Під час урочистостей директор видавництва «Дніпро» Олександр Кудрявцев з автором книжки «У сузір’ї «Дніпра» Олександром Бакуменком (ліворуч).

Фото Георгія ЛУК’ЯНЧУКА.

 

Видавництво художньої літератури «Дніпро» цього року святкує своє століття. З цієї нагоди у Музеї книги і друкарства України відкрилася виставка «Ой «Дніпро», «Дніпро»...», а привітати ювіляра завітали численні гості. Це і письменники та поети — багаторічні автори видавництва, і колеги по цеху, і посадовці Держкомтелерадіо та інших установ. Також у рамках свята відбулася презентація нової книжки «У сузір’ї «Дніпра», присвяченої 100-літтю видавництва. У ній автор Олександр Бакуменко розповідає про працю кількох тисяч літераторів, в тому числі — про працівників видавництва й авторів, які творили книжки, перекладали й несли у світ нашу культуру, історію починаючи з 1919 року по сьогодні.

Відкриваючи виставку, вітальне слово виголосила директор музею, кандидат історичних наук Валентина Бочковська. Далі віншував колектив видавництва голова Держкомтелерадіо України Олег Наливайко. Він, зокрема, наголосив, що за сто років у «Дніпрі» змінилося кілька поколінь авторів і читачів, але книжки видавництва так само залишаються затребуваними й актуальними. Загалом через «Дніпро» пройшли чи не всі класики української літератури, зазначив Олег Наливайко. Одні з них були авторами, інші редагували чи здійснювали керівництво, а книжки цього видавництва є буквально в кожній навіть найвіддаленішій бібліотеці.

Тим часом голова Асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін назвав такі цифри: у період свого розквіту, який припав на 70—80-ті рр. минулого століття, видавництво щороку випускало приблизно 250 книжок, загальний наклад яких становив понад 13 мільйонів примірників, а видання «Дніпра» експортувалися в 110 країн. Саме ж видавництво входило до п’ятірки найбільших у світі.

Варто зазначити, що за 100 років існування видавництва тут побачили світ понад два десятки серій. Це «Вершини світового письменства», «Перлини світової лірики», «Бібліотека української класики», «Бібліотека українського роману і повісті», «Скарбниця братніх літератур» тощо. Видавництво фактично було і залишається своєрідною лабораторією книжкового мистецтва. Адже працювали в цій «лабораторії» видатні майстри книжкової графіки Георгій Нарбут, Георгій Якутович, Анатолій Базилевич, Василь Перевальський та інші майстри. Приміром, два окремі видання «Енеїди» І. Котляревського вийшли з ілюстраціями Донченка і Базилевича, а повість М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» та «Слово о полку Ігоревім» проілюстрував видатний художник Георгій Якутович, «Зачарована Десна» Олександра Довженка вийшла в «Дніпрі» з ілюстраціями художника Олександра Івахненка. Роман у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» було видано з ілюстраціями Валентини Ульянової, а збірку народних пісень «Веснянки» проілюстрував відомий художник Василь Перевальський.

— На жаль, часи розквіту давно стали лише приємними спогадами. Нині видавництво «Дніпро», як і інші, переживає не кращі часи, втім, перебуваючи у статусі державного, йому таки вдається залишатися на плаву, — каже директор видавництва, заслужений діяч культури України Олександр Кудрявцев. Пишаються тут і своїми авторами, серед яких відома вчена Раїса Іванченко, богослов Дмитро Степовик і багато-багато інших. «Ми й надалі намагаємося тримати цю високу планку видавничої справи, хоча робити це стає дедалі важче. Приміром, раніше видавництво могло брати участь у конкурсі на друк книжок, фінансованих державою. Нині така програма не працює. Проте лише за останній час нам вдалося видати своїм рахунком 10 книжок». Ще однією проблемою тривалий час було територіальне розташування видавництва. Адже його приміщення — в самому центрі нашої столиці, тож неодноразово ставало предметом зазіхань. Так, 2011 року, за часів Черновецького, видавництво ледве не виселили з приміщення. Лише завдяки небайдужості депутатів, чиновників Держкомтелерадіо і просто активних киян тоді змогли вистояти. «Всі суди було виграно, і сподіваюсь, що такі часи позаду і ми зможемо й надалі нести нашим читачам українське слово», — заявляє Олександр Кудрявцев.

Із нагоди свята багатьом працівникам видавництва, а також численним авторам тощо було вручено нагороди і відзнаки.

Та хай там як, а видані в попередні десятиріччя книжки цього видавництва є чи не в усіх бібліотеках нашої країни, навіть у віддалених селах, де їх і тепер залюбки читають. Тож хочеться побажати, щоб і надалі видавництво залишалося одним із флагманів у царині донесення українського слова, українського духу, української традиції і культури до своїх читачів. З роси та з води!

Довідково

Видавництво «Дніпро» було засноване навесні 1919 року, коли ще тривала Українська революція, як Державне видавництво України «Всеукрвидав». З 1935 р. — Держлітвидав, з 1964-го — «Дніпро». До становлення видавництва причетні Павло Тичина і Георгій Нарбут.

Фото надано автором.