Найпровальніші статті стосуються ремонту озброєнь, військової техніки, забезпечення живучості, забезпечення засобами зв’язку, засобами автоматизації і навіть такої чутливої сфери, як охорона військових об’єктів, наводить слова члена правління Українського інституту досліджень безпеки, директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброювання Валентина Бадрака Цензор.НЕТ.

Також він повідомив, що не менш жахлива картина спостерігається за статтями щодо закупівлі озброєнь, військової техніки й дослідно-конструкторських робіт. «Щодо закупівлі маємо «яму» в 42% невитрачених ресурсів. Щодо сфери розробок, тобто науково-дослідних і конструкторських робіт, маємо ще більшу «яму» — 47%. Йдеться про впровадження нових технологій в оборонну сферу», — пояснив Бадрак.

Причиною неосвоєння коштів, на думку експерта, є побоювання військового керівництва, що гроші можуть бути витрачені не за призначенням, по-друге, є бажання провести аудит.

«Якщо такий аудит здійснюватиметься, то фактично ми матимемо провал на половину 2020 року. Тому що контракти в такому разі будуть укладені з промисловістю десь на рівні травня-червня 2020 року. А це означає, що промисловість критично втрачатиме професійні компетенції. Це означає надзвичайний колапс у роботі оборонної промисловості», — вважає директор ЦДАКР.

Валентин Бадрак повідомив, що експертне середовище пропонує чинній владі переглянути своє ставлення до армії. «Ми пропонуємо створити єдиний майданчик для обговорення й вироблення рішень, куди мають прийти профільні міністри, Секретар РНБО й представники Офісу Президента. Ми пропонуємо ті речі, які можна зробити раніше, ніж це дозволять зробити документи оборонного планування, а саме: зробити розмежування між Міноборони й Генштабом, розібратися з розмежуванням повноважень всередині самого Міністерства оборони. Відновити закупівлі за програмами і розібратися з побудовою розвитку оборонних технологій», — пояснив він.