Верховна Рада України постановляє:

1. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13—17, ст. 112) такі зміни:
1) пункт 189.5 статті 189 викласти в такій редакції:
«189.5. У разі постачання товарів, які були повернуті лізингоодержувачем лізингодавцю за договором фінансового лізингу у зв’язку з його невиконанням чи неналежним виконанням (у тому числі повернуті на підставі виконавчого напису нотаріуса), та при цьому лізингодавцем за операцією з повернення таких товарів до складу податкового кредиту не включалися суми податку, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів.
Ціна придбання визначається як вартість товарів, за якою такі товари були повернуті лізингодавцю, а саме як первісна вартість товарів (об’єкта фінансового лізингу) за вирахуванням сплачених лізингових платежів у частині компенсації вартості об’єкта фінансового лізингу. У разі придбання товарів у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.
Якщо за товарами, база оподаткування при постачанні яких визначалася як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання, в майбутніх податкових періодах суми податку за операцією з повернення таких товарів були включені до складу податкового кредиту лізингодавця, застосовується положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу»;
2) у розділі ХХ «Перехідні положення»:
пункт 46 підрозділу 2 викласти в такій редакції:
«46. Тимчасово, до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції:
платників податку — боржника та/або поручителя (майнового поручителя — заставодавця, іпотекодавця) з постачання товарів для цілей погашення заборгованості боржника перед кредиторами відповідно до плану реструктуризації, підписаного згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації. Під час здійснення операцій з постачання товарів, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість згідно із цим пунктом, платники податку — боржник та/або поручитель (майновий поручитель — заставодавець, іпотекодавець) не застосовують норми пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 цього Кодексу щодо нарахування податкових зобов’язань або коригування раніше нарахованих податкових зобов’язань та/або сум податку, віднесених до податкового кредиту у зв’язку з таким постачанням;
банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження в інший спосіб) товарів, що були отримані ними від боржників, поручителів (майнових поручителів — заставодавців, іпотекодавців) за операціями з постачання товарів, що звільнені від оподатковування згідно з абзацом першим цього пункту. Звільнення від оподаткування операцій банків та інших фінансових установ стосується тієї частини вартості товарів, за якою вони були набуті у власність у рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики).
У разі постачання (продажу, відчуження в інший спосіб) банками та іншими фінансовими установами товарів, отриманих ними в результаті операцій, звільнених від оподаткування на підставі цього пункту, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів. Ціна придбання визначається як вартість товарів, за якою такі товари були отримані банками та іншими фінансовими установами»;
у пункті 39 підрозділу 4:
в абзаці першому слова «На період дії закону щодо фінансової реструктуризації» замінити словами і цифрами «Тимчасово, до 1 січня 2023 року»;
у підпункті 1:
в абзаці другому слова «та закону щодо» замінити словами «а також внаслідок анулювання (прощення) його зобов’язань відповідно до закону щодо»;
в абзаці третьому слово «погодженого» замінити словом «підписаного», а слова і цифру «згідно із статтею 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» — словами «згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;
в абзаці другому підпункту 2 слово «погоджено» замінити словом «підписано», а слова і цифру «згідно із статтею 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» — словами «згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;
у підпункті 3 слово «погодженого» замінити словом «підписаного», а слова і цифру «згідно із статтею 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» — словами «згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;
у пункті 37 підрозділу 10:
в абзаці першому слово «погодженого» замінити словом «підписаного», а слова і цифру «згідно із статтею 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» — словами «згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;
в абзацах п’ятому — сьомому слово «погодження» замінити словом «підписання».
2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Президент України В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ.

м. Київ,
20 грудня 2019 року.
№ 425—ІХ.