На порозі хати дніпрянки Лідії Андрєєвої (на знімку) відпочиває захисник Пірат. Господині дому 22 лютого виповнився 91 рік! Але вона і сьогодні на своєму «блокпості». Від початку конфлікту на Донбасі жінка плете «кікімори» для наших бійців.
Першою допомагати армії стала її онука Ольга: у 2014-му приєдналася до команди «павучків» Дніпра, які плетуть маскувальні сітки. Незабаром підключилася вся родина — Лідія Арсентіївна, її дочка Тетяна Василівна. Зять Володимир Петрович змайстрував дерев’яні рами для плетіння.
Коли виникла потреба в «кікіморах», сім’я відкрила «другий фронт». Готові вироби забирали бійці 93-ї бригади, батальйону ім. Джохара Дудаєва. У кутку висить подяка від «Азова»...
— Це вже друга війна на моєму віку, — розповідає Лідія Арсентіївна. — Пам’ятаю ще ту, дуже страшну, коли по радіо співали «Вставай, страна огромная»...
Тоді Лідії Арсентіївні було 14, слова «волонтерство» ще не знали. Юна Ліда просто допомагала людям і партизанам у воєнне лихоліття. Вона і тепер без вагань стала на захист Батьківщини.
...Взимку Лідія Арсентіївна плете у будинку. Влітку — на подвір’ї, де вірний Пірат охороняє спокій господині. Іноді підводить здоров’я. Даються взнаки вік і довгі роки «нежіночої» праці на заводі харчових концентратів, на будівництві доріг та залізничного полотна. Але наша героїня не здається. Хоча багато з тих, з ким починала допомагати армії, вже втомилися від боротьби...
— Напишіть, будь ласка, що нам потрібні руки, роботи вистачить на всіх! — на прощання просить господиня.
Дніпро.
Фото автора.
