Роман Каптєлов, Олександр Літвінов, Олег Бондаренко.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Ранкове засідання 17 грудня
Представники молодіжної скаутської організації «Пласт» принесли до Верховної Ради благодатний Вифлеємський вогонь. Їх запросив до сесійної зали Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук.
«Вифлеємський вогонь миру — це світло Ісуса Христа, яким діляться з тими, хто святкує Різдво поза домом, — розповів з парламентської трибуни голова київського «Пласту» Іван Брацюнь. — Сьогодні цей вогонь об’єднує українців усього світу. Це вогонь, який об’єднає нас у найскладніші часи війни і миру, нагадуючи нам, що в єдності — наша сила. Бо саме ця єдність допомогла нам зупинити російську агресію і допомагає рухати і розвивати нашу країну в часи щоденних викликів». Українські пластуни привітали народних депутатів із прийдешніми Різдвяними та Новорічними святами.
Після виступів від фракцій депутатська фракція «Батьківщина» та група «За майбутнє» звернулися до головуючого з вимогою оголосити перерву для консультацій у зв’язку із розглядом законопроектів про запровадження ринку землі сільськогосподарського призначення.
Проект постанови про забезпечення виконання рішень Конституційного Суду України у сфері соціального захисту населення (№ 2124) доповів її співавтор — народний депутат України Нестор Шуфрич (фракція «Опозиційна платформа — За життя»). Він нагадав, що упродовж 2014—2018 років було прийнято низку законів, які скасували багато пільг і соцгарантій для незахищених верств населення — ветеранів, чорнобильців, інвалідів, учасників війни, людей, котрі мають особливі заслуги перед Батьківщиною. Проте Конституційний Суд трьома рішеннями від 2018 року і рішенням від червня 2019 року скасував низку законів, які обмежували соціальні гарантії та виплати для низки категорій громадян. Проектом постанови пропонується доручити Кабінету Міністрів України невідкладно прийняти нормативно-правові акти на забезпечення рішення КС та внести відповідні зміни до Держбюджету-2020.
Натомість голова Комітету з питань правової політики Ірина Венедіктова у співдоповіді зазначила, що це — абсолютно популістське рішення.
«Рішення Конституційного Суду є остаточним, має пряму дію і не потребує підтвердження з боку будь-яких органів влади та не потребує додаткового законодавчого забезпечення, — сказала І. Венедіктова. — Тому комітет вважає, що прийняття постанови є недоречною».
Під час обговорення співавтор постанови Наталія Королевська звернула увагу на те, що рішення Конституційного Суду не виконує ані попередній, ані нинішній уряди. Віктор Бондар (ДГ «За майбутнє») заявив: «Подобається це комусь чи ні, але рішення будь-якого суду, а особливо Конституційного мають виконуватися. Якщо не вистачає грошей — треба думати про те, як переформатувати бюджет». «Держава зобов’язана виконати рішення Конституційного Суду, — наголосив і народний депутат Володимир Арешонков (ДГ «Довіра»). — Уряд має розробити програму на декілька років, де зобов’яжеться виконати свої зобов’язання перед незахищеними верствами населення». Михайло Цимбалюк («Батьківщина») висловив таку думку: спостерігаємо правонаступництво уряду в правовому нігілізмі. Фракція запропонувала запровадити у Кримінальному кодексі окрему статтю щодо невиплати зарплати високопосадовцям — прем’єру, міністрам — за невиконання рішень Конституційного Суду.
Зрештою, за пропозицію комітету відхилити цю постанову проголосували 240 обранців. Депутати у своїх виступах знову наголошували на тому, що рішення Конституційного Суду про відновлення пільг незахищеним верствам населення має виконуватися урядом. На це голова правового комітету Ірина Венедіктова відповіла: якщо рішення КС не виконується, то треба звертатися до суду.
У другому читанні та в цілому із урахуванням пропозицій Президента України Володимира Зеленського схвалено законопроект «Про державне визнання і підтримку Пласту — Національної скаутської організації України» (№ 0976) — 316 «за». Пропозиції глави держави доповів представник Президента у Верховній Раді Руслан Стефанчук. Зокрема, у ході доопрацювання законопроекту була змінена його назва на «Про визнання пластового руху та особливості державної підтримки пластового, скаутського руху», вилучено норми, що суперечать законодавству та порушують принцип рівності громадських організацій.
Доопрацьований закон стосується як пластових, так і скаутських громадських об’єднань. У преамбулі сказано про історичний внесок Пласту в розбудову державності. Зокрема, у статті 1 додано визначення скаутського руху, пластового та скаутського методів, пластової, освітніх та навчальних програм, пластових і скаутських громадських об’єднань.
Документ передбачає, що центральні органи виконавчої влади сприяють розвитку пластового і скаутського українського руху за межами України.
Під час опівдньої перерви народні депутати із фракцій «Батьківщина» та «Опозиційна платформа — За життя» оточили парламентську трибуну, не пропускаючи керівництво Верховної Ради до своїх робочих місць, із вимогою зняти з розгляду всі законопроекти щодо запровадження ринку землі сільськогосподарського призначення.
Голова Верховної Ради Дмитро Разумков запропонував провести у кулуарах парламенту на третьому поверсі позачергове засідання аграрного комітету за участю керівництва парламенту та керівників фракцій, і на півгодини раніше закрив ранкове пленарне засідання.
Зранку під стінами парламенту тривав мітинг фермерів та інших аграріїв із різних регіонів України з вимогою продовжити мораторій на продаж сільськогосподарської землі.
Під час мітингу відбулася сутичка між протестувальниками та правоохоронцями, під час якої розповсюдили сльозогінний газ, у хід пішли й дерев’яні кийки та інші підручні предмети, внаслідок чого постраждали двоє поліцейських.
Зрештою, політичні сили домовилися взяти тайм-аут до 9-ї ранку середи, 18 грудня.
Голова депутатської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія після засідання аграрного комітету в коментарі журналістам заявив, що у вівторок, 17 грудня, у порядку денному взагалі не було законопроектів щодо ринку землі, а натомість — законопроекти щодо змін до Держбюджету для соціальних виплат одиноким пенсіонерам, які досягли 80-річчя, та дітям-сиротам, ратифікація міжнародних угод. «Це — вистава, щоб зірвати сьогоднішнє засідання Верховної Ради. Ми домовилися просто відкрити вечірнє засідання і закрити. Що робитимемо завтра — ще не знаємо, будемо визначатися, проводити засідання фракцій, міжфракційні консультації», — сказав Арахамія. Він також заявив, що проти силового розблокування трибуни і не виключив проведення ще кількох позачергових пленарних засідань парламенту до нового року. «Будемо шукати креативні шляхи вирішення цього питання», — сказав депутат.
Депутати вітали із днем народження Марину Бардіну та Володимира Арешонкова.
Із виступів уповноважених представників депутатських фракцій і груп
Олег КУЛІНІЧ, група «Довіра»:
— Що турбує людей сьогодні найбільше? Це проблема тарифів на житлово-комунальні послуги. Для більшості населення вони просто непідйомні. Гостро стоїть питання медичних послуг, закриття районних лікарень, відділень, ФАПів, в освіті. Це питання так званих малокомплектних шкіл, оптимізація шкільної мережі. Як наслідок маємо проблему з тим, що молоді спеціалісти просто не їдуть у сільську освіту, медицину. І це навіть при тому, що місцева влада готова запропонувати їм житло. І ще декілька тез щодо резонансного на сьогодні питання — ринку землі. На жаль, останнім часом ми відійшли від конструктивної дискусії, яким саме бути ринку землі в Україні, перейшли до політичних спекуляцій і не говоримо по суті. Група «Довіра» не ставатиме на шлях тих політиків, в яких точка зору змінюється залежно від місця сидіння. Ми готові розглядати законопроект про відкриття ринку землі по суті. Але для цього потрібно дати відповіді на ключові запитання: хто зможе купити українську землю, яка концентрація землі буде в одних руках, як працюватиме механізм здешевлення кредитів...
Олексій ГОНЧАРЕНКО, фракція «Європейська солідарність»:
— Цього тижня відбулася надзвичайна подія — було оприлюднено текст змін до Конституції авторства Зеленського, який називається про децентралізацію. Насправді це є законопроект про дезінформацію українського народу та дезорієнтацію нашого суспільства. Бо в цьому законопроекті, крім уже звичного наступу на органи місцевого самоврядування, є абсолютно неприпустимі речі. Є спроба тихої федералізації України. Процитую ст. 92 змін до Конституції: «Законами України визначаються адміністративно-територіальний устрій, правовий статус адміністративно-територіальних одиниць». Це означає, що завтра 226 голосами можна буде ухвалити, наприклад, закон про спеціальний правовий статус Донецької, Луганської областей. А завтра Путін вимагатиме Харківську, Одеську — будь ласка. Нам кажуть, що Президент дослухався до суспільства і відчув ці «червоні лінії», які не можна перетинати, а відчуття таке, що він просто хоче зробити вигляд, що він їх не перетинає.
Юлія ТИМОШЕНКО, фракція «Батьківщина»:
— Нині біля Верховної Ради зібралися тисячі малих і середніх сільгоспвиробників. Вони з’їхалися з усієї України разом зі своєю технікою. У них сьогодні є абсолютно чітке уявлення, що парламент і Президент їх не чують. Аграрії констатують: якщо буде прийнято закон про продаж сільськогосподарської землі — це, по суті, буде відлік, який розпочне процес ліквідації України як незалежної держави. Аграрії вимагають негайно зняти з розгляду всі проекти про продаж землі — це три законопроекти, які вже проголосовані в першому читанні. Вони вимагають ухвалити закон про референдум і запитати у людей чи готові вони продати свою сільгоспземлю, 72% своєї території. А до моменту проведення референдуму і створення правильного фермерського укладу запровадити трирічний мораторій на продаж землі.
Святослав ВАКАРЧУК, фракція «Голос»:
— Владна команда поспішає заявити про свої перемоги. Але за гаслами приховано небезпечні для країни проблеми. Президент і його команда відзвітували про успіхи на переговорах у «нормандському форматі». Але в комюніке ми побачили пряме зобов’язання імплементувати «формулу Штайнмаєра» і голосування за особливий статус Донбасу. Водночас, форма подачі інформації про розслідування справи Шеремета руйнує довіру до правоохоронців, якої і так бракує. Але ще гірше — руйнує довіру до ветеранів, які врятували країну. Виходить, так поспішали відзвітувати, що не побачили, як країна програє. Тому хочу застерегти від ухвалення закону про недоторканність депутатів. Окремі положення, прописані в ньому, не скасовують недоторканність, а зміцнюють її.
Вадим РАБІНОВИЧ, фракція «Опозиційна платформа — За життя»:
— Депутатів від «Слуги народу» є з чим привітати. Цього року ви прийшли в парламент, маєте монобільшість і ви вже почали змінювати Україну. Ви прагнете продати українську землю, щоб у МВФ та Сороса був на Новий рік гарний настрій. А для українців ви вже відзначили невідкладним закон про трансплантацію органів. Все замкнулося. Закон про децентралізацію дозволить вам самим перейменовувати вулиці, області та міста. То назвіть уже нас «Соросією», бо все, що ви робите, до того й іде.
Шановні колеги, кожному потрібно обрати чий він слуга — народу України чи закордонних господарів. Кожен має визначитися — працює він на Україну чи він просто слуга.
Галина ЯНЧЕНКО, фракція «Слуга народу»:
— Маємо можливість завершити цілу епоху, яка характеризується тим, що в нашій країні є каста небожителів із ексклюзивними правами на порушення закону. Саме так можна описати існуючий нині обсяг депутатської недоторканності. Жоден із восьми скликань парламенту на наважився позбавити себе цього статусу. І тільки цьому вистачило політичної волі. Тепер маємо привести українське законодавство у відповідність із новою редакцією Конституції. Законопроект № 2237 визначить новий порядок правових відносин і процедуру притягнення народних депутатів до відповідальності. Він також встановлює нову європейську форму індемнітету. Сподіваюся, що всі ми разом зробимо цей крок.
Тарас БАТЕНКО, група «За майбутнє»:
— Парламент є відображенням суспільства. Народ дав нам велику довіру, проголосувавши за це скликання. Маємо цим пишатися. Але історично так склалося, що ближче до завершення каденції парламент і суспільство живуть окремими життями, бо парламентарії не відчувають настрої простих людей. Нині всі соціологічні опитування показують, що понад 70 відсотків населення не підтримують відкриття ринку землі. Тобто парламент вже розходиться в поглядах із суспільством. І йдеться передусім про монобільшість. Хочемо почути профільний комітет і дізнатися, які запобіжники мають намір встановити уряд та парламент. Ми нічого не втратимо, якщо закон про ринок землі почнемо розглядати в наступному році. Мораторій автоматично пролонгується.
