Парламент, у якому 76% депутатів — це нові обличчя у великій політиці. Започатковано багато новацій. Насамперед — уперше в українському парламенті не було тривалої «спікеріади», й Голову Верховної Ради та Прем’єр-міністра було обрано в перший же день його роботи, створено монобільшість за участю однієї політичної сили — депутатської фракції політичної партії «Слуга народу». Народні обранці дев’ятого скликання зруйнували стару «традицію» — приймати Держбюджет країни «під ялинку» — у різдвяну чи передноворічну ніч. Держбюджет на 2020 рік схвалено парламентом, і він став Законом ще у листопаді 2019-го. Ухвалюють законопроекти, які лежали «під сукном» у парламентських комітетах роками. Вносять також і багато нових законодавчих ініціатив — від Президента, Кабінету Міністрів, народних депутатів, які можуть за декілька днів отримати «зелене світло» від парламенту.

Утім, новій Верховній Раді ще є багато над чим працювати. Але перші сто днів нового парламенту засвідчили — корабель пливе.


3 вересня 2019 року.

Ухвалено рішення про скасування депутатської недоторканності.

За законопроект № 7230 проголосували 373 народні обранці.

Євгенія КРАВЧУК (фракція «Слуга народу»):

— Нам є про що звітувати за перші сто днів роботи, бо ми почали працювати, щойно зайшли у Верховну Раду. У нас не було спікеріади, прем’єріади, фуршетів, святкувань з приводу перемоги. Ми прийшли, отримали посвідчення, картки для голосування і почали приймати закони. У такому темпі ми працюємо понині. Але що дуже важливо — навіть у турборежимі ми не порушуємо Регламент і процедури.

Якщо говорити про цифри, то до кінця року маємо вийти на показник майже сто прийнятих законів. Ми порівняли перші три місяці роботи нашої Ради і попередньої, і ми випереджаємо їх за всіма показниками, окрім кількості зареєстрованих законопроектів. І це лише тому, що ми не хочемо займатися спамом. Але ми ефективні не лише за кількістю прийнятих законів, а й за їх змістом. Ми скасували депутатську недоторканність. Ми прийняли закон про викривачів корупції, про спецконфіскацію незаконних активів, ми поглибили реформу державних закупівель, прийняли цілу низку законопроектів з дерегуляції економіки, зі знищення корупції в питанні оренди і продажу державного майна. Ми в цьому парламенті почали серйозну роботу щодо виведення з тіні цілих галузей економіки, в яких заховані мільярди — земля, спирт, бурштин. Ми ухвалили бюджет не під «Олів’є» з шампанським, і не вночі. Це був системний і публічний процес, як того вимагає Бюджетний кодекс. Ну і взагалі, аналітики кажуть, що лише за перші сто днів ми виконали дев’ять відсотків усіх наших обіцянок. Це дуже хороший результат, враховуючи, що на решту пунктів програми у нас ще понад чотири роки.

Ще одним, не менш важливим, нашим досягненням є те, що ми продемонстрували нову якість політики. Коли у суспільства до нас виникають претензії — ми на них реагуємо, а не вигороджуємо порушників, як робили попередники. Коли ми самі робимо помилки — ми вміємо їх швидко виправляти. Коли у нас у фракції впіймали кнопкодавів, ми швидко на це відреагували, і з цим проблем у нас більше немає. Коли з’явилися підозри у корупції — ми пішли на поліграф. І так у всіх питаннях, коли до нас виникають зауваження.

29 серпня 2019 року.

Під час першого засідання Верховної Ради дев’ятого скликання главою парламенту обрано кандидата від фракції «Слуга народу» Дмитра Разумкова. Його Першим заступником став колега по фракції Руслан Стефанчук, заступником — представниця «Батьківщини» Олена Кондратюк. Цього ж дня, а точніше, ночі, народні депутати проголосували за новий склад Кабінету Міністрів на чолі з прем’єром Олексієм Гончаруком.

Володимир Кальцев (фракція «Опозиційна платформа — За життя»):

— Партія влади має більшість у парламенті, та вони мають пам’ятати, що на них лежить і стовідсоткова відповідальність за розвиток країни. Звичайно, така монополія дає їм можливість самостійно ухвалювати рішення, не озираючись на думку колег. Загалом прагнення швидко ухвалювати рішення можна оцінити позитивно. Але до негативу можна віднести те, що часто ці законопроекти ухвалюються без обговорення з експертним середовищем, представниками тих чи інших асоціацій. Це не сприяє якості законопроектів.

Проте здебільшого в комітетах панує достатньо конструктивна атмосфера, відбуваються дискусії, єдине — що швидкість проходження проекту не дає змоги багатьом депутатам взяти участь у законотворенні.

Я б усе-таки радив знизити турборежим і проводити більше круглих столів, обговорень з експертами, давати більше часу на підготовку законопроектів, це дасть змогу зазирнути не лише на три дні вперед, а на декілька років, щоб забезпечити країні ефективний розвиток.

Поряд із цим низку ухвалених законопроектів можна оцінити як позитив. Це, зокрема, закон про ліквідацію держмонополії на виготовлення спирту, про боротьбу з рейдерством в агросекторі тощо. Щодо зняття депутатської недоторканості, то, можливо, з точки зору піару та очікування людей, він позитивний. Але з огляду на те, яким чином відбуватиметься кримінальне переслідування депутата — це негатив. Це не дозволить йому мати свою точку зору, адже завжди можна буде притягнути депутата до відповідальності.

Сподіваюся, депутати з більшості з часом оцінять здібності інших колег. Адже багато з них мають значно більший досвід роботи, ніж молодь, яка нині лише пізнає ази парламентаризму.

16 жовтня 2019 року.

Ухвалено президентський проект закону про судову реформу № 1008.

Від Комітету з питань правової політики доповідала його голова Ірина Венедіктова.

Михайло ЦИМБАЛЮК (фракція «Батьківщина»):

— Важливо, що протягом цих ста днів ми прийняли велику кількість законопроектів порівняно з попередньою Верховною Радою восьмого скликання. Але є й негативи — вноситься багато поправок уже до тих законів, які прийняли в турборежимі. Тепер робота нібито стабілізувалася. Прийнято низку законів з метою дерегуляції бізнесу, ухвалено чимало соціальних законопроектів. Утім, парламент розглядає здебільшого ті документи, які ініціює монобільшість. Фракція «Батьківщина», наприклад, з початку осені внесла більш як сто законопроектів і тільки 20 із них включено до порядку денного. Не розглядаються навіть справді важливі законопроекти. Водночас ми бачимо бажання Голови Верховної ради дослухатися до всіх фракцій. І те, що деякі проекти змін знімаються з розгляду через те, що вони або не готові, або рекомендовані з порушенням Регламенту, — це позитив, і ми сподіваємося, що так і триватиме.

Якщо говорити про конкретні кроки, то важливим стало те, що ми прирівняли добровольців до учасників бойових дій. Ми повернули справедливість для тих воїнів, які свого часу не увійшли до складу Збройних Сил і просто були реорганізовані. Ідеться про понад три тисячі осіб. Попередня Верховна Рада до цього питання так і не дійшла, а нам вдалося його вирішити. Так само змогли продовжити дію пільгового оподаткування для підприємств, заснованих громадськими організаціями людей з інвалідністю.

Якщо говорити про мінуси, то парламент прийняв закон, який обтяжує діяльність ФОПів, і вже маємо реакцію на це. Дали також зелене світло так званій поправці Геруса, внаслідок чого російська електроенергія змогла зайти на територію нашої країни, віддали під приватизацію спиртову галузь, відібравши в держави монополію. Ми також спостерігаємо негативний вплив закону про підакцизні товари щодо ринку тютюну.

Не знаю, чи допрацює ця Верховна Рада відведені п’ять років. Але, думаю, до кінця наступного року діятиме напевне. Буде дуже прикро, якщо парламенту вдасться провести закон про ринок землі в тій редакції, в якій він пропонується нині. Це «шанс» не увійти в історію, а вляпатися.

14 листопада 2019 року.

Попри те що депутати та урядовці приступили до роботи тільки 29 серпня, проект головного кошторису країни потрапив на розгляд законотворців уже 20 вересня. А в листопаді, ще до того як минуло сто днів роботи парламенту, країна отримала остаточно ухвалений бюджет на наступний рік.

Микола ВЕЛИЧКОВИЧ («Європейська солідарність»):

— Протягом ста днів парламент дев’ятого скликання прийняв багато законів. Є низка законів, голосування за які об’єднало народних депутатів різних політичних поглядів. Наприклад, підтримка Верховною Радою звернення до європейських структур про продовження руху до НАТО, а також законопроект, який є важливим і дістався у спадок від попереднього скликання — зміни до Конституції про зняття депутатської недоторканності. Окрім позитивних, є документи, які мають негативний резонанс у суспільстві. Це законопроекти від фракції монобільшості, які не враховують позицію підприємців та інших суспільних груп. Це документи, які або мають «корупційні» правки, або повністю ігнорують позицію опозиційних фракцій. І це, на жаль, не дає повноцінно відобразити волю суспільства у законопроектах, які приймає Верховна Рада.

Але у подальшому депутати могли б об’єднатися навколо законопроектів, які стосуються національної безпеки й державних інтересів.

25 жовтня 2019 року.

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков у рамках робочого візиту до Ради Європи виступив із промовою на Європейській конференції глав парламентів держав — членів Ради Європи.

Юлія КЛИМЕНКО, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури (фракція «Голос»):

— Сто днів ми приймаємо законопроекти, обговорюємо, голосуємо, але це дещо хаотична робота. Бо є законопроекти, які ні на що не впливають, будучи формальними чи технічними. А є системні законопроекти — такі, як бюджет, програма уряду на п’ять років, виділення ГТС в окрему компанію і, відповідно, підписання контракту з «Газпромом» на 10 років. Не вистачає системності й бачення, у який бік рухаємося, і прийняття законопроектів, які для цього необхідно, — нова Стратегія і тактичні законопроекти.

Турборежим виправданий, бо над багатьма законопроектами я ще працювала у 2015—2016 роках, брала участь у розробці. Багато з них нарешті проголосовані, хоча вони лежали чотири-п’ять років під столом. Тому турборежим — це плюс, навіть при тому, що є помилки.

Проблема ще в тому, що немає секторального погляду на законопроекти. Щоб взяли, приміром, нафтогазову галузь і вичистили її з точки зору законодавства, щоб вона гарно працювала. Чи агросектор — і комплексно на нього подивилися. Ось якраз комплексності й не вистачає. Є законопроекти з різних сфер, але в цілому це не даватиме того ефекту, який повинен бути для швидкого зростання економіки та задоволення українських громадян. Понад 50% законопроектів не впливатимуть на соціальне, суспільне та економічне життя громадян.

Ганьбою вважаю законопроекти щодо примусової фіскалізації, РРО, що викликало у підприємців дуже багато невдоволення. Такі законопроекти повинні прийматися не одразу, а після того, як буде проведено деолігархізацію, вичистять сектори. Спочатку підприємцям потрібно створити умови, а вже потім їх фіскалізувати, а не навпаки — спочатку взяти з них податки, а потім, можливо, створювати їм якісь умови. Насправді це призведе до незадоволення середнього класу, який і має бути основою нашого суспільства.

А серед гарних схвалених законопроектів — це економічні, наведення ладу з орендою державного майна, що зараз буде більш прозоро, про відокремлення газотранспортної системи для того, щоб могли підписати контракт на наступний період транзиту газу — а це три мільярди доларів на рік доходів до держбюджету, це і пенсії, і зарплати бюджетникам. Ми не голосували за план уряду, оскільки вважаємо його не реалістичним, але він досить оптимістичний і, сподіваємося, що він буде виконаний. 40% зростання ВВП очікуємо в наступні п’ять років. І, безумовно, позитивним є те, що Держбюджет на 2020 рік прийнято набагато раніше, аніж досі, у листопаді. А зазвичай він голосується у Різдвяну ніч (у кращому випадку) чи на Новий рік.

Фракція «Голос» — найменш чисельна у парламенті, але, як це закладено в назві, — ми голосні, голосно кричимо. А якщо без жартів — у нас одна із найсильніших експертиз, і ми допомагаємо працювати у комітетах, допомагаємо і монобільшості, і іншим партіям побачити експертизу законопроектів на рівні комітетів. Маємо дуже сильних експертів у різних сферах, і до нас поки що дослухаються.


На знімку: Олександра Устінова, Денис Монастирський.

3 грудня 2019 року.

Парламент проголосував за зміни до закону про Державне бюро розслідувань № 2116. Народні депутати наголошували на тому, що документ дозволить перетворити ДБР із органу центральної влади на незалежний державний право-охоронний орган.

Схвалено проект постанови про Заяву Верховної Ради щодо першочергових кроків забезпечення євроатлантичної нтеграції України — набуття повноправного членства України в Організації Північноатлантичного договору.

Фото Олександра КЛИМЕНКА, Сергія КОВАЛЬЧУКА, Андрія НЕСТЕРЕНКА.