У місцевому дитсадку.
 


Педагог Наталія Тишкова вчить дітей малювати.
 


Учительці Ніні Шило подобається працювати за методикою НУШ.

У Чудель їхали новою дорогою, що петляла лісом. Щоправда, до самого села її так і не дотягли. Вочевидь, закінчилися кошти. Та все ж, здолати 16 кілометрів із райцентру Сарни в Чудель нині стало набагато швидше й комфортніше.

У Чудельській сільській раді ремонт: уже замінили вікна, перекрили дах, планують зробити нову вбиральню. «Це завдяки надходженням за використання лісових ресурсів», — пояснив голова сільської ради Володимир Жук. Додав, що вони та єдиний податок є основними джерелами наповнення сільського бюджету. Сподівається, що скоро ситуація зміниться на краще. Адже незабаром Чудельська сільська рада увійде у Вирівську об’єднану територіальну громаду, вибори до якої відбудуться в грудні. Тож матимуть кращі перспективи розвитку своїх населених пунктів. Якщо, звичайно, в державі не зміниться підхід до самого процесу децентралізації. А поки що власним коштом і завдяки небайдужим односельцям розв’язують наболілі проблеми.

Активна громада

Спеціаліст із соціальної роботи з сім’ями, дітьми, молоддю та спорту Чудельської сільської ради Денис Подворчанський показав нам новий дитячий майданчик, що звели біля сільського клубу. На його облаштування 15 тисяч гривень виділив підприємець із Костополя, депутат Рівненської обласної ради Василь Кльоп. Ще 15 тисяч гривень благодійник спонсорував для ремонту даху місцевого храму. Решту коштів зібрали парафіяни.

— Звичайно, цих коштів не вистачило б, щоб зробити гарний дитячий майданчик, — розповів секретар сільради Роман Тишков. — Тому долучились місцеві підприємці Володимир Тишков, Андрій Параниця, Микола Шевчук, Тарас Жук. Не залишились осторонь і депутати ради, зокрема Ірина Вакуліна. Працювали й небайдужі жителі села. Отак спільними зусиллями й зробили добротний, а головне — безпечний майданчик, де залюбки бавляться діти. Тому щиро всім вдячний.

У селі, де проживають понад 3000 мешканців, де багато дітей, досі не було жодного дитячого майданчика. До речі, Роман Тишков є організатором й очільником сільського спортивного клубу «Прометей», що успішно діє в населеному пункті, залучає молодь до занять спортом, пропагує здоровий спосіб життя.

У Чуделі планують також завершити ремонт пожежного депо, на що сільська рада передбачила 190 тисяч гривень. Ще 20 тисяч гривень потрібно, щоб облаштувати кімнату для пожежників. Уже заготовили й завезли дошки для реконструкції підвісного мосту, що з’єднує Чудель із Зарів’ям. Адже старий — аварійний. Тож сільська рада не стала чекати якоїсь надзвичайної ситуації, а вирішила полагодити переправу заздалегідь. Роман Тишков упевнений, що й тут місцеві жителі допоможуть.

У «Казці» — новий харчоблок, але є черги у заклад

Дитячий садок «Казка» в Чуделі відвідують 76 діток, діють 4 групи. А черга — величезна, бідкаються його працівники. Тож є потреба будувати новий, каже Роман Тишков. А поки що роблять усе, щоб наймолодшим мешканцям села в закладі було комфортно. Нещодавно зробили капітальний ремонт харчоблока, що стало в 250 тисяч гривень. Тож нині тут усе нове: від витяжки до кухонного приладдя. Харчують дітей смачно, запевняють працівники кухні. Адже нарікань від батьків не надходить, продуктів вистачає.

— Потрібно, звичайно, замінити ще систему опалення, бо дуже зношена, але поки що немає коштів, — зізнається посадовець.

 Щоб поліпшити температурний режим закладу, усе ж трохи її відремонтували.

Пройшлися закладом, де все створено з любов’ю до дітей. Дивно, але не почули галасливої дітвори.

— Сплять, — ніби читаючи думки, сказала медсестра, яка й показала затишні групи.

— Дуже бракує нам великої зали, — долучились до розмови вихователі. — Немає де проводити заходи. Чомусь не передбачили її в садочку. От і змушені тулитись по групах.

