Під час засідання Книжкового клубу. На передньому плані народний депутат України восьмого скликання, екс-голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
У рамках роботи Книжкового клубу Верховної Ради презентували автобіографію американського сенатора Джона Маккейна «Буремна хвиля. Добрі часи, праведні справи, великі битви та інші звитяги». Уже кілька місяців книжка, яка побачила світ завдяки харківському видавництву «Vivat», у вільному доступі для українського читача. І, як зауважила очільниця цього видавництва Юлія Орлова, показово, що нову сесію в парламентському Книжковому клубі відкриває саме цей автор — великий патріот своєї держави та друг України.
«Ця книжка дуже релевантна ситуації, яка розгортається в країні, — зауважила Ю. Орлова. — Джон Маккейн був другом українського суспільства і це також вплинуло на прийняття рішення про друк. Ми навіть не дочитали книжку до кінця, коли зрозуміли, що за неї неодмінно варто братися». За словами видавця, у своїй біографії американець багато говорить про те, хто такі слуги народу, що таке служіння народу і як він узагалі розуміє цей процес. «На мою думку, це кардинально відрізняється від того, що відбувається нині в нашому суспільстві, — переконана Ю. Орлова. — Тому мені хочеться ознайомити максимально велику кількість людей з позицією того, до кого дослухався весь світ. Ця книжка має стати настільною для наших політиків та громадських діячів. Поки що її немає в шот-листах наших політиків, але вона вийшла лише кілька місяців тому, тож її могли ще просто не встигнути прочитати. І мені дуже хочеться вірити, що це так».
У своїй біографії Дж. Маккейн описує в’єтнамський полон, власну боротьбу з тяжкою недугою, стосунки з близькими людьми. Вона побудована на поєднанні життєвих і політичних моментів, тож становитиме інтерес не тільки для політиків, упевнена видавець. «Що таке моральні цінності і що таке моральний каркас — це питання, які турбують кожну розумну людину, — резюмує вона. — Саме для такої людини призначена ця книжка. Вона для інтелектуальної еліти». А для того, щоб роздуми американського сенатора прочитали якомога більше українців, кожен із присутніх на Книжковому клубі має стати «адвокатом Маккейна, бо його особистість цього варта», — наголосила Ю. Орлова.
Голова Комітету в закордонних справах Верховної Ради восьмого скликання Ганна Гопко пригадала, як Джон Маккейн підтримував українців під час Революції Гідності. Вона вже прочитала книгу і каже, що восьмий розділ присвячено саме цим подіям. «Я став свідком запального масового руху, що бореться за універсальні ідеали свободи та справедливості», — зацитувала його слова політик. Вона також акцентувала на тому, що Дж. Маккейн дав дуже вдале визначення тодішнім олігархам — «частина багатіїв, лояльних до Януковича, чи, точніше, до Москви». І висловила переконання в тому, що така ситуація і нині залишається актуальною.
Ганну Гопко вразила настанова батька сенатора Маккейна, в якій він каже своєму сину, що немає більш шляхетної справи, аніж померти за країну, в ідеали якої віриш. «Весь період української державності тримається на синах і доньках, які вірять в її ідеали, — зауважила вона. — Дуже хотіла б, щоб більшість парламентаріїв і Президент відчули таке щастя — просувати цінності, за які нині на сході помирають українці».
Теплими спогадами про Джона Маккейна поділився Надзвичайний та Повноважний Посол України, заступник міністра закордонних справ з 2007-го по 2010 рік, заступник голови адміністрації Президента України Костянтин Єлісєєв. Він також уже прочитав книжку, але перетинався із сенатором й особисто, тож звернувся до подій, про які згадується у виданні, але їх описано не так детально.
Як от про поїздку до Широкиного, яка відбулася 31 грудня 2016 року. «30 грудня сенатор Маккейн приїхав в Україну і зустрівся з Президентом Порошенком, — пригадує К. Єлісєєв, який безпосередньо відповідав за цей візит.
— Під час зустрічі Маккейн розповів, що вже цього ж дня має намір із Києва вирушити до Грузії. А наш глава держави поділився своїми намірами зустріти Новий рік із морськими піхотинцями в Широкиному, і запросив Маккейна. Просто під час цієї зустрічі візит до Грузії перенесли і 31 грудня о 7-й ранку делегація вирушила в аеропорт, звідки військовим літаком усі полетіли до Маріуполя. Тоді було дуже холодно, мабуть, мінус десять. Маккейн був без шапки, але ходив дуже браворно, відчувалося, що ситуація йому подобається. Був на всіх зустрічах із мешканцями Маріуполя. Аж ось надходить повідомлення, що в Широкиному почалися обстріли.
Порошенко одразу сказав, що має бути в окопах поруч зі своїми солдатами, а от американцю, мабуть, не варто наражатися на небезпеку. Але до рекомендацій своєї служби безпеки сенатор не дослухався і поїхав таки в Широкине. Не вдягав ані каски, ані бронежилета. Два інші сенатори, які були в делегації, теж поїхали з ним. Було видно по очах, що це була найкраща зустріч. Він побачився з піхотинцями, які тільки-но вийшли з передової.
Обіймався з ними, намагався зрозуміти їхню мову, а вони його й без перекладача розуміли. Я ніколи не бачив його таким щасливим».
Розповідаючи цю історію, К. Єлісєєв нагадав, що саме тоді ситуація залежала від того, чи нададуть американці нам зброю летального знищення. Мовляв, багато європейських країн неформально казали, що також готові допомагати нам у цьому, але тільки після американців. А сенатор Маккейн був палким прихильником того, щоб Америка надала Україні зброю. «І ми вирішили подарувати йому автомат українського виробництва, — каже К. Єлісєєв. — Дарували його саме морські піхотинці в Широкиному. Ну й поцікавилися, як же він довезете автомат до Америки. Відповів: «А це вже буде моя справа». І коли рішення про надання нам зброї прийняли, Дж. Маккейн сказав: «Це наче в мене День народження».
К. Єлісєєв також навів цитату з книжки, яка стосувалася Революції Гідності. «Якби мені сказали, що з усього тривалого життя я можу взяти лише кілька спогадів, то ця ніч на Майдані була б серед них», — написав Дж. Маккейн у своїй автобіографії. «Нам справді потрібні українські Маккейни — люди-бійці, для яких немає неможливого, — наголосив дипломат. — Ми нині часто скиглимо, що за нас усе вирішили. І нещодавня ситуація в ПАРЕ того яскрава ілюстрація. Але приклад Маккейна зазначає, що для нього нічого неможливого не було. У нашій політиці дуже мало таких людей, буквально на пальцях можна перелічити».
Коментар
Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Михайло ЦИМБАЛЮК:
— Джон Маккейн — це адвокат нашої країни, який свого часу надихав багатьох політиків на демократичні перетворення. На жаль, я не мав можливості особисто з ним спілкуватися, але знаю багатьох народних депутатів, які з великою повагою та шаною ставляться до цієї людини. Зокрема, й очільниця нашої фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко. Добре, що така книжка вийшла і вона презентується українською мовою. Неодмінно її придбаю і прочитаю. Думаю, що знайду в ній відповіді на запитання про те, як має будуватися суспільство. Вважаю, що видання може зацікавити не тільки політиків чи громадських діячів, а й кожного, хто вважає себе патріотом. Чув про те, що Дж. Маккейн дуже добре знав українців і казав, що українська діаспора в США втілює всі найкращі риси, які є гордістю нашої нації.
