На фото: Віктор Чигринець.

Попри об’єктивні та штучні ускладнення, це значно більше, ніж за попередній рік. Цього місяця було оприлюднено відомчий звіт, який вмістився на 43 сторінках. Уважно переглянувши документ, звернув увагу на істотну обставину: у ньому жодного разу не згадується в негативному ключі Сумське обласне управління лісового та мисливського господарства. Натомість наводяться цифри і факти, коли сумські лісівники демонстрували одні з найкращих у державі результатів.

Де тонко, там і рветься

Деякі показники, оприлюднені у звіті керівника Держлісагентства Андрія Заблоцького, парадоксальні. Виявляється, «чемпіоном» з незаконного вирубування лісу в Україні стала Херсонщина. Це та область, де розташовується найбільша в Європі пустеля і де кожне дерево і справді на вагу золота. Але на Херсонщині минулого року незаконно вирізали 60251 кубометр деревини. Найменше — на Сумщині: лише 130 кубометрів. Якщо порівнювати, то найкращий у державі показник відрізняється від найгіршого у понад 460 разів.

На Херсонщині і найбільше згоріло: минулого року в тамтешніх лісах сталося 166 масштабних пожеж. На непочесному третьому місці Харківська область із показником 113 пожеж. Чому горить ліс, міркувати зараз не будемо, але ні для кого не секрет: у лісовому диму багато хто, як у каламутній воді. Сумщина щодо пожеж узагалі не згадується у звіті керівника Держлісагентства, а Харківщина добряче «засвітилась» ще й незаконним вирубуванням лісу: там чорні лісоруби минулого року «заготовили» аж 41055 кубометрів нелегальної деревини.

Приділяється увага у звіті  А. Заблоцького і сумно знаменитому Гутянському лісгоспу Харківської області, із директором якого не так давно публічно поспілкувався Президент Володимир Зеленський під час візиту до регіону. Опісля директор лісгоспу став автором широковідомої корупційної сенсації: запропонував детективу НАБУ 100 тисяч доларів хабара, але приніс 110 тисяч, бо переплутав торби із грошима.

Згідно з матеріалами звіту голови Державного агентства лісових ресурсів України, Гутянський лісгосп завершив минулий рік із невтішними фінансовими показниками: накопичив 11,2 мільйона гривень дебіторської заборгованості і 30,6 мільйона гривень кредиторської. Знаючи про торби з хабарами, можемо провести паралель між господарськими успіхами державних підприємств та професійністю їхніх керівників. Остання без порядності і антикорупційного гарту менеджерів таки неможлива.

Державна лісогосподарська галузь України працює з невисокою рентабельністю. За підсумком минулого року, цей показник становив лише 1,9 відсотка, тоді як у 2018-му було 2,8. Аналізувати складові падіння більше не будемо — їх понад міру, і деякі далекі від об’єктивних чинників. Та попри все Сумське обласне управління лісового та мисливського господарства щодо рентабельної роботи ввійшло в державі до трійки лідерів. І це підтверджує давно відому істину: доброму танцівникові нічого не може стати на заваді.

Сировиною торгують мінімально

У лютому про роботу галузі в регіональному розрізі на засіданні колегії Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства звітував начальник управління Віктор Чигринець. «Ми робимо це перші в Україні», — запевнив він. На відомчу нараду запросили журналістів.

Головний лісівник Сумщини поінформував про основні перепони в роботі. Одна з них — дуже складна логістика. Область має 560 кілометрів кордону з Російською Федерацією, і це вже кілька років величезний мінус: торгувати з агресором неприпустимо, а до європейських ринків далеко. Не так, принаймні, як із Закарпаття чи з Рівного. Складно дістатися і до ринків Азії, бо Сумщина, на відміну від деяких інших регіонів, не має виходу до моря. На території області є лісгоспи, які перебувають у справжньому глухому куті. «Нам кажуть: краще двічі з’їздити до Києва, ніж один раз до вашої Середино-Буди», — поділився Віктор Чигринець.

Над логістичною проблемою на Сумщині замислилися ще задовго до російської агресії — завдяки цьому, власне, і мають сьогодні результат. Позаяк експортувати деревину складно, вирішили максимально налагодити її переробку на місцях. Обсяги деревини, яка не стала сировиною для зарубіжних переробників, а була доладована на Сумщині, становлять щороку 182 тисячі кубометрів. Найбільше лісу перетворюють на продукцію з високою доданою вартістю в північних районах Сумщини — тому-таки Середино-Будському, а ще в Ямпільському, Глухівському, Кролевецькому. У Кролевецькому лісгоспі минулого року переробили 68 відсотків деревини. Серед іншого виготовили 54 тисячі квадратних метрів паркетної дошки, яку відправили на експорт. «Кролевецькому деревообробному виробництву немає аналогів в Україні», — запевнив Віктор Чигринець. Уже кілька років, як у Свеському лісгоспі Ямпільського району налагодили виробництво пелетів. Щомісяця виходить 200 тонн, а одна тонна коштує 300 гривень. Відходи, які, можна сказати, нічого не коштують, дають лісгоспу щомісяця 60 тисяч гривень додаткової виручки.

Незайве буде назвати й інші фінансово-економічні параметри, які свідчать про успішність сумських лісівників. Мабуть, найголовніший для суспільства — це сума податків, сплачених із кубометра заготовленої деревини. Цей показник на Сумщині — найкращий в Україні, бо лісгоспи області з кожного спиляного «куба» перераховують до бюджетів усіх рівнів 565 гривень. Один гектар лісових насаджень на території області має в середньому 300 кубометрів запасу деревини. Це найкращий результат у державі і четвертий — в Європі. Тоді як зношеність основних фондів загалом по галузі «зашкалила» за 60 відсотків, на Сумщині цей показник становить 50 відсотків. Бо зароблені гроші не «проїдають», а вкладають у розвиток, купують нові автомобілі та обладнання. Сумські лісівники перші в Україні придбали трактори, які, як електрички, можуть їхати в обидва боки — треба лише переставити кермо. У ситуації, коли серед дерев неможливо розвернутись, така техніка дуже потрібна.

Змінився клімат — змінюй насадження

На Сумщині в галузі державного лісового та мисливського господарства разом з обслуговуючою сферою працюють 3,7 тисячі людей. Середня зарплата становить 14 тисяч гривень — майже в півтора разу більше, ніж в області загалом. «Клімат на Сумщині поступово перетворюється на такий, який ще не так давно був у Миколаївській області, — каже Віктор Чигринець. — І ми змушені на це реагувати: дедалі більше площ засаджуємо деревами, стійкими до посухи та звичними до тепла. Це, зокрема, берека, черешня, горіх чорний та інші».

Щороку лісівники вирощують 15 мільйонів сіянців та створюють 1200—1300 гектарів лісових насаджень. Маленькі дерева, які згодом стають велетенськими, виростають із генетично вдосконалених насінин. «Багато хто ставиться до лісу, як до звичайної деревини, — підсумовує В. Чигринець. — Насправді це дуже складне господарство, від якого залежить майбутнє багатьох поколінь. Минулого року на ведення лісового господарства ми витратили 330 мільйонів гривень. Ці капіталовкладення дадуть віддачу лише через 40, 60, а то й 100 років, але ми інвестуємо в майбутній результат великі кошти, взяті з отриманих сьогодні доходів».

Оптимальне заліснення для Сумщини, підрахували науковці, становить 20 відсотків її території. Наразі цей показник дорівнює 18 відсоткам, тож роботи попереду багато. Але головного результату вже досягнуто — попри широко розповсюджену думку про те, що «ліси вирізають», їх площа щороку збільшується. Принаймні на Сумщині.

Сумська область.

Фото надано автором.

Деревообробна лінія у Тростянецькому лісгоспі на Сумщині.