Що ж, залишається сподіватися, що в новому закладі, який усе ж таки збудують у селі, передбачать і актову, і спортивну зали для маленьких чудлян.

Школі потрібний швидкісний Інтернет

У Чудельській ЗОШ І—ІІІ ступенів навчаються 437 учнів, працюють 48 педагогів, впроваджена й інклюзивна освіта. Цього року, розповіла заступник директора Вікторія Зданевич, першокласників навіть побільшало.

Історія школи сягає середини XIX століття, її називали Арчикова. Адже побудував її на свої кошти єврей Арчик. За часів панування Польщі, на початку XX століття, звели нову цегляну двокімнатну споруду з приміщенням для вчителів і коридором. Була вона чотирирічною. І вже в 1952 році побудували добротне двоповерхове приміщення, в якому й нині розташована школа. Про історію закладу, його знаних випускників можна прочитати, подивитись світлини різних років у фойє. Тут же облаштували фотозону, де і діти, і гості закладу залюбки роблять знімки, селфі. Цього року, розповіла Вікторія Василівна, змінили форму проведення новорічних заходів, по-новому відзначили свято першого дзвоника. У школі діють 12 предметних гуртків, 2 — спортивні. З цього навчального року за контрактом працює логопед.

Два крила відвели для школярів, які навчаються за методикою Нової української школи. В кожному класі тут панує особлива атмосфера, створена дбайливими педагогами. Діти залюбки йдуть у школу, де у формі гри опановують науки, вчаться критично мислити й не боятися висловлювати свою думку.

Ніна Шило, досвідчений педагог, упевнена, що методика НУШ ефективна й корисна для дітвори. Хоча й педагогу потрібно самому постійно вчитись, самовдосконалюватись.

На ролі батьків у навчальному процесі неодноразово наголошувала Вікторія Зданевич. Адже з їх допомогою в закладі зробили чимало і в ремонті, і в організації різноманітних заходів. Вони завжди підтримують адміністрацію школи, вчителів, бо хочуть, щоб їхні діти вчились у комфортних умовах, мали все необхідне для отримання якісних знань. І така можливість у Чудельській школі є.

— Чотири кабінети: біологічний, хімічний, фізичний, математичний — у нас повністю всім забезпечені, — ділиться заступник директора. — Школа має ноутбуки, комп’ютери, мультиборди й інші інтерактивні засоби для успішного навчання. Єдине, на що звернули увагу педагоги, — потрібен швидкісний Інтернет. — А ще зробити стелю в актовій залі, — додала Вікторія Василівна. —Вона там дуже висока й через це зокрема в приміщенні взимку прохолодно, та й виглядає неестетично. Але впевнена, що з батьками, благодійниками та владою, яка також не стоїть осторонь проблем освітнього закладу, з усім впораються.

Покидаючи привітний і затишний заклад, поцікавилась, як харчують школярів.

— Розпочали харчувати учнів із середини вересня. Меню нормальне. Діти задоволені, батьки не нарікають, — каже Вікторія Зданевич.

Про болюче — землю

У селі діють два сільськогосподарські підприємства, які орендують землю в селян. Власникам паїв за оренду надають продукцію, повідав секретар ради Роман Тишков, якщо перевести в грошовий еквівалент — 1200 гривень. Людям вигідно, а от що буде

з фермерами, коли відкриють ринок землі, важко прогнозувати, зітхає Роман Миколайович.

— Вони зможуть купити землю?

— Ні.

— А як ви особисто ставитесь до закону про обіг сільськогосподарських земель?

— Я проти того, щоб землю взагалі ділили на паї. Але якщо вже процес пішов, то покупець має бути один — держава. І щоб вона не продавала землю, а тільки давала її в оренду тим фермерам, які її обробляють, платять податки на місцях. Коли був за кордоном, бачив, як там поводяться із землею. Впевнений, у нас саме багаті все скуплять (такої думки і наші селяни), а бідні залежатимуть від них. Все ж, хочу вірити, що в другому читанні народні депутати дослухаються до людей і внесуть відповідні поправки у закон про ринок землі. Хотілося б, щоб вони почули думку народу, який їх обрав.

Фото Василя СОСЮКА.