«Цей законопроект — не від політичних сил, а від народних депутатів, які пропрацювали не один рік у сфері безпеки, — за-значив співавтор проекту закону Анатолій Бурміч (на знімку). — Нам не все одно, що відбувається в країні, — і гібридна війна, і економічна криза, і різні реформи, тому хотілося б, щоб Служба безпеки України була б тим органом, який служить народу і не дає зруйнувати державу».
Нагадаємо, що в червні 2018 року Верховна Рада прийняла Закон «Про національну безпеку України», який визначив систему