Листопад-2019 в українському парламенті ознаменувався передусім двома подіями: блискавичним ухваленням закону про Державний бюджет України на 2020 рік та прийняттям за основу в першому читанні законопроекту, що фактично відкриває ринок сільськогосподарської землі («Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення»).

Держбюджет-2020 нарешті зруйнував попередні парламентські «традиції» — довгі «бюджетні ночі» аж до ранку, вирішальне голосування буквально в останні години старого року «під ялинку» — і пройшов через сесійну залу 
без великих збурень і суперечок (хоча до розробленого урядом документа було безліч запитань і нарікань і в депутатів, і в суспільства).

Чи стане земля товаром?

13 листопада Верховна Рада проголосувала в першому читанні проект закону, який відкриває ринок землі сільськогосподарського призначення з 1 жовтня 2020 року. Мораторій на продаж сільськогосподарської землі було запроваджено в Україні у 2001-му, й потім його не раз пролонговували. Дія мораторію має завершитися 1 січня 2020 року. Пленарне засідання парламенту супроводжувалося бурхливими дискусіями, блокуванням трибуни, численними перервами для політичних консультацій і вигуками «Ганьба!». Під стінами парламенту на площі Конституції вирували два альтернативні мітинги — за і проти продажу землі, стояла сільськогосподарська техніка, на якій працюють аграрії. Напередодні розгляду законопроекту в парламенті в багатьох регіонах України відбулися протестні акції фермерів та дрібних аграрних виробників проти ухвалення закону № 2178-10 із перекриттям стратегічних трас. Найдискусійнішими питаннями було: хто матиме право набувати у власність, тобто купувати, землю сільськогосподарського призначення і скільки гектарів сільськогосподарської землі можна продавати фізичній чи юридичній особі в «одні руки». Водночас у законопроекті передбачено переважне право орендаря на викуп земельної ділянки. А також порядок моніторингу купівлі землі, який має розробити Кабмін, санкції до тих, хто не буде допущений до ринку землі, створення реєстру купівлі-продажу такої землі.

Зрештою, за законопроект № 2178-10 проголосували в першому читанні 240 депутатів — 227 із фракції «Слуга народу» і 13 позафракційних. Проти — 52, утрималися — 57, а ще 16 народних обранців узагалі не голосували. Фракції «Європейська солідарність» та «Голос» не дали жодного голосу «за», хоча раніше вони не заперечували проти самої ідеї. У фракції «Голос» майже в повному складі утрималися.

Президент України Володимир Зеленський у відеозверненні подякував депутатам за ухвалення в першому читанні законопроекту про відкриття ринку землі. 

«Ми зараз ще навіть не усвідомлюємо, що ви скасували справді економічне рабство», — сказав він, висловивши сподівання, що «кожен українець стане власником своєї землі». Питання про продаж землі іноземцям Президент пообіцяв винести на всеукраїнський референдум.

Завдання української влади — «балансувати інтереси всіх стейкхолдерів (а не однієї певної групи), встановлювати прозорі правила гри і підтримати чесну конкуренцію», — так прокоментував запровадження ринку землі Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук у Фейсбуці. 

Він наголосив, що земельна реформа — це не «розпродаж землі», а «відновлення справедливості та права людини самостійно вирішувати, що робити зі своїм паєм».

Європейський Союз підтримує плани уряду відкрити ринок землі в Україні. «ЄС підтримує плани уряду щодо відкриття ринку землі в Україні, що може розкрити величезний потенціал української економіки. Реформа повинна ґрунтуватися на верховенстві права і принципах стійкості, прозорості, справедливості та відкритості», — йдеться в заяві Представництва ЄС в Україні у Фейсбуці. Водночас у Представництві ЄС відзначили, що вкрай важливо ввести «запобіжні заходи» у зв’язку з відкриттям ринку, «щоб уникнути надмірної концентрації землі в руках декількох операторів, щоб забезпечити справедливе ставлення до дрібних власників землі, охочих продати свої земельні ділянки, і гарантувати права активних дрібних фермерів, які бажають придбати сільськогосподарську землю».

Кадрові ротації

Депутатка від «Слуги народу» Ірина Верещук склала повноваження представниці Кабінету Міністрів у Верховній Раді. Натомість уряд призначив на цю посаду заступницю голови фракції «Слуга народу», заступницю голови Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олену Шуляк.

А депутатка від «Європейської солідарності» Ірина Луценко склала депутатський мандат за станом здоров’я. Замість неї ЦВК зареєструвала народним депутатом України Володимира В’ятровича — екс-директора (за часів президентства Петра Порошенка) Інституту національної пам’яті. Однак депутатську присягу в сесійній залі В’ятрович ще не склав. Рішення ЦВК про його реєстрацію депутатом оскаржено в суді.

Склав присягу народного депутата Сергій Рудик, обраний у 198-му окрузі на Черкащині. У день початку роботи Верховної Ради дев’ятого скликання, 29 серпня, ЦВК не видала йому депутатське посвідчення, оскільки результати виборів в окрузі оскаржували в суді. На парламентських виборах Сергій Рудик обійшов кандидатку від «Слуги народу» Наталію Дяченко.

Чи буде особливий статус Донбасу?

Розмови про появу нового варіанта закону про особливий статус Донбасу, що може сприяти прискоренню мирного врегулювання військового конфлікту, розпалилися з новою силою — в очікуванні зустрічей у Нормандському форматі, запланованих на 9 грудня в Парижі. Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков у коментарі журналістам заявив, що і позиція Президента, і парламентської більшості така: над законом можуть розпочати працювати після зустрічі в Нормандському форматі. Й головне — законопроект створюватимуть разом усі політичні сили в парламенті та суспільство. Голова депутатської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія в коментарі журналістам заявив, що наразі ані в парламенті, ані в Кабміні, ані в Офісі Президента немає жодних нових законопроектів «про особливий статус Донбасу». Він також не виключив, що може бути продовжено дію чинного закону (хоча він де-факто і не діє). Проте, якщо після «нормандських перемовин» і з’явиться новий законопроект щодо статусу Донбасу, чи встигне парламент ухвалити його до кінця року — велике питання. Адже залишилося лише два пленарні тижні (з 3 по 6 і з 17 по 20 грудня) і багато інших вагомих законопроектів, за які треба встигнути проголосувати до Новорічних свят.

Попереду багато роботи

Серед нових законодавчих ініціатив, над якими працюватиме український парламент невдовзі, — розробка пакета законопроектів про народовладдя (серед яких — про всеукраїнський та місцеві референдуми, законодавчу ініціативу народу, народне вето, рекол (відкликання депутатів) тощо). 

Над цим уже працює спеціально створена робоча група, — повідомив на брифінгу Голова Верховної Ради Дмитро Разумков.

Завершується робота над новою редакцією Виборчого кодексу, який передбачатиме відкриті партійні списки, розповів на Погоджувальній Перший заступник Голови Верховної Ради, представник Президента в парламенті Руслан Стефанчук.