З кінця XX століття позитивні оцінки НАТО на десять і більше відсотків зросли в Україні, Литві та Польщі, натомість значно знизились у Болгарії, Росії, Німеччині та Франції. Це відзначають експерти, які коментують нещодавнє резонансне опитування, проведене американським дослідницьким центром Pew Research Center.

Дослідження проводилося у всіх 16 країнах — членах Альянсу, а також в Україні, Росії та Швеції. У Швеції та Україні позитивне ставлення до НАТО висловили відповідно 63% та 53% опитаних, натомість у Росії — лише 16%. А ось у США це залежить від політичних уподобань: симпатики демократів частіше (61%) підтримують Альянс, ніж прихильники республіканців (45%). Найкраще ставлення до НАТО (82%) зафіксовано в Польщі, тоді як найнижчий «рейтинг» організації Північноатлантичного договору —в Туреччині (21%).

У звіті Pew Research Center вказується, що, попри наявні напруження у відносинах між лідерами окремих країн — союзниць по Альянсу, в їхніх суспільствах загалом переважає позитивне сприйняття НАТО. 

Водночас майже повсюдним є небажання виконувати викладене у статті 5 Договору про створення НАТО зобов’язання стосовно колективної оборони. На запитання: «Чи країна повинна застосувати військову силу для захисту союзника в разі гіпотетичного нападу Росії?» 50% у 16 країнах Альянсу відповіли заперечно, тоді як ствердно висловилися 38%. У майже кожній охопленій дослідженням країні більшість суспільства віддає перевагу підтримці радше близьких контактів їхньої вітчизни зі США, ніж з Росією, за винятком Болгарії і Словаччини. 60% респондентів переконані, що США захищали б союзників від російської агресії, a лише 29% вважають, що США в такій ситуації залишатимуться пасивними.

Польські видання цитують Financial Times, яка на підставі представленого звіту Pew Research Center звертає увагу, що в 2017—2019 рр. довіра до Альянсу знизилась у США та в частині європейських країн — учасниць НАТО.

Такий тренд британські журналісти пояснюють позицією президента США Д. Трампа, який не довіряє міжнародним організаціям, а також поведінкою Туреччини, котра в односторонньому порядку розпочала воєнну наступальну операцію у північній Сирії.