За час навчання у школі майже 40 відсотків дітей отримують захворювання шлунково-кишкового тракту. Щоб зберегти здоров’я учнів, треба передусім забезпечити здорове і доступне меню у шкільних їдальнях.

Питання гарячого харчування у школах та дитсадках Чернівців завжди залишається гарячим. Уже 1 вересня у міській раді збирали спеціальну комісію, щоб розібратися, чому деякі школи та дитсадки міста залишилися без безплатних сніданків та обідів.

Як виявилося, через неповороткість постачальника та чиновників міської ради, відповідальних за школи.

Не працювали харчоблоки у школах №№ 1, 3, 6, 10, 13, 16, 19, 27, 28, 33, 37, 38, 39. Не годували у гімназіях № 1 і № 3 та навчально-виховних комплексах «Лідер», «Берегиня», «Любисток». Дійшло до того, що за розпорядженням міського голови Олексія Каспрука у садочках запровадили короткий день, а у школах просили давати дітям перекуси з дому.

Як встановила комісія, у 18 закладах освіти міста так і не було укладено договорів щодо забезпечення харчування, бо не відбулися тендери. Крім того, виявилося, що фірма-постачальник, котра не пройшла тендер, забезпечувала харчуванням 31 школу і заборгувала управлінню освіти міської ради 800 тисяч гривень.

Тож втручання міського голови, після якого оперативно знайшли нового постачальника продуктів у шкільні їдальні і школярі отримали гарячі сніданки та обіди, було незайвим. Це зазначили і батьки учнів, котрі у Чернівцях є активною силою у вирішенні подібних питань.

Нещодавно батьки учнів однієї зі шкіл, обурившись через неналежний стан шкільної їдальні, яку не відремонтували перед новим навчальним роком, пікетували свій навчальний заклад. На час акції вони надягли марлеві пов’язки, наголошуючи, що у такій антисанітарії годувати дітей неприпустимо.

Тому рішення Олексія Каспрука про діалог з батьками щодо харчування і, зокрема, урізноманітнення учнівського меню було позитивно сприйнято громадськістю. Інтерес до теми підігріла й презентація нової системи шкільного харчування за рецептами учасника «МастерШеф» та випускника французької школи кулінарії Le Cordon Bleu Євгена Клопотенка, яка днями відбулася у Чернівцях і викликала чималий інтерес у батьків. На заходах презентували страви для колективів їдалень та підприємців, котрі надають послуги з організації харчування у навчальних закладах. Клопотенко — автор проекту «Нове шкільне харчування» та збірника відповідних кулінарних рецептів, рекомендованого МОЗ та Держпродспоживслужбою, у якому йдеться ще й про формування у дітей культури поведінки під час вживання їжі.

Як видно, чиновників, найперше в особі міського голови, такі підходи не залишили байдужими. Щоб покращити якість харчування у школах, вирішили для початку вислухати тат і мам. За розпорядженням Олексія Каспрука міське управління освіти провело опитування 45% батьків учнів 1—4 класів щодо системи харчування у навчальних закладах. І ось що вдалося з’ясувати.

Понад 43% опитаних батьків висловилися за те, щоб міський бюджет оплачував 100% вартості сніданків для всіх школярів 1—4 класів. І лише 5% батьків вважають, що сніданок у школі для молодших школярів не потрібен.

Водночас 36% опитаних тат і мам вважають, що з міського бюджету варто оплачувати половину вартості повноцінного сніданку учнів 1—4 класів, а решту можуть дофінансовувати батьки. Понад 24% опитаних висловилися за те, щоб сніданки у 1—4 класах з міського бюджету оплачувалися лише для дітей пільгових категорій: сиріт, дітей з малозабезпечених родин, дітей з родин загиблих та учасників бойових дій, школярів з інвалідністю. Решта можуть оплачувати зі своєї кишені. 

Батьки готові викладати за шкільний сніданок дитини 16 гривень, за обід — 32 гривні.

Майже 73% батьків — за впровадження у шкільне меню саме страв із рецептурного збірника Євгена Клопотенка, 77% — за шведські столи, де діти робитимуть вибір самостійно, згідно з власними уподобаннями. Це, звичайно, може звести асортимент здебільшого до піци та солодощів, але компроміс треба шукати.

Тим часом, лише 21% батьків знайомиться з денним меню у школі щодня, 57% — інколи, 20% — не цікавляться цим взагалі. Здебільшого їх не задовольняє малий вибір страв (це відзначили 25% опитаних) та висока ціна обіду (21%), відсутність фруктів (14%), малі порції (11%), вигляд страви (7%).

Серед страв, які діти не дуже полюбляють, батьки назвали овочеві супи, розсольник, горох, ячмінну, пшеничну та перлову каші, тушковану капусту, кисіль. Шкода, бо це здорова радянська класика... Тим часом діти віддають перевагу вінегрету, курячим відбивним, смаженій курці, сосискам, ковбасі, картоплі, макаронам, сиру, оладкам, піці, гарячим бутербродам та булочкам.

Батьки вважають, що у шкільному меню обов’язково мають бути страви дієтичного харчування, зокрема вегетаріанські супи, молочні продукти та молочні каші, печені яблука з сиром, овочеві салати, запечене м’ясо та овочі, свіжі фрукти.

Як запевнив Олексій Каспрук, на результати опитування обов’язково зважатимуть під час замовлення послуг з організації шкільного харчування у наступному році.

Проведене в Чернівцях опитування, ймовірно, демонструє типові настрої для всіх шкіл України. Страви в учнівському меню, на думку мам і тат, передусім мають бути свіжими, здоровими, не канцерогенними, здебільшого дієтичними. Піци, гамбургерів та інших страв з фаст-фудів дітям вистачає і в позашкільний час. Наголошували батьки і на покращенні сервісу, необхідності прививати дітям культуру харчування, навчати етикету (зокрема, обов’язкового використання ножів, десертних виделок для солодощів тощо). Акцентували увагу і на гігієні цього процесу, на дотриманні чистоти у школах загалом.

До речі

Наступного року уряд додатково спрямує 400 млн грн на обладнання харчоблоків у школах. Кошти виділятимуть на засадах співфінансування (державна скарбниця плюс місцевий бюджет). Так, Київ, області та міста обласного значення, а також ОТГ з адміністративним центром у місті обласного значення дофінансують щонайменше 30%, райони та ОТГ — 10%, а села чи селища, що мають статус гірських населених пунктів та розташовані на лінії зіткнення, — 5%.

Фото автора.