Дискусії з приводу правил гри, які варто створити на вітчизняному інформаційному полі, тривають. Представники громадських організацій, активісти та міжнародні експерти намагаються внести свої пропозиції до проекту закону про медіа, над яким нині працюють у Комітеті Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики. Нещодавно відбулося громадське обговорення новацій, які пропонують запровадити у сфері мовлення громад і комунальних телевізійних та радіоорганізацій. Ідеться про третій розділ відповідного законопроекту. Обговорення організувала Національна асоціація медіа за сприяння проекту «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні» та проекту USAID-Internews «Медійна програма в Україні».

Важливо запропонувати механізм, який достатньо ефективно забезпечить контроль громади. Найбільш дієвим може видатися спосіб публічної звітності громадського мовника, але й тут є певні ризики. «Філософія законопроекту полягає в тому, що всі гравці мають перебува-ти в рівному становищі, — підкреслив, зокрема, один з авторів закону про медіа, заступник голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв. — Але попередня дискусія, присвячена мовленню громад, засвідчила, що всі учасники можуть бути в рівному становищі між собою, але не в рівному — відносно центральних мовників. Їх звітність можна публікувати на сайтах, але з деякою за-критою інформацією. Технічно це зробити можна. Але варто розуміти, що ця норма діятиме в умовах агресії Росії, за яких ми маємо захищати свій інформаційний простір».

Колега М. Потураєва по фракції та по комітету Євгенія Кравчук водночас на своїй сторінці у Фейсбуці припустила, що розгляд закону про медіа може зібрати таку ж кількість поправок, як і закон про землю. Що-правда, вона пов’язує це із бажанням опозиції паралізувати роботу парламенту.

За словами виконавчого директора Національної асоціації медіа Катерини М’яснікової, третя частина закону про медіа має вирішити кілька завдань — передусім зафіксувати статус мовлення громад, визначити правові форми, за яких це мовлення зможе існувати і, влас-не, вирішити проблему функціонування тери-торіального мовлення. Ключове завдання — забезпечити прозорість, відкритість та підзвітність громаді, а не очільникам місцевих органів влади.

«Мовлення громад не може мати на меті отримання прибутку, — наголосила К. М’яснікова. — Воно має працювати на посилення ідентичності громади, збереження культурного та мовного розмаїття, підвищення медіа-плюралізму та об’єктивного висвітлення життєдіяльності громади». А нині, каже експерт, комунальні медіа часто виконують, швидше, завдання піар-служби місцевої влади. Саме на стику 
цієї проблематики й виникає серйозна дискусія. Частотний ресурс є обмеженим, наголошують експерти. Тому, якщо піти шляхом реформування друкованих ЗМІ й просто роздержавити комунальних мовників, існує реальна загроза, що цей ресурс потрапить до чинних міських або районних голів, а громада може залишитися без місцевого телебачення або радіо.

Коментар

Голова наглядової ради «ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія», заступниця шеф-редактора «Детектор-медіа» Світлана ОСТАПА:

— Закон про медіа буде важко ухвалити, бо дуже багато зацікавлених сторін. Історія законопроекту сягає ще часів Януковича. Над ним почали працювати в 2012 році. Олена Бондаренко зареєструвала його в останній день своєї каденції. Але над тим документом робоча група працювала ще протягом двох років. Потім, уже з новою владою, в 2014 році, почалася нова робота. Тоді Україна взяла на себе зобов’язання перед Європейським Союзом, що такий документ буде розроблено протягом двох років, а тоді ще протягом двох років — ухвалено. Минуло чотири роки, документ сформували та зареєстрували, але далі справа не пішла, бо він зачіпав великий медіа-бізнес, який не хотів змінювати правила гри на ринку.

Новітня влада взяла за основу вже створений законопроект. Над ним працювали в закритій, набагато меншій, робочій групі, до якої входили медіа-юристи (за рекомендацією Ради Європи). Публічне обговорення почалося фактично тільки після нового року. На цьому наголошували міжнародні та наші громадські організації.

Тепер ситуація в парламенті загальмувалася через розгляд закону про землю, і цей період стейкхолдери використали, щоб обговорити всі проблемні місця. Коли ж дійде до ухвалення, думаю, поправок буде дуже багато.