Давид Арахамія, Анатолій Остапенко (у центрі).
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Більше фото тут
Верховна Рада у другому читанні та в цілому ухвалила законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання статусу та соціальних гарантій окремим особам із числа учасників антитерористичної операції» (№ 2045-1). «За» проголосували 329 народних депутатів.
Законопроектом пропонується надати статус учасника бойових дій добровольцям.
А саме особам, зауважив голова підкомітету Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Анатолій Остапенко, які добровільно захищали, захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і безпосередньо виконують бойові завдання в зоні проведення АТО та ООС.
«З метою доопрацювання проекту закону до другого читання у комітеті було створено робочу групу, до складу якої увійшли представники центральних органів виконавчої влади, громадських організацій, добровольчих формувань, народні депутати. Для всебічного опрацювання цього законопроекту було проведено круглий стіл, на якому було вироблено якісну модель єдиної позиції між органами державної влади та добровольчими формуваннями», — зауважив А. Остапенко.
Загалом, за його словами, до законопроекту надійшло 52 поправки, з яких 13 враховано, 12 — враховано частково або редакційно, 27 — відхилено.
Комітет запропонував підтримати проект закону в другому читанні та в цілому як закон.
Проте під час розгляду поправок співголова фракції «Європейська солідарність» Ірина Геращенко заявила, що було протягнуто поправку, яка нівелює саму суть законопроекту. «Прошу повернутися до поправки. У ній є дуже велика небезпека, створюється колізія, коли статус учасника бойових дій зможуть отримати не добровольці, а люди, які не мали до цього жодного відношення», — заявила вона, додавши, що у разі підтримання цієї поправки «ЄС» за закон не голосуватиме і закликала колег відправити проект на повторне друге читання.
Оскільки повторно поправки на підтвердження не ставляться, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков скликав імпровізовану нараду керівників фракцій біля парламентської президії. Після неї Ірина Геращенко повідомила, що у результаті конструктивного обміну думками було досягнуто домовленості, які саме поправки мають бути внесені до цього закону, щоб добробати були захищені, а люди, які не мали до них жодного відношення, статус не отримали. «Зараз ми зможемо прийняти законопроект, який, на жаль, не вистачило часу прийняти попередньому парламенту, за основу і в цілому і потім ми його поправимо через певні поправки. Це приклад конструктивної роботи», — наголосила вона.
Представник «Слуги народу» Єгор Чернєв додав, що правова колізія утворилась, коли було відхилено 15-ту поправку, через яку добровольці, які нині перебувають в ООС, знаходяться поза цим законом. «Ми узгодили, що внесемо окремий законопроект по цьому питанню», — сказав він.
Підсумовуючи, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков зауважив, що відповідний законопроект має бути зареєстрований найближчими днями. «Він має врегулювати колізію, яка склалася під час розгляду поправки № 15 і паралельно буде внесено уточнення щодо підрозділів, які взаємодіють із командуванням ООС. Ми, якщо не буде заперечень у залі, скоротимо строки подання альтернативних до нього законопроектів і достатньо швидко зможемо його розглянути наступного пленарного тижня», — наголосив глава парламенту.
У другому читанні народні депутати розглянули також проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» (№ 2233).
До цього законопроекту, за словами голови Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса, надійшло 25 пропозицій, з яких дев’ять враховано повністю або редакційно, 16 — відхилено. Комітет, розглянувши порівняльну таблицю, рекомендував ухвалити документ у другому читанні та в цілому.
Проте, за словами Іванни Климпуш-Цинцадзе («ЄС»), цей законопроект — це втручання в нашу національну енергетичну систему. «Україна, -нагадала вона, — вимагає в усього світу запроваджувати санкції до Російської Федерації, натомість сама всупереч цьому почала закуповувати російську електроенергію через попередньо ухвалений закон, а нині через чергову поправку закуповуватиме її в Білорусі, хоча ця країна є енергодефіцитною. Тобто ми закуповуватимемо ту саму російську електроенергію». Найкращим захистом для нашої критичної інфраструктури, наголосила депутат, є наша інтеграція в енергетичні ринки Європейського Союзу.
Під час обговорення поправок Іван Крулько («Батьківщина») акцентував увагу на восьмій поправці, відповідно до якої «Продаж електричної енергії, імпортованої з Російської Федерації, за двосторонніми договорами та на внутрішньодобовому ринку забороняється». Водночас, додав депутат, далі ця поправка надає Кабміну право скасовувати заборону і надавати можливість експорту з Росії. Дослівно вона звучить так: «З метою уникнення надзвичайної ситуації в об’єднаній енергетичній системі України Кабінет Міністрів має право скасовувати заборону, встановлену абзацом першим цієї частини цієї статті, визначивши термін відновлення такої заборони». «Це — по-перше. По-друге, залишається можливість експорту з Білорусі. По суті, російської електричної енергії через союзну державу Білорусь. Ось вам і вся «лазейка» і весь шахер-махер, який нам намагаються продати тут задешево. Тому або давайте захищати національні інтереси України, або чесно говорити, що з Росією відбуваються всі купівлі-продажі. Тому цю поправку потрібно поставити на підтвердження і не підтвердити», — наголосив він. Головуючий поставив цю поправку на голосування, «за» висловились 240 народних депутатів.
Олексій Кучеренко («Батьківщина»), представляючи свою поправку, зауважив, що профспілка атомних енергетиків оголосила передстрайковий стан у зв’язку з тим, що вони відчувають, що російський імпорт витісняє генерацію атомної енергетики. «Так само кризова ситуація в тепловій генерації. Це стосується як приватних компаній, так і державної компанії «Центренерго», яка повністю перебуває у збитках. Саме тому моя правка забороняє імпорт електричної енергії з держави-агресора. Це категорично неприпустимо в цих умовах!» — сказав він.
Комітет відхилив цю поправку, зауважив А. Герус, додавши, що нині імпорт становить менше 0,5% і не може виштовхувати когось. Головуючий поставив цю поправку на підтвердження, за неї проголосували 70 депутатів.
Обговоривши всі поправки, парламентарії 274 голосами підтримали проект закону в другому читанні та в цілому. Щойно табло системи «Рада» показало результати голосування, Голова Верховної Ради оголосив, що було зафіксовано випадки неособистого голосування з боку представника «Опозиційної платформи — За життя» Володимира Кальцева. До того ж зафіксовано своєрідний рекорд — дев’ять випадків кнопкодавства. За словами Голови, Перший заступник глави парламенту Руслан Стефанчук звернувся до Регламентного комітету щодо цього випадку.
За основу Верховна Рада ухвалила також проекти законів: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що регулюють питання трансплантації анатомічних матеріалів людині» (№ 2457) («за» — 326);
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо невідкладних заходів у сфері охорони здоров’я» (№ 2428) («за» — 295).
Обидва законопроекти відповідно до рішення парламенту до другого читання готуватимуться за скороченою процедурою.
У першому читанні було підтримано також проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку із вдосконаленням процедури проведення фінансової реструктуризації та щодо вдосконалення оподаткування операцій фінансового лізингу» (№ 2358) («за» — 320).
Проект закону «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства» (№ 2276) («за» — 295).
Проект закону «Про внесення змін до Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства» (№ 2290) («за» — 276).
Проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо прискорення дерегуляції у сфері господарської діяльності» (№ 1067-д) («за» — 229).
Із днем народження цього дня вітали народного депутата, заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Андрія Лопушанського («ЄС»).
