаємо, субвенція — це грошова допомога із держбюджету на конкретні цілі. Субвенція вважається дотацією місцевим бюджетам.

Підсумовував Віктор БОНДАР.