Ірина Павлова-Мечкало (на знімку) з міста Сарни на Рівненщині любить експериментувати з культурами. Скажімо, у селі Ремчиці Сарненського району з її ініціативи на 55 гектарах вирощують рідкісну для Полісся культуру — амарант (щирицю). У селі Чудель теж відвели під нього півсотні гектарів.

Опробувати цю культуру новаторку спонукало те, що рослина невибаглива, але дуже корисна: її насіння за вмістом поживних речовин переважає пшеницю, містить вісімнадцять із двадцяти протеїногенних амінокислот. На врожай вже є замовники, бо щириця має широкий спектр застосування, зокрема, у фармакології, сільському господарстві, харчовій промисловості. До речі, Ірина також є офіційним представником приватно-орендного підприємства «Руна», що постачає насіння амаранту по всій Україні.

— Щириця зовсім невибаглива, може рости на піщаних і глинистих землях, також добре переносить нестачу вологи або високий вміст металів у ґрунтах. Доглядати культуру нескладно й недорого. Тому на Рівненщині аграрії почали вирощувати амарант, зокрема, у СГПП «Нове життя» в Чудлі (50 га), СГПП «Агро органік» у Рівному (7 га органічного), а в Ремчицях цього року на 55 гектарах. Попри те, що хвороб у рослини немає, на кислих ґрунтах або під час посухи добре рости не буде. А ще потребує багато калію, азоту, фосфору, — розповідає Ірина. — Останнім часом насіння амаранту дедалі частіше називають «зерном XXІ століття», бо за вмістом поживних речовин воно перевищує пшеницю. Цінність білків щириці перевершує біологічну цінність білків молока. Також насіння містить велику кількість заліза, кальцію, магнію, фосфору й калію, які є одними із важливих елементів у харчуванні вагітних, дітей, людей із пониженим імунітетом, а також дієт під час лікування захворювань нервової та опорно-рухової систем. Стебло і листя використовують при виробництві гранул. Вітамінів B і A, E і C удвічі більше, ніж у клітковині та вівсяних висівках. У насінні також є речовина сквален, що призупиняє процес старіння й має антиоксидантні властивості.

А в сільському господарстві зелена маса (листя, стебла) всіх культивованих видів амаранту може слугувати як корм для тварин.

Про амарант Ірина Павлова-Мечкало розповіла багато цікавого, зокрема таке:

— Хочу акцентувати увагу на значенні амаранту у сфері захисту довкілля. Щириця належить до тих рослин, що інтенсивно й у великих кількостях зв’язують вуглекислий газ з атмосфери; може запобігти вітровій ерозії ґрунту, очищає його від іонів важких металів. А відходи амаранту можна вносити в ґрунт як сидерати (тонна амаранту дорівнює 30—40 тоннам гною). Ці дані підтверджено дослідженнями, проведеними в Польщі. Крім того, більшість видів амаранту можна використовувати як сировину для виробництва біопалива.

Амарант нині дуже вигідно вирощувати, каже пані Ірина. Бо це культура, що сама себе окуповує без особливих затрат. Цьогоріч посіяли амаранту півтора кілограма, а зібрали 2,2 тонни. І він затребуваний не тільки в Україні. Адже це борошно, чай, крупа, пластівці, макарони, хліб, йогурти, олія, корми для тварин, панірувальні сухарі, фармацевтичні препарати та косметичні засоби, суміші для дитячого харчування, підгодовування для риб, екстракти, трав’яні гранули. Все це продукція наших українських виробників. Щоправда, її поки що небагато.

До Ірини часто дзвонять із Закарпаття, Івано-Франківська, просять проконсультувати, як виростити рослину в себе. Єдиний момент: насіння цієї культури має певний відсоток вологості. Тож потребує очищення і сушки. Інакше воно починає «горіти».

Продають насіння одній зі столичних фірм, яка й доводить його до ладу.

Фото Василя СОСЮКА.

Рівненська область.