Народні депутати розглянули два альтернативні проекти змін до деяких законодавчих актів України з метою приведення у відповідність до Закону України «Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України». Народний депутат України Галина Янченко (фракція «Слуга народу») доповіла перший законопроект № 2237. 

Вона нагадала, що у вересні парламент ухвалив рішення про зміни до Конституції, що скасовують депутатську недоторканність. Ця ініціатива об’єднала залу, і за це рішення проголосувала конституційна більшість — 373 депутати. «Цим рішенням ми вилучили з української Конституції поняття «депутатської безкарності», — зауважила Г. Янченко. — Але для того, щоб остаточно зробити цей процес незворотнім і увійти в історію України як парламент, який остаточно скасував депутатську недоторканність, нам залишилося зробити останній крок і гармонізувати українське законодавство з тими змінами до Конституції, які ми прийняли на початку нашої каденції». Це і передбачає законопроект № 2237. Він прибирає згадки про депутатську недоторканність з трьох законів України — Регламенту Верховної Ради, Кримінально-процесуального кодексу і Закону «Про статус народного депутата».

Альтернативний законопроект представила народний депутат від фракції «Голос» Олександра Устінова. Як і рекомендував профільний Комітет з питань правоохоронної діяльності, за основу прийнято перший законопроект.

Низку законопроектів схвалено за основу в першому читанні: про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві (№ 1210); про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо удосконалення структури управління у сфері державної митної та податкової політики (№ 2318-1); про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді (№ 2261).

За основу і в цілому прийнято такі проекти законів: «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» (№ 2078-1); про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо створення умов для забезпечення виконання зобов’язань України з відокремлення діяльності з транспортування природного газу (№ 2359-1); про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» щодо лібералізації діяльності у сфері виробництва спирту етилового (№ 2300); про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо питання сумісництва помічників-консультантів народних депутатів України) за № 2313-2; про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо покращення адміністрування акцизного податку) за № 2317; про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень (щодо відтермінування часу вступу в дію) за № 2155; «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» з урахуванням пропозицій Президента України (№ 1231); про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з ратифікацією Угоди між Урядом України та Урядом США для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA) за №№ 2102 і 2103.

Депутати усунули неузгодженості у тексті прийнятого Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 1055-1. А також схвалили Постанови Верховної Ради — про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році (№ 2364); про присудження щорічної Премії Верховної Ради України педагогічним працівникам загальноосвітніх, професійно-технічних, дошкільних та позашкільних навчальних закладів (№ 2495); про Заяву Верховної Ради України «Щодо першочергових кроків забезпечення євроатлантичної інтеграції України — набуття повноправного членства України в Організації Північноатлантичного договору» (№ 2327).

Перший заступник Голови Верховної Ради, представник Президента України у парламенті Руслан Стефанчук доповів проект закону про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо удосконалення перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку (№ 2314), внесений главою держави як невідкладний. За його словами, основна мета цього законопроекту — забезпечити однакове застосування усіма судами швидкого розгляду справ, зменшення навантаження на Верховний Суд та рівномірний розподіл справ між судами. «Досягти зазначеної мети пропонується, зокрема, шляхом встановлення чітких підстав касаційного оскарження рішень суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, унеможливлення касаційного оскарження у разі правильного застосування норм матеріального та процесуального права, гармонізації правил цивільного, господарського та адміністративного судочинства із збереженням специфіки кожного», — відзначив Р. Стефанчук. 233 голосами законопроект було прийнято за основу в першому читанні.

Питання про призначення члена Вищої ради правосуддя, як доповіла голова Комітету з питань правової політики Ірина Венедіктова («Слуга народу»), вирішено не розглядати, оскільки суб’єкт подання кандидатури — депутатська фракція політичної партії

«Народний фронт» — вже не існує у Верховній Раді. Тож оголошено новий конкурс на посаду члена Вищої ради правосуддя.

Від імені трьох депутатських фракцій народні депутати України — Андрій Парубій («Європейська солідарність»), Сергій Рахманін («Голос») та Іван Крулько («Батьківщина») — виголосили спільну заяву «Щодо недопущення порушення національних інтересів України» напередодні зустрічей у «нормандському форматі» у Парижі.

«Виклики, які стоять перед Україною напередодні «нормандської» зустрічі, можуть поставити під ризик саму Українську державність. Тому ми проголошуємо: ні — капітуляції!» — заявив Андрій Парубій.

«Жодних компромісів щодо унітарної держави і ніякої федералізації. Жодних компромісів щодо європейського та євроатлантичного курсу», — додав Сергій Рахманін.

«Політичні сили вимагають забезпечення принципу — спершу безпека, включаючи всеохоплююче припинення вогню, виведення російських військ і зброї з території України, повернення контролю України над україно-російським кордоном», — відзначив Іван Крулько. У Заяві Верховної Ради, яку підписали лідери політичних партій: «Батьківщина» — Юлія Тимошенко, «Європейська солідарність» — Петро Порошенко і «Голос» — Святослав Вакарчук, зокрема, йдеться: «Усвідомлюючи ризики для безпеки і національних інтересів України, реалізації європейського і євроатлантичного вибору українського народу, які виходять з триваючої агресії Російської Федерації, заявляємо про необхідність дотримання під час переговорів у «нормандському форматі» принципових позицій (червоних ліній), порушення яких завдасть непоправної шкоди Україні».