Закріпивши в Конституції виключне право адвокатів на представництво іншої особи в суді (за винятком невеликої категорії справ), так звана адвокатська монополія повинна проявитися вже 1 січня наступного року, адже з цієї дати навіть представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах має здійснюватися виключно адвокатами. Однак її запровадження створить низку проблемних питань, які намагаються сьогодні вирішити законопроектами, що їх розглядав на черговому засіданні Комітет з питань правової політики.

Одну з головних проблем має розв’язати проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді», який комітет рекомендував Верховній Раді прийняти в першому читанні.

Цей законопроект має розв’язати проблему позбавлення права юридичних осіб та органів державної влади на самопредставництво в судах їх штатними працівниками. Тому пропонується надати право працівникам юросіб та держорганів на здійснення функцій самопредставництва цих осіб у судах, фактично забезпечивши їм можливість вибору: продовжувати користуватися послугами своїх працівників чи залучати адвокатів для надання правової допомоги.

Автори проекту виділяють такі проблеми, пов’язані із залученням адвоката:

— неможливість працевлаштувати адвокатів, оскільки відповідно до законів України «Про запобігання корупції» та «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» робота на посадах осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є несумісною з діяльністю адвоката;
— залучення адвоката потребує додаткових фінансових ресурсів, адже оплата правничої допомоги такого адвоката здійснюватиметься з відповідного бюджету, що призведе до збільшення його видаткової складової, а джерел такого фінансування наразі немає;
— відсутність прямого, чіткого механізму замовлення правничої допомоги адвоката, який гарантуватиме раціональне використання, зокрема, бюджетних коштів, з одного боку, та надання якісної правничої допомоги адвокатом — з другого.

Водночас депутати звернули увагу на те, що світовий досвід представництва в судах свідчить: юристів, які входять до штату юридичної особи (є працівниками юридичної особи), віднесено до переліку осіб, які здійснюють представництво юридичної особи так само, як керівника або члена виконавчого органу юридичної особи.

Присутня на засіданні представник Мін’юсту (заступник міністра Валерія Коломієць) просила членів комітету підтримати проект, зазначивши на прикладі міністерства, що є юристи хорошої якості роботи та високого рівня, які спеціалізуються на конкретних категоріях справ, розуміють конкретну специфіку роботи певного сегменту, а от знайти за цю само оплату праці та згодних працювати в такому ритмі адвокатів буде дуже складно.

Паралельно члени комітету схвалили законопроект «Про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії)» (подано Президентом як невідкладний), яким пропонується виключити положення частини четвертої статті 131-2 чинної Конституції України, згідно з якою виключно адвокат здійcнює представництво іншої особи в суді. По суті, проектом розширюються права особи, надаючи їй можливість самостійно вирішувати, хто їй надасть правову допомогу, адвокат чи інших фахівець. Водночас наголошувалося, що ніхто не позбавляє особу права на залучення адвоката, йдеться лише про розширення можливості вибору представника в суді. Нагадаємо, що Конституційний Суд, вивчивши законопроект про внесення змін до Конституції про скасування адвокатської монополії на відповідність Конституції не знайшов суперечності їй.

Також депутати розглянули проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання і протидії політичній корупції, який спрямовано на роз-в’язання проблем, пов’язаних із правовим регулюванням діяльності політичних партій, які виникли у зв’язку із застосуванням Закону «Про політичні партії в Україні» на практиці.

Зокрема, передбачається заміна «паперової» фінансової звітності партій електронною. Після створення та запуску НАЗК електронної системи звітності уповноважені представники партій матимуть можливість заповнювати фінансові звіти партій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру онлайн безпосередньо на сайті НАЗК та подавати їх засобами відповідної електронної системи. Це дасть змогу зменшити навантаження на представників партій, відповідальних за складання і подання фінансової звітності.

Пропонується вилучити норму чинного Закону «Про політичні партії в Україні», яка передбачає обов’язковість заповнення та подання до банків донорами партій заяв про відповідність здійснюваних внесків на підтримку партій встановленим обмеженням щодо розміру та джерел відповідних внесків, положення, згідно з яким забороняється здійснення внесків на підтримку партій особами, які мають непогашений податковий борг — незалежно від розміру такого боргу, а також положення чинного закону, за яким здійснення внесків забороняється юридичними особами, бенефіціарами яких є народні депутати України та депутати місцевих рад.

Також передбачена можливість здійснення внесків на підтримку партій через платіжні системи, в тому числі онлайн, за умови, що такі системи даватимуть змогу чітко ідентифікувати донора та призначення здійснюваного платежу.