Генерал-лейтенант Леонід Голопатюк, голова підкомітету з державної безпеки та оборони Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ірина Верещук, модератор дискусії Олексій Мельник, очільник Директорату з питань національної безпеки та оборони Офісу Президента України Іван Апаршин (зліва направо).

Вступ до Альянсу нині підтримують більше половини українців. Дані кількох соціологічних досліджень, які це підтверджують, наводили вчора під час публічної дискусії на тему: «Річниця внесення змін до Конституції: результати та досягнення органів державної влади та громадських організацій на шляху України до НАТО», що відбулася у Києві.

Цими днями рік тому (а точніше — 21 лютого 2019-го) набув чинності Закон «Про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору)».

Цими днями рік тому (а точніше — 21 лютого 2019-го) набув чинності Закон «Про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору)». Підбиваючи підсумки євроатлантичного шляху, голова підкомітету з державної безпеки та оборони Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ірина Верещук нагадала, що 2013 року прибічників вступу України до НАТО було лише 12 відсотків. Утім, останніми роками війна на сході й анексія Криму суттєво змінили ставлення пересічних громадян до Альянсу.

А що ж робить влада, аби наблизити повноправне членство у цій організації — розбиралися учора під час дискусії.

У парламентському вимірі, за словами Ірини Верещук, нас чекає знакова подія — весняна сесія ПА НАТО, яка 22—25 травня уперше відбудеться у Києві. Серед учасників асамблеї — понад 600 парламентаріїв з країн — членів НАТО.

По лінії уряду варто згадати, що 5 лютого Кабінет Міністрів схвалив Річну національну програму Україна — НАТО, яка побудована за принципами, структурою та змістом Планів дій щодо членства (ПДЧ) країн, котрі вступали в Альянс. Одним із пріоритетних завдань по оборонній лінії буде подальше впровадження стандартів НАТО в Збройних Силах України. За словами керівника експертної групи оборонно-безпекової взаємодії з НАТО урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Сергія Вербицького, торік було впроваджено 244 нормативні документи, які наближають наше військо до стандартів Альянсу. Цього року їх плановано ухвалити ще 219.

Інша стратегічна мета — стати учасником Програми розширених можливостей НАТО. Заявку на участь у ній подано в січні. Ця програма передбачає розширене співробітництво у сфері розвідки та надання можливості представникам країн-партнерів отримувати посади в штаб-квартирі або в структурах НАТО. Віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба, пояснюючи важливість участі в цій програмі, підкреслював, що вона не є заміною Плану дій щодо членства у НАТО, якого прагне Україна. Натомість дає можливості значно тіснішої співпраці. Ірина Верещук висловила сподівання, що членом Програми розширених можливостей Україна може стати вже в жовтні.

Загалом більшість учасників дискусії відзначила, що останніми роками Україна зробила дуже багато кроків на шляху до НАТО. Й мова не лише про політичний вимір. Багато зроблено «на практиці» — збільшено оборонний бюджет, проведено низку реформ (серед яких реформа сержантського корпусу вважається взірцем й для країн — членів Альянсу). Втім, чи не найважливіше — це продовжити інформаційну кампанію про НАТО.

Генеральний директор Директорату з питань національної безпеки та оборони Офісу Президента України Іван Апаршин розповів, що вперше завдання опрацювати План дій щодо членства (ПДЧ) у НАТО група українських військових отримала ще 2005 року. «Може, для когось це і новина», — припустив І. Апаршин, нагадавши історію візиту групи до Міжнародного секретаріату НАТО, що в Брюсселі. Але тоді наше суспільство не було до цього готовим. Тому, на думку генерал-лейтенанта Леоніда Голопатюка, дискусії на кшталт цієї потрібно ледь не щотижня проводити в регіонах. Необхідно поглиблювати освітню роботу, аби розвіяти міфи й пропагандистські штампи з минулого. Щоб та робота, яку нині ведуть парламентарії та урядовці, не виявилася марною через те, що значна частина соціуму й далі сприйматиме Альянс через оптику радянських стереотипів.

А тепер можна лише пофантазувати, чи наважилася б Росія на анексію Криму й війну на Донбасі, якби на саміті НАТО в Бухаресті 2008-го Україна таки отримала План дій щодо членства.

Фото автора.