Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.

Більше фото тут 

Ранкове засідання 4 лютого

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков відповідно до статті 83 Конституції оголосив третю сесію Верховної Ради України дев’ятого скликання відкритою. У сесійній залі, де зареєструвалися 360 народних депутатів, були присутні члени Кабінету Міністрів України та чолі з Прем’єр-міністром та інші офіційні особи, пролунав Державний гімн України. 

«Незважаючи на те, що друга сесія Верховної Ради дев’ятого скликання іноді була достатньо важка, іноді в залі були більш ніж серйозні дискусії, іноді вони були навіть на межі, однак Верховна Рада дев’ятого скликання працює злагоджено, — наголосив у своєму виступі Дмитро Разумков. — І це не лише заслуга монобільшості, або окремих фракцій, це заслуга всієї Верховної Ради, кожного народного депутата».

Глава парламенту зауважив, що не помиляється той, хто нічого не робить. За його словами, більше половини законопроектів, які розглядав парламент минулої сесії, стали законами, і були підтримані більш як 300 голосами.

Голова Верховної Ради подякував колегам за схвалення рішень, зокрема, спрямованих на скасування депутатської недоторканності, відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, усунення багатьох схем, які містили корупцію, за вчасне схвалення бюджету. До того ж Дмитро Разумков наголосив, що парламент ще має ухвалити багато речей, які обіцяли всі партії на виборах — у тому числі, й боротьба з кнопкодавством.

Дмитро Разумков також відзначив, що Верховна Рада розпочала працювати за Планом законодавчих робіт.

«Я дуже сподіваюсь, що ми зможемо зберегти той ефективний темп, і підвищити якість роботи, — сказав Голова Верховної Ради, побажавши депутатам плідної сесії.

Дмитро Разумков також подякував за співпрацю урядові на чолі з Прем’єр-міністром України.

Після виступів від депутатських фракцій і груп парламент затвердив проект постанови про порядок денний третьої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання (246 «за»).

Народні обранці проголосували за постанову про звільнення Альони Бабак з посади міністра розвитку громад та територій України. Представив проект постанови Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук. Він також подякував депутатам за роботу впродовж попередньої сесії, зауваживши, що парламент зробив «багато крутих речей».

Альона Бабак у своєму виступі подякувала парламенту за надану довіру працювати на міністерській посаді, водночас заявила про корупцію у будівельній сфері та тиск не неї. За словами міністерки, «злопихателі» у будівельній сфері «оплутали галузь, як спрут». «Але не вийде, тому що урядом розпочато системну боротьбу з корупцією у будівельній сфері й зворотного шляху немає, — заявила Альона Бабак. — І те, що я іду з цієї посади, не означає, що Президент припинив боротьбу з корупцією у будівельній галузі».

Під час обговорення Олексій Гончаренко (фракція «Європейська солідарність») попросив міністерку назвати імена корупціонерів та будівельної «мафії». Сергій Власенко («Батьківщина») звернувся до правоохоронних органів врахувати виступ А. Бабак як заяву про злочин і розібратися, що відбувається, хто їй погрожує. Нестор Шуфрич («Опозиційна платформа — За життя») також виступив на захист Альони Бабак, як професіоналки, закликавши уряд залишити її на посаді міністра. Фракції «ЄС», «ОПЗЖ», «Батьківщина» та «Голос» заявили, що не голосуватимуть за звільнення А. Бабак, депутатські групи «За майбутнє» та «Довіра» — що утримаються. Глава парламенту, у свою чергу, відзначив, що йдеться не про відставку, адже Альона Бабак написала заяву про звільнення за власним бажанням. У заключному слові Бабак повідомила, що звернулася до правоохоронних органів із заявами щодо корупції в будівельній галузі. Зрештою, за звільнення міністерки проголосували 266 депутатів.

Схвалено постанову про призначення Дениса Шмигаля віце-прем’єр-міністром України — міністром розвитку громад та територій України («за» — 278). Прем’єр-міністр Гончарук відзначив, що пріоритетом міністерства в цьому році визначено проведення децентралізації та розвиток громад, розвиток регіональних проектів. Під час виступів народні депутати наголошували на важливості завершення реформи місцевого самоврядування, децентралізації, реформи адміністративно-територіального устрою, розвитку програм енергоефективності, врегулювання тарифної політики в регіонах. Денис Шмигаль склав з парламентської трибуни присягу члена Кабінету Міністрів України.

Опісля парламент перейшов до розгляду проектів змін до Конституції України. Проект закону про внесення змін до статей 76 та 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи, реєстр. № 1017), внесений Президентом України для попереднього схвалення, доповіла заступниця голови Комітету з питань правової політики Ольга Совгиря (на знімку). Вона наголосила, що Конституційний Суд надав висновок, що законопроект відповідає статтям 157 і 158 Конституції України. Доповідачка зазначила, що законопроект має на меті оптимізацію статусу єдиного органу законодавчої влади.

