Модераторка Книжкового клубу Верховної Ради України Світлана Привалова, поети Дмитро Лазуткін, Леся Мудрак, Андрій Пермяков.
У засіданні Книжкового клубу взяла участь перший заступник голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкевич.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
У справжніх поетичних читаннях узяли участь Леся Мудрак, Дмитро Лазуткін та Андрій Пермяков. Кожен із них своїм шляхом дійшов до віршованого слова. «Поезія — це не проза, в якій ти йдеш за сюжетом. Це душевний поштовх. Має виникнути якась необхідність, внутрішня потреба, щоб людина звернулася до віршованих рядків. Поезія — не для мільйонів, це значно вужче коло читачів», — зауважив Дмитро Лазуткін. Той спортивний коментатор, від якого свого часу ми дізнавалися про олімпійські досягнення в Пекіні, Ванкувері та Лондоні. Поезія, яку читав у парламенті, — якісна і глибока, життєва і задумлива. Здебільшого про схід і про втрати...
Натомість твори Лесі Мудрак наповнили залу, яка бачила багато гарячих дискусій під час серйозних офіційних нарад, абсолютно несподіваним видом енергії. Читачу вона відома як авторка, яка пише в жанрі еротичної поезії. Каже: «Це мій свідомий вибір. У певний час я до цього жанру прийшла і мені в ньому дуже комфортно». Утім, нині вона приміряється до нового — психологічної поезопрози. Перша збірка в цьому жанрі вже вийшла наприкінці 2019-го. За словами Лесі Мудрак, читачі сприймають таку форму «не дуже однозначно». Є й такі, хто вже чекає, коли вона повернеться до свого звичного стилю.
Справжнім вибухом експресії став виступ Андрія Пермякова. Він сповна відпрацював славу театрального та естрадного виконавця. Читаючи власні вірші, він наспівував, клацав пальцями, видавав дивні звуки і навіть змусив присутніх у залі плескати в такт власного акапельного виконання впізнаваних джазових мелодій. У його творчості істинно сходиться музика, поезія й театр. «Це симбіоз, — каже поет. — Це речі, які надихають і є рушійною силою певних моїх міркувань та моєї творчості. Тому вони перетинаються і я не можу визначити, що є першочерговим».
Як зауважила модератор Книжкового клубу, програмний директор Центру літературної освіти Світлана Привалова, в сучасному світі «кожен поет — це не лише вимір тексту, а й театральний перфоменс і музичні проекти». З таким твердженням погодилися всі спікери заходу. Одна із гостей клубу поцікавилася в Дмитра Лазуткіна, звідки він бере натхнення і де знаходить час для творчості. «Час краду в людей, які вірять, що я цього не роблю, — відповів він. — Натхнення беру там, де краду час. Усе з’являється з любові. І ще дещо береться з великої туги, яка перероджується у слова і проростає світлим коханням».
Заслухатися поетичним словом народні депутати традиційно мали змогу під час перерви між ранковим та вечірнім пленарними засіданнями. Перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкевич зауважила: «Навіть мріяти не могла про таке. У попередньому скликанні такої форми естетичної роботи в нас не було. Вважаю, нинішнім депутатам дуже пощастило, що такий клуб є по четвергах. Це можливість долучатися до високого. Доростати до української сучасної літератури». І. Констанкевич підкреслила, що таку планку поставлено спільно з парламентським комітетом, який вона представляє. «Вітаю наших гостей і дуже рада, бо це знані й шановані українські автори, — сказала народний депутат. — Із Лесею Мудрак, зокрема, нас єднає дружба. Мабуть уже й десятилітня. Колись була свідком, як вона читала лекцію студентам Східноєвропейського національного університету Лесі Українки. Шлейф від цієї зустрічі зберігався роками. Студенти продовжували згадувати її навіть коли вже стали магістрами. Література справжня має не тільки миттєвий естетичний ефект. Вона має і пролонговану дію. Бажаю всім, щоб ми насолоджувалися цим феноменом».
