Голова правління — директор ПАТ «КВБЗ» Максим Пономаренко знайомить Володимира Зеленського з новою продукцією підприємства, зображеною на демонстраційних стендах.



Шлях майбутнього пасажирського вагона до залізничних колій починається з нелегкої праці робітників підприємства.

Свою поїздку на розташований у Кременчуці Крюківський вагонобудівний завод Президент України Володимир Зеленський назвав «несподіваною». Адже його не планували заздалегідь і не включали до програми дводенної робочої поїздки глави держави на Полтавщину, яка відбувалася минулого тижня. Тим паче, що президент — голова наглядової ради ПАТ «КВБЗ» Володимир Приходько напередодні брав участь у зустрічі Володимира Зеленського з представниками регіонального бізнесу в обласному центрі й мав можливість окреслити перед ним головні проблеми понад шеститисячного колективу. Та саме «крик душі» тезки змусив Президента змінити свої плани. Тож на тій зустрічі він пообіцяв приїхати до кременчуцьких вагонобудівників «уже завтра». Разом із міністром інфраструктури Владиславом Криклієм та іншими профільними посадовцями, котрі опікуються галуззю. Свою обіцянку Президент України виконав. Які гордієві вузли йому довелося розрубувати в Кременчуці? Зрештою, що найбільше дошкуляло Володимиру Приходьку та його соратникам?

Цифра справна. Та що за нею?

На перший погляд, підстав для песимізму в них не повинно бути. Адже підприємство, що залишається флагманом вітчизняного вантажного і пасажирського вагонобудування, за минулий рік збільшило обсяги виробництва у півтора разу! При цьому тут виготовили продукції на загальну суму понад 8,2 мільярда гривень. До бюджетів усіх рівнів вагонобудівники перерахували 650 мільйонів гривень у вигляді податків. Їхня середня зарплата становить 16,5 тис. грн. Чого б іще, здавалося, бажати...

Однак така зовнішньо-статистична картина благополуччя власникам і керівникам заводу, котрі зобов’язані мислити стратегічно й думати про перспективу, видавалася оманливою. Не лише тому, що з кінця 2019 року виробництво відчутно пригальмовувало й, за словами Володимира Приходька, сказаними наприкінці січня, не те що наростити — навіть повторити торішні результати «навряд чи вдасться».

Ще більше непокоїло останнього, м’яко кажучи, дивне ставлення до Крюківського вагонзаводу тепер уже колишнього керівництва державного монополіста-замовника його продукції — АТ «Укрзалізниця». Адже ні для кого не таємниця, що саме замовлення від «УЗ» 2018 року кременчуцькому підприємству понад півсотні пасажирських вагонів і шість дизель-потягів допомогло йому досягнути згаданих минулорічних результатів і, власне, міцніше стати на ноги. Отримував замовлення КВБЗ через тендерні процедури, з підписанням відповідних угод і контрактів.

Тобто прозоро і чесно. Тим паче, що йшлося не про «кота в мішку», а про перевірену й надійну продукцію, яку тут випускають не перший рік. За виконання контрактних умов узялися з ентузіазмом, частину вагонів і один дизель-потяг, який «бігає» сьогодні між станцією Київ-Пасажирський і аеропортом «Бориспіль», уже передали Укрзалізниці. А далі з боку керівників останньої почалися, м’яко кажучи, незрозумілі «маневри». Складалося враження, що «машиністи» її управлінського локомотива переплутали колії й замість головних стали на «запасні».

Партнери «допомагали»... скаргами та безпідставними звинуваченнями

Тобто ті, де ігноруються інтереси не тільки держави та провідного вітчизняного виробника профільної продукції, а навіть здорового глузду. Бо за вже замовлені й виготовлені для державної компанії вагони її повпреди перестали розраховуватися й забирати їх. Далі одного згаданого дизеля справа також не пішла, тож комплектуючі вузли й агрегати для наступних досі лежать у цеху, як то кажуть, мертвим вантажем. Зрозуміло, що кошти для проплати таких недешевих замовлень «УЗ» також не падають із неба — їх треба заробити. Та якщо є фінансові проблеми, про них треба відверто говорити з партнерами й разом шукати шляхи їх вирішення.

Натомість посадовці Укрзалізниці почали звинувачувати КВБЗ в усіх смертних гріхах. Мовляв, і якість його продукції не така, як треба, і ціни на неї зависокі, й тендер 2018 року був сумнівним... Особливо «брудними», на переконання Володимира Приходька, стали звинувачення в картельній змові. Зрештою, «УЗ» подала на учасників згаданого тендера скаргу до Антимонопольного комітету України. Попри те, що сама забезпечувала його проведення... Неважко здогадатися, що подібні скарги розглядаються в АМКУ місяцями. То що, на півроку зупиняти виробничий процес на заводі?

За таких обставин кременчуцька «вагонка» змушена була влітку минулого року подати до Укрзалізниці свій судовий позов. Із претензіями на 1,4 мільярда гривень і публічними звинуваченнями на адресу державної компанії в тому, що вона свідомо доводить підприємство до банкрутства. Дійшло навіть до скарги «УЗ» на Крюківський вагонзавод у профільну міжнародну організацію залізничників країн СНД, аби вона позбавила його права на проведення капітально-відновлювальних ремонтів старих пасажирських вагонів на теренах колишнього Союзу...

А зовсім недавно з’явилися повідомлення про те, що саме Укрзалізниця ініціює закупівлю в Південній Кореї ще одного десятка швидкісних пасажирських потягів компанії «Хюндай». Нагадаємо, що першу партію таких потягів у цій країні закупили перед проведенням в Україні футбольного Євро-2012. І фактично заблокували розвиток у нашій державі швидкісного залізничного руху на вітчизняній тязі. Хоча на КВБЗ виготовили свої швидкісні «Тарпани», які не гірші за якістю й дешевші за корейські. Пара таких сталевих «диких коней-тарпанів» курсують нашими коліями, та погоди там вони, зрозуміло, не роблять.

Хто замовляє музику для чужоземних оркестрів?

Зате тодішнього профільного віце-прем’єра, котрий найактивніше лобіював закупівлю «Хюндаїв», у Південній Кореї зустрічали з королівським оркестром... Неважко здогадатися, що, дивлячись на ініційовані «УЗ» антимонопольні, судові та інші баталії з творцем і провідним вітчизняним виробником пасажирського залізничного транспорту, іноземні конкуренти сьогодні б’ють у литаври й аплодують іще гучніше. Та потирають руки з надією витіснити з нашого ринку свого єдиного конкурента з українською пропискою. Саме в таких випадках, здається, кажуть: приїхали...

А де зупинилися, Володимир Приходько розповів Президенту України найбільш фахово. Саме після тієї розмови в Полтаві своє перше «домашнє завдання» від глави держави розібратися й змінити ситуацію на краще отримав міністр інфраструктури Владислав Криклій. У Кременчук він мав їхати вже з певними напрацюваннями. Наступного дня, доки на КВБЗ чекали Володимира Зеленського, там висадився цілий «десант» столичних і місцевих журналістів. У корпусі пасажирського вагонобудування вони на власні очі переконалися: виробничий процес на його дільницях тільки жевріє...

Натомість величезна споруда нагадувала перон столичного залізничного вокзалу в години пік. Адже більша частина її площ заставлена виготовленими тут пасажирськими вагонами, які не «розібрали» представники Укрзалізниці. Начальник корпусу Іван Головань не приховував: його підлеглі працюють лише чотири дні на тиждень, п’ятий змушені «відпочивати», бо не завантажені роботою. За таких умов, звісно, втрачають десь 20 відсотків зарплати. Хоча на її розмір робітникам гріх скаржитися.

— Коли була постійна робота, до нас поверталися навіть ті, хто свого часу поїхав на заробітки у Польщу чи Чехію, — зазначив Іван Головань. — На жаль, останнім часом люди знову почали звільнятися й шукати стабільнішого заробітку за кордоном. Тож замовлення від Укрзалізниці потрібні нам як повітря. Ми ж бачимо, який у неї застарілий рухомий склад. Оці 11 новеньких вагонів ми повинні віддати її представникам у березні, ще сім вони пообіцяли забрати в квітні. Сподіваємося, ті попередні домовленості будуть виконані.

У закулісних іграх і тяжбах програють усі...

Свого керівника підтримує досвідчений слюсар механоскладальних робіт Анатолій Єлізаров. «Знаєте, найгірше дізнаватися з Інтернету про те, що нашій нормальній стабільній роботі заважають якісь закулісні ігри там, «нагорі», — говорить він. — Зарплату маємо пристойну, заводське начальство дає людям можливість заробити. Треба тільки, щоб і вищі чини Укрзалізниці та міністерства спустилися до нас та зрозуміли, що від чвар і постійних тяжб із заводом не виграє ніхто. Поки вони не домовляться, вважаю, діла не буде».

— Прикро тільки, коли таке небажання домовлятися й виконувати ті домовленості підміняють безпідставними звинуваченнями на адресу заводчан, скажімо, стосовно якості продукції, — наголосив у розмові з власкором «Голосу України» директор з виробництва Сергій Мельник. — Ми ж постійно говоримо: виберіть своїх експертів, давайте запросимо незалежних. Зрештою, такі експерти з Торгово-промислової палати вже приїздили на завод.

Та ще ніхто не спростував очевидного факту: наші потяги на українських коліях і маршрутах рідше втрачають тягу й ламаються, ніж іноземні «Хюндаї» чи «Шкоди».

Приїхавши на завод, Володимир Зеленський разом із народними депутатами України Олексієм Мовчаном, Андрієм Бобляхом і Максимом Березіним побували у проектно-конструкторському управлінні та кількох цехах і, власне, ознайомилися з повним циклом виробництва продукції. Пояснення їм надавали Володимир Приходько та голова правління — директор ПАТ «КВБЗ» Максим Крамаренко, а також керівники виробничих підрозділів. У корпусі пасажирського вагонобудування глава держави оглянув кілька нових вагонів різних типів. 

Вітчизняного виробника підтримають реальними замовленнями

Заключним акордом поїздки стала зустріч із трудовим колективом, чимало представників якого чекали главу держави просто на виході зі згаданого корпусу. Своє спілкування з ними Володимир Зеленський розпочав із запевнення, що разом з іншими гостями зі столиці він приїхав на завод, аби підтримати українського виробника й українську промисловість. «Поважати іноземних партнерів треба, та зараз головне, щоб у наших заводів були державні замовлення, а їхні працівники мали роботу», — підкреслив Президент України. І попросив міністра інфраструктури Владислава Криклія розповісти, якими будуть перші реальні кроки з підтримки вагонобудівників.

Останній визнав, що стосунки попереднього керівництва Укрзалізниці з КВБЗ, який залишається її головним стратегічним партнером, були «неприпустимими». «Адже замість того щоб розв’язувати проблеми на спільному майданчику, велися дискусії в Антимонопольному комітеті, судах і таке інше, — сказав міністр. — Писалися навіть листи-скарги щодо якості вагонів із метою дискредитувати завод. Хоча насправді у держави до якості продукції Крюківського вагонобудівного зауважень немає. Про це я вже підписав відповідний лист. Усі проблемні питання вирішуватимемо в робочому порядку, план дій із керівництвом підприємства ми також обговорили.

Після запуску на залізниці приватної тяги підприємство отримає замовлення й від приватного сектора».

Водночас Владислав Криклій повідомив про те, що Укрзалізниця вже в цьому році замовить КВБЗ 2-3 дизель-потяги і «до ста» пасажирських вагонів. Однак Володимир Зеленський зажадав від міністра більш конкретних цифр і під бурхливі аплодисменти присутніх зазначив, що держава замовить кременчуцькому підприємству виготовлення саме трьох дизель-потягів і 90 пасажирських вагонів. А Володимир Приходько подякував Президенту України за підтримку й нагадав про те, що однією з головних традицій КВБЗ, який минулого року відзначив своє 150-річчя, залишається розуміння проблем держави та спільна з органами влади робота задля їх вирішення. І запевнив, що вагонобудівники зроблять усе для того, щоб виконати ті замовлення.

Перебуваючи в Кременчуці, Володимир Зеленський відвідав також ПрАТ «АвтоКрАЗ». Він оглянув зразки техніки, яку випускає цей автомобільний завод-гігант, стежив за демонстрацією її можливостей на полігоні. Водночас глава держави обговорив із керівництвом підприємства шляхи виведення його з кризового фінансового стану, наголосив на необхідності збільшення державних замовлень і поліпшення якості та конкурентоспроможності продукції, а також дотримання термінів виконання угод і контрактів. Того ж дня у Полтаві глава держави ознайомився з ходом реконструкції відділень обласної клінічної лікарні.

Коментар фахівця

Одразу після завершення візиту Президента України на КВБЗ журналісти попросили Володимира Приходька (на знімку)  поділитися враженнями від нього та висловити свою думку стосовно реальності тільки-но визначених планів.

— Така швидка реакція глави держави на мій виступ у Полтаві стала для мене певною мірою несподіваною, — наголосив голова наглядової ради — президент ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» Володимир Приходько. — Надто за умов, коли останніми роками за попереднього керівництва Укрзалізниці зіткнулися з елементами відвертого цькування нашого підприємства з його боку. Сьогодні, коли ми проводили нараду в очікуванні Президента, розмова була зовсім іншою. Частину позитивних для нас рішень уже прийнято, інші, на моє переконання, також не доведеться довго чекати. Чи вірю в те, що цього року отримаємо замовлення та фінансування на виготовлення 90 вагонів? Вірю, що будуть додаткові обсяги замовлень, а про цифри говорити поки що не беруся. Бо розумію, що доходи Укрзалізниці ще не дозволяють їй здійснювати такі масштабні проекти за свої кошти. Тож, вочевидь, йтиметься про закупівлю вагонів і дизель-поїздів через державний бюджет. Якщо так станеться, то це буде перший в Україні випадок виконання статті 10 закону про транспорт. Згідно з нею, держава повинна фінансувати придбання транспорту соціального призначення. Тобто саме того, яким перевозять людей. Хочу, звісно, щоб усе намічене за участі Президента реалізувалося. Задля того ми докладатимемо всіх зусиль. Хоча розумію, що й додаткове бюджетування, і тендерні та інші процедури також потребуватимуть часу, якого залишилося обмаль. А виробництво є виробництвом. Його також треба налагоджувати, забезпечувати кваліфікованим персоналом і всім іншим. Та в тому й полягає наша робота, якій, сподіваюся, тепер ніхто не заважатиме.

Полтавська область.

Фото автора.