Учора на засіданні Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку депутати мали заслухати доповідь міністра інфраструктури Владислава Криклія щодо передачі в концесію Міжнародного аеропорту «Львів» імені Данила Галицького та Івано-Франківського залізничного вокзалу. Це питання викликало значний резонанс ще до початку засідання. Однак народні депутати Степан Кубів, Олександр Колтунович та Сергій Тарута виступили проти його включення до порядку денного передусім через можливі перестановки в Кабміні найближчими днями. Комітет підтримав їхню думку й не розглядав це питання.
Далі обговорювали два законопроекти, опрацювання яких комітет визначив як головне. А саме — проект закону України про саморегулювання господарської та професійної діяльності (реєстр. № 2613 від 17.12.2019), та проект закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (реєстр. № 2565 від 10.12.2019). Автором цих документів є Кабінет Міністрів. Показово, що обидва документи спіткала однакова доля — комітет своїм рішенням повернув їх на доопрацювання. Так, за словами голови підкомітету з питань регуляторної політики Ганни Лічман, до проекту закону про саморегулювання господарської та професійної діяльності є майже десяток юридичних зауважень. Крім того, в документі не враховано деякі можливі корупційні чинники.
Проект закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (реєстр. № 2565) стосується боротьби з піратством й підтримки авторських прав. Присутній на засіданні заступник міністра економіки, торгівлі і сільського господарства Дмитро Романович сказав, що законопроект скасовує такий архаїзм, як контрольні марки для дисків. Програми й іншу інформаційну продукцію нині переважно купують онлайн. Проте у проекті закону, який вочевидь давно готувався, знайшлися моменти, які обов’язково потрібно виправити. Наприклад, у тексті документа зазначається, що він набуває чинності з 1 січня 2020 року, що неможливо. Тож комітет вказав на необхідність доопрацювати законопроект.
Та найбільше дебатів викликав проект закону, про внутрішній водний транспорт (реєстр. № 1182-1-д від 17.01.2020). Оцінюючи можливий вплив на економіку країни цього важливого документа, народний депутат Євгеній Шевченко відзначив, що він може створити переваги для іноземних суден. «Маємо захистити вітчизняного перевізника!» — наголосив він. Присутній на засіданні міністр інфраструктури В. Криклій заперечив: «У цьому законопроекті ми передбачили максимально ліберальні правила, але водночас подбали, щоб наші компанії мали преференції. Це стосується тимчасового розмитнення суден, які ввозяться».
Загалом, за словами міністра, дуже дивно, що Україна, яка є не лише морською, а й річковою державою, не використовує цей потенціал. Так, станом на 2019 рік лише 11 мільйонів тонн вантажів перевезено Дніпром. За радянських часів обсяг дніпровських перевезень становив 35—40 мільйонів тонн. «Потенціал великий. Щоб його використати, маємо дати, по-перше, законодавче підґрунтя, по-друге, стабільне фінансування, по-третє, забезпечити виконання усіх безпекових заходів», — роз’яснив міністр.
