Використання рослин для лікування різних захворювань сягає своїм корінням в глибину віків і нині лікарські препарати на основі рослинної сировини застосовуються в медицині. Вони мають низку безперечних переваг перед хіміко-фармакологічними завдяки тому, що в них сконцентрована велика кількість біологічно активних речовин, вітамінів та мікроелементів.

Медики зазначають, що препарати з лікарської рослинної сировини, незважаючи на відносно слабко виражену фармакологічну дію, в деяких випадках можуть виявлятися більш ефективними, ніж їх синтетичні аналоги. Це дає можливість комбінованого застосування, надійність, безпечність та менші вияви побічної дії. В цьому переконався Юрій Миргород з Черкащини (на знімку), з яким я познайомився у жовтні минулого року на міжнародній виставці ефективних рішень для агробізнесу.

Юрій Володимирович цікаво і натхненно розповів мені про свій 6-річний досвід вирощування, переробку та виготовлення продукції з амаранту. Маючи освіту інженера-конструктора і працюючи за цією спеціальністю 30 років, він освоїв професію землероба. Спонукала до цього одна з праць академіка Вавілова, в якій відомий вчений наголосив: «Така злакова рослина, як амарант, нагодує все людство у майбутньому». Інки та ацтеки назвали її «даром небожителів» і «харчем богів».

Саме це привабило та зацікавило Юрія Миргорода і змусило разом з дружиною Наталією зайнятися вирощуванням амаранту, налагодити його переробку на цілющі харчові добавки. Роботу розпочали на трьох сотках присадибної ділянки.

До цього їм стало відомо з певних джерел, що вирощування амаранту в культурі було розпочато в ХХ ст. завдяки вченим, яких зацікавив його хімічний склад та біологічна цінність.

Вирощування цієї культури справа нескладна, каже Юрій Володимирович. Для засівання однієї сотки землі достатньо чайної ложки насіння, яке перед посівом змішують з піском. Висів проводиться в добре підготовлений ґрунт в оптимальні строки: наприкінці квітня — на початку травня, коли земля прогріється до 16 °С. Перед підготовкою ґрунту до посіву амаранту бажано внести 40—50 т/га органічних добрив. Між рядками має бути відстань 50—70 см. При загущеності посівів їх проріджують до відстані між рослинами 30—50 см. Виполюють бур’яни у перший місяць розвитку рослин, а потім вони самі їх заглушають.

Далі Юрій Володимирович зауважує, що під амарант не бажано вносити гербіциди та вирощувати на кислих ґрунтах. Культура є гарним попередником для всіх сільськогосподарських культур, адже після її заготівлі залишки коріння та рештки зеленої маси збагачують ґрунт органікою й азотом.

Амарант вважається цінною кормовою культурою. На виставці Юрій Миргород демонстрував на своєму стенді чаї, олію, крупу, борошно, гранули, соки, сушене листя, цукровий сироп з борошном. Усі ці вироби мають оздоровчо-профілактичну цінність для організму людини. Переконливо Юрій Володимирович говорив про їх використання при діабеті, ожирінні, атеросклерозі, аденомі, запаленні сечової системи, імпотенції.

А ще амарант — це корм для худоби (особливо для телят), птиці (гранули), кролів та нутрій.

Володимир БІЛЕНКО, завідувач навчальної лабораторії лікарських рослин Національного університету біоресурсів і природокористування України, академік, заслужений працівник сільського господарства України.