Під час запитань депутати звертали увагу на те, що Конституційний Суд висловив ще п’ять застережень до проекту конституційних змін. Натомість представник Президента України в Конституційному Суді України Федір Веніславський (на знімку) зауважив, що висновок Конституційного Суду є позитивним, і у Верховної Ради немає жодних перепон розглянути і схвалити цей законопроект. «Як свідчить практика, саме мажоритарна складова виборчої системи є найбільш корупційною», — наголосив Ф. Веніславський. Він нагадав, що парламент уже ухвалив Виборчий кодекс, у якому закріплено пропорційну систему. А Президентом України утворено комісію з напрацювання системних конституційних змін.

Законопроектом № 1017, зокрема, пропонується:

— зменшити склад Верховної Ради України із 450 до 300 народних депутатів;

— закріпити пропорційну виборчу систему на парламентських виборах;

— запровадити такий виборчий ценз, як володіння державною мовою.

Водночас у розділі XV «Перехідні положення» Конституції України пропонується визначити, що Верховна Рада України, обрана до набрання чинності цього Закону, продовжує виконувати свої повноваження до наступних виборів народних депутатів України. Тобто нинішній склад парламенту працюватиме у такому ж складі, як його було обрано, а скорочення чисельності депутатів відбудеться уже з нового скликання парламенту.
Під час обговорення депутати висловили чимало застережень до законопроекту. У заключному слові доповідачка Ольга Совгиря наголосила, що у міжнародній світовій практиці немає єдиних правових стандартів щодо визначення чисельності парламенту чи виборчої системи. Це регулює законодавство кожної країни. Зрештою, за попереднє схвалення законопроекту № 1017 проголосували 236 депутатів.

Депутати мали ухвалити постанову щодо подальшої роботи над проектом закону про внесення змін до статті 106 Конституції України (щодо закріплення повноважень Президента утворювати незалежні регуляторні органи, Національне антикорупційне бюро, призначати на посади та звільняти з посад директорів НАБУ і ДБР). Висновок Конституційного Суду до законопроекту надійшов 18 грудня 2019 року. Як зауважив представник Президента в Конституційному Суді Федір Веніславський, у ньому йдеться, що законопроект № 1014 не призводить до звуження конституційних прав і свобод. До того ж Веніславський наголосив: позиція Президента незмінна — очільники НАБУ і ДБР мають призначатися за поданням незалежної конкурсної комісії. Однак для схвалення постанови голосів у сесійній залі забракло — проголосували лише 214 депутатів.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

Більше фото тут

Із виступів уповноважених представників депутатських фракцій і груп

Олег КУЛІНІЧ, група «Довіра»:

— Розпочинається нова сесія парламенту і в українського суспільства є великі очікування на результати роботи Верховної Ради. Люди перш за все чекають тих законопроектів, які реально зможуть покращити рівень їхнього життя — це заробітні плати, можливість сплачувати за комунальні послуги, пенсійне забезпечення. Але лише система, яка ефективно працює, дасть можливість ці проблеми вирішити. Натомість останнім часом ми маємо постійну тенденцію у вигляді спаду промислового виробництва. Особливо вона загострилася в останні місяці минулого року, спад промислового виробництва у жовтня становив 5%, у листопаді — 7,5%, грудні — майже 8%.

Така тенденція стосується фактично всіх сфер економічного розвитку.

Основне завдання уряду — створити відповідні умови для українського бізнесу та товаровиробника. Нашу економіку потрібно виводити з тіні. Тому група «Довіра» звертається до Кабміну: ми хотіли б найближчим часом заслухати економічний блок уряду, щоб зрозуміти куди ми рухаємось, у якому напрямку.

Тарас БАТЕНКО, група «За майбутнє»:

— Україна фактично перебуває у стані «великої депресії», яку Америка пережила у кінці 1920-х — на початку 1930-х років. Лише у січні нинішнього року ми недорахувалися до бюджету 13,8 млрд грн, а наші громадяни отримали дві платіжки за газ. До того ж ціна на газ для промисловості нижча на тисячу гривень, ніж для населення — 4 тис.700 грн та 5 тис. 800 грн відповідно. Як таке може бути? Хто за це має відповідати? А відповідати має уряд, який сьогодні не може дати цьому раду, бо хоче відпустити газове питання і створити вільне ціноутворення на ринку газу. Якщо ми будемо прив’язані до нідерландських хабів (Кабінет Міністрів прив’язав ціну продажу «Нафтогазом України» природного газу населенню і теплокомуненерго до котирувань на нідерландському хабі TTF. — Ред.) і держава не коригуватиме це питання, ми не упевнені в тому, що ціна на газ не зростатиме. Я вважаю, що це не та відповідь, яку хочуть отримати прості громадяни на тлі зарплат і премій топ-чиновників і в уряді, і в державних компаніях.

Артур ГЕРАСИМОВ, фракція «Європейська солідарність»:

— Україну відвідав Держсекретар США Майк Помпео. У насиченому графіку він знайшов час і для вшанування пам’яті полеглих на сході захисників України, і для зустрічі з пораненими у військовому шпиталі, і для спілкування з Митрополитом Епіфанієм...

Окремо наголошуємо на невідкладному розгляді постанови № 2649 про створення ТСК для розслідування фактів втручання в роботу правоохоронних органів, зокрема ДБР. Крім того, ЄС непокоять плани Банкової проводити місцеві вибори на Донбасі вже у жовтні, про що свідчать заяви оточення глави держави. Наголошуємо, жодних передумов для місцевих виборів в ОРДЛО немає! Російські окупаційні війська залишаються на позиціях і майже щодня гинуть наші воїни! Проводити вибори за таких умов — це власними руками приректи Донбас на сценарій так званого кримського референдуму 2014 року під дулами російських автоматів.

Святослав ВАКАРЧУК, фракція «Голос»:
— Хочу, щоб ми згадали про Героїв Небесної Сотні. Вони віддали своє життя, щоб Україна стала європейською державою. Але справедливості в нашій країні й досі треба добиватися. Двадцять членів сімей загиблих під час розстрілів на Майдані пішли з життя, не дочекавшись справедливих вироків для винних у тих трагічних подіях. Помирають матері та діти тих, хто віддав свої життя за Україну. За деякими справами навіть через шість років ще не почалися підготовчі засідання судів. З приходом нової влади ситуація тільки погіршилася. Після того, як ми ухвалили закон про перезавантаження ДБР, краще не стало. Маємо боротися за те, щоб адвоката Януковича було звільнено з посади. А також маємо офіційно, рішенням парламенту визнати Майдан історичною подією. Казки про громадянський конфлікт треба зупинити.

Вадим РАБІНОВИЧ, фракція «Опозиційна платформа — За життя»:

— Україна завдала удару своєму головному ворогові — парламентаризму та демократії. До зали Верховної Ради вже заборонили вносити плакати, гучномовці, а охороні дозволили не пропускати народних депутатів. Відтепер у Раді панує охорона. Пригадую «драконівські закони Януковича» та замислююся: яким же він був демократом і як далеко просунулося молоде покоління! Дам вам пораду — не соромтеся, надягніть на депутатів намордники, щоб вони взагалі не розмовляли, щоб ви могли продати землю України, просунути рабський Трудовий кодекс, який скасовує два обов’язкових вихідних, а вагітних дозволяє просто викидати на вулицю... Ви роз’їдетеся хтозна куди, а ми залишимося тут віч-на-віч із цією бідою. А тепер законопроектом про дезінформацію ви добиваєте ЗМІ, щоб народ не знав гіркої правди.

Юлія ТИМОШЕНКО, фракція «Батьківщина»:

— Ні для кого в цьому залі немає жодного значення, про що говорять депутати та лідери фракцій з трибуни. Уряд вирішує свої лобістські питання прямо зараз у цій залі. На місцях немає двох третин парламентаріїв, у залі балаган. Це в той час, коли для країни вибрали діаметрально неправильну стратегію життя. Нині не можна продавати порти та аеропорти, не можна торгувати землею і приймати трудовий закон, який нам пропонують. Вперше в історії України на 25 відсотків провалено бюджет січня і бюджет 2019 року. Країна йде до повного розвалу. Надії, що цей уряд змінить свій курс на правильний заради України та людей, немає. Тепер нам треба боротися. На середу або четвер поставлять у скороченому режимі прийняття в цілому закону про продаж землі. Йдеться про порушення всіх регламентних основ. Звертаюся до країни — у ці два ключових дні піднімайтеся на боротьбу!

Михайло РАДУЦЬКИЙ, «Слуга народу»:

— Щороку 4 лютого відзначається Всесвітній день боротьби проти раку. Україна посідає друге місце в Європі за темпами поширення раку. Тільки протягом останніх десяти років кількість онкохворих в нашій державі зросла на 25 відсотків. Щорічно виявляють понад 140 тисяч нових випадків захворювань у дорослих та тисячу в дітей. Нині на обліку перебувають мільйон хворих на злоякісне утворення, і з них майже шість тисяч — це діти. Це захворювання посідає друге місце у структурі смертності в нашій країні. Загальновідомо, що виникненню майже 50 відсотків ракових захворювань можна було б запобігти за умови дотримання елементарних норм здорової поведінки. Прошу вас, колеги, не стояти осторонь від боротьби з цією жахливою недугою. Запрошую всіх небайдужих долучитися до парламентських слухань про організацію боротьби з раковими захворюваннями в Україні, які відбудуться 12 лютого.