Головне — вчасно потрапити до невролога

У Степана Миколайовича запаморочилась голова. Потім попустило. Тиск у нормі, а що ввечері спішив на дачу, то до медиків не звернувся. Та назавтра його в Черкаси вже привезла «швидка». Бо вранці у селі на дачі виявилось, що чоловікові відняло мову і важко ковтати. Добре, що був з племінником. Той зателефонував дядині: мовляв, з дядьком щось серйозне. Світлана Борисівна швидко збагнула, що це може бути інсульт. «Швидка» і не забарилась, і, що головне — повезла туди, де найоперативніше встановлять діагноз і нададуть повноцінну допомогу: в Черкаську обласну лікарню. Зразу — комп’ютерна діагностика, крапельниці. Минуло чотири дні у відділенні цереброваскулярної патології — і Степан Миколайович, на велику радість рідних, вже може говорити.

— Із своєї лікарської практики скажу, що раніше в області кількість інсультів та інфарктів була приблизно однакова, і смертність траплялася на однаковому рівні, — констатує Наталія Атамась, завідувачка неврологічного відділення комунального підприємства «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради», головний позаштатний невролог області, заслужений лікар України (на знімку). — Сьогодні ж випадків інфаркту міокарда 1—1,5 тисячі, інсультів — 3,5—4 тисячі на рік.

Протягом першого місяця майже третина післяінсультних хворих помирає. З тих, хто вижив, тільки 15—20 відсотків повертаються до звичайного способу життя, інші залишаються інвалідами. Результати лікування прямо залежать від того, наскільки швидко хворого госпіталізовано і чи є в медичному закладі потрібні умови для діагностики і лікування.

— Які ж ознаки інсульту, щоб вчасно зреагувати?

— Що таке інсульт? Це порушення кровообігу в мозку внаслідок розриву або закупорки судини. Якщо ви бачите, що людина не може говорити, не володіє рукою, з’явилась асиметрія обличчя — це три симптоми, які першими засвідчують, що це може бути порушення мозкового кровообігу. Попросіть хворого показати язика або посміхнутись — він не зможе цього зробити, запитайте який день тижня — відповіді не буде або буде сплутана. Сам пацієнт часто неадекватно реагує на свою проблему: йому не болить, він у стані, коли не може усвідомити, що з ним щось не те. Тому родичі повинні брати ситуацію у свої руки. Не треба викликати сімейного лікаря, не треба везти в поліклініку, а негайно телефонувати на «швидку» або шукати авто і доставляти хворого в лікарню, де є комп’ютерна томографія (КТ) і тромболітична терапія. У пацієнта є три години з моменту захворювання — «терапевтичного вікна». Протягом цього часу його треба доставити до лікарні, з’ясувати, чи це інсульт з крововиливом, чи закупорка судин (це можливо зробити тільки через КТ). Якщо закупорка і не минуло три години, відколи стався напад, вводять ліки, які розчиняють тромб. Після тромболітичної терапії симптоматика регресує повністю у 90 відсотках!

— Отже, питання — куди везти, в яких лікарнях області є можливості комп’ютерної томографії і рятівного тромболізису?

— Комп’ютерні томографи в Умані, у Звенигородці, як приватні КТ, працюють не цілодобово, у Третій міській лікарні Черкас і в нашому закладі державні працюють цілодобово. А тромболізис можливий тільки там, де комп’ютерна діагностика. Черкаська обласна лікарня має можливість приймати пацієнтів з інсультами з будь-якого району області, — зазначає Наталія Атамась. — Це може бути самозвернення або по лінії швидкої медичної допомоги, або за направленням сімейного лікаря, невролога.

У районах хворих на інсульти госпіталізують у неврологічні або терапевтичні відділення. Проте в першу добу пацієнт потребує динамічного спостереження в палатах інтенсивної терапії, бо захворювання може прогресувати.

— Та все ж медицина реформується, — продовжує співрозмовниця. — Зокрема, передбачене створення інсультних центрів. В обласній лікарні така спеціалізована система практично давно й успішно діє: комплексне лікування інсультних хворих, від діагностики до реабілітації. Цілодобово працює апарат КТ, МРТ, селективна церебральна ангіографія, діагностичне обладнання для неврологічних хворих — УЗД-доплерографія, ЕЕГ, РЕГ, електронейроміографія, які дають можливість побачити ураження і патологію судин та е/потенціалів головного мозку, стану периферійної нервової системи.

Зараз у лікарні встановлюється новий ангіограф, тож з’явиться можливість обстежувати більше жителів області. Лікування як консервативне — у відділенні цереброваскулярної патології, так і хірургічне. Нейрохірурги мають великий досвід у видаленні інсульт-гематом, переймають досвід колег у Австрії, Польщі, Франції. При більшості хірургічних втручань використовують операційний мікроскоп та мікрохірургічний інструментарій. Почали працювати з судинами головного мозку, щоб надавати нейрохірургічну допомогу пацієнтам з аневризмами, артеріо-венозними мальформаціями, стенозами магістральних судин голови і шиї.

Створюють центр

— За півроку ми успішно провели десять тромболізисів, — інформує Микола Туз, завідувач відділення цереброваскулярної патології. — Препаратом «Актилізе» (а його вартість майже тисяча доларів), лікарня сповна забезпечена завдяки державній програмі. Головне — щоб пацієнт потрапив у період «терапевтичного вікна». Та через необізнаність громадян, віддаленість обласного центру, розбиті дороги, це не завжди вдається. Так, сьогодні мали терміново привезти хвору з інсультом з Кам’янки, але машина не завелася, іншу не могли знайти. Таким чином час втрачено. І все ж більшість пацієнтів у нашому відділенні — з районів, безпосередньо жителів сіл — понад 40 відсотків. Від реформи чекаємо позитивних змін. Поки що у нас відділення на 15 ліжок, з палатами інтенсивної терапії. Зі створенням обласного інсультного центру воно буде розширене. Національна служба здоров’я передбачає створення інсультних блоків у населених пунктах, де майже 300 тисяч громадян, як-от в Черкасах, та інсультних центрів, розрахованих на один мільйон населення — наша лікарня відповідає цьому критерію. У нас за рік пішли в пошуках кращого заробітку 12 медсестер... Реформа вкрай необхідна.

Післяінсультні хворі мають можливість тут же, в обласній лікарні пройти реабілітацію. Ще в гострому періоді з пацієнтом у відділенні цереброваскулярної патології починають працювати реабілітологи: приходять інструктори і роблять пасивну гімнастику, щоб включити в роботу м’язи, суглоби, покращити кровообіг. Далі хворого переводять у відділення відновного лікування. Сюди також направляють післяінсультних хворих з районів. З пацієнтом працює бригада фахівців:

— У нашу мультидисциплінарну бригаду входить невропатолог (медичний реабілітолог), ерготерапевт (допомагає відновити фізичні функції організму, щоб людина могла повернутися до повсякденної діяльності або призвичаїтись до життя з певними фізичними обмеженнями), афазіолог (проводить заняття з відновлення мови), лікар ЛФК та спортивної медицини, інструктор з лікувальної фізкультури, — пояснює завідувач відділення відновного лікування, лікар-невролог, кандидат медичних наук Руслан Данько. — На заняттях присутні родичі, щоб бачити, які навички треба практикувати далі вдома. Використовуємо можливості відділення фізіотерапії обласної лікарні, де є десятки важливих для післяінсульнних пацієнтів процедур. Реформування передбачає ще більш поглиблену спеціалізацію. Наші медсестри вивчатимуть, як відновлювати окремі функції, роботу окремо кожного органу людини — наприклад, кисті, мови та ін. Якщо це все задіяти в ранні місяці, то завжди є хороший результат.

Люди навіть повертаються на роботу. Найшвидше та найефективніше відновлення — у перші дні, принаймні у перші 3-4 місяці після інсульту, — наголошує Руслан Данько. — Бо мине півроку — і відновлення сповільнюється, людина пристосовується жити з фізичними обмеженнями. Якщо в сім’ї є хворий на інсульт, та ще прикутий до ліжка, фактично понижується соціальний матеріальний статус всієї сім’ї. Адже це зменшення доходів, збільшення витрат на догляд і лікування, хтось із рідні повинен кидати роботу, є багато інших змін і обмежень. Якщо ж інсульти лікуються у спеціалізованих закладах, це набагато зменшує смертність і інвалідність.

Факт

В Україні через неналежну допомогу при інсульті помирає від цієї недуги до 40 відсотків громадян. У розвинених країнах — 10—15 відсотків.

З квітня 2020 року Національна служба здоров’я фінансуватиме допомогу для пацієнтів з гострим мозковим інсультом. Про це розповіла Оксана Мовчан, заступниця голови Національної служби здоров’я України.

— Тариф становитиме 19,5 тисячі гривень. Отримати оплату за підвищеним тарифом зможуть лікарні, які відповідають спеціальним критеріям. Вони повинні мати усе необхідне обладнання та фахівців для діагностування інсульту, зокрема, обладнання для нейровізуаліації (КТ, МРТ). Ми плануємо скласти маршрути «швидких» таким чином, щоб пацієнти вчасно отримували необхідну допомогу там, де її можуть надати, — розповіла Оксана Мовчан. — Тобто щоб людину везли не в найближчу лікарню, а в спеціалізовану на лікуванні інсультних хворих.

Для цього на рівні уряду, Верховної Ради та Президента формують програму зі створення мережі спеціалізованих інсультних центрів, із залученням Світового банку. Мережа закладів має забезпечувати зону найближчого доїзду до хворого, щоб він потрапив до лікарні вчасно.

Черкаська область.

Фото надано обласною лікарнею.