Звернення депутата Черкаської обласної ради, голови асоціації фермерів Черкащини Віктора Гончаренка щодо законопроекту про обіг земель сільгосппризначення постійна депутатська комісія з питань агропромислового розвитку і земельних відносин розглянула терміново.
У залі панувала наелектризована атмосфера і промовці в обговоренні проблеми обігу землі та відповідного законопроекту не добирали дипломатичних висловів.
— Для чого мені, як фермеру, викупляти землю? — рубав з плеча голова фермерської спілки з Драбівського району Валерій Перепелиця. — Брати кредит, десять років викупляти — не їсти, не пити, трактора не купити нового? При тому, в умовах монополії, можуть так «укріпити» гривню, що банк узагалі ті наділи забере. Ми поспішаємо відкрити ринок землі замість того, щоб навести лад з геокадастром, усунути чорні й сірі схеми приватизації, розбити монополії. Сьогодні продати молоко, зерно, купити ресурси — на все монополія, через яку не проб’ється фермер! Дайте фермерам у руки фінансовий інструмент, подбайте про сприятливу банківську систему, програми підтримки малих і середніх господарств! Ринок у тому варіанті, що прийнятий у першому читанні, веде до обезземелення селян. Зменшиться поселенська мережа. Це загроза національній безпеці. І продовольчій: холдинги у нас картоплю не вирощують.
— Зі мною на засідання комісії приїхали сім хлопців з району, — продовжував Валерій Перепелиця. — Їм по 25—30 років. Вони не подалися наймитувати за кордон, а залишилися на селі фермерувати. Коли ми вибили програми для фермерів, то за рік дрібних фермерів в Україні стало на п’ять тисяч більше! Була програма, щоб витягнути одноосібників з тіні. Тепер прибрали міністерство, згорнули програми підтримки малих і середніх агрогосподарників і оголосили про ринок землі... Хтось хоче отой статус-кво, коли в одних руках по 600 тисяч гектарів, увіковічнити. Проект дає дозвіл продавати землю юридичним особам — за ними можна сховати якого хочеш іноземця. До того ж у наших холдингах і зараз є частки іноземного капіталу. У проєкті немає місця громадам, фермерам. Хто сюди зі мною з району приїхав — це найспокійніші і найпоміркованіші люди. Та сьогодні вони всі злі, як оси. Рік-два — і це торкнеться усіх. А за нами, агровиробниками, соцсфера, підприємці, які обслуговують село.
Щоб запускати ринок землі, треба доробити технічні питання: інвентаризація землі, оцінка, лісосмуги, польові дороги, накладки... Тому земельну реформу потрібно розпочинати через викуп землі державою або громадами на найближчі п’ять років.
Валерія Перепелицю гаряче підтримали фермери Микола Дубина і Віктор Зінченко з Черкаського району, Анатолій Салов із Золотоніського. А Олег Пухтій, який господарює у Городищенському, зазначив:
— У мене 160 гектарів землі, чотири особи мені допомагають. А у великих фірмах 10 тисяч гектарів землі — 80 осіб. То хто кого годує?! У нас у селі 250 гектарів землі резерву, і орендує її особа з Києва. Атовець, якому я допомагав, повернувся додому, а землі йому немає, дали в іншому селі. Уже на душі накипає... Скупили у нас зерно за безцінь — ніхто й не подумав проконтролювати, що це за ціни у несприятливий рік? Або взяв я торік землю після великої агрокомпанії. Ґрунт через засилля міндобрив мав таку кислотність, що перетворився на камінь...
Несподіваним був виступ старійшини і керівника фермерського руху Золотоніського району 76-річного Василя Драча:
— Чому я у козацьких строях? Фермерів щороку в Україні вбивали від 20 до 50 осіб. Щоб нам згуртуватися й захищатися, ми пішли в козацтво. У нас країна ніколи не була зацікавлена у фермерах. Потрібен закон для підтримки фермерів. Можемо взяти за взірець прийнятий у Польщі — там працюють на 5 — 10 гектарах. У мене з паями 182 гектари. Я плачу 14,5 відсотка за оренду паю. А земля, глибоко переконаний, повинна бути державна. І в оренду потрібно давати найумілішим, найефективнішим аграріям.
Голова обласної організації Національного корпусу, ветеран-азовець Дмитро Кухарчук також долучився до обговорення:
— Ми вважаємо, що в умовах війни з Росією і тотального зубожіння людей не можна приймати такі суспільно значимі закони. Держава повинна створити Національне агентство землі, яке виконуватиме функції регулятора земельного ринку.
Голова Черкаської ОДА Роман Боднар підбив підсумки:
— Ми чомусь сприймаємо земельну реформу лише як продаж землі, а її мета — впорядкувати землеустрій і дати можливість розвиватися сільському господарству, передусім нашим вітчизняним товаровиробникам. Слід визнати, що законопроект, прийнятий у першому читанні, був сирий. Це вже визнає і уряд, й інші учасники законотворчого процесу. Тому можуть бути переглянуті позиції з продажу землі іноземцям щодо кількості землі в одні руки. Інвентаризація землі має бути завершена. Нині вона проведена на 76 відсотків. Держгеокадастр — це, на жаль, як виявилося, напівкримінальна структура, і перший лист на Кабмін, який я підписав, — звільнити керівників обласного і міського геокадастрів. Передбачена підтримка для фермерів — 4 мільярди гривень на четвертий квартал 2020 року на здешевлення кредитів.
Голова обласної ради Анатолій Підгорний повідомив, що доки тривало обговорення, на засідання прибули запрошені народні депутати-марожитарники, обрані від Черкащини. Резолюцію зібрання, в якій вказується на недопустимість «турборежимного» ухвалення законопроєкту про майбутнє української землі, депутати Черкаської обласної ради передали парламентаріям для розгляду у Верховній Раді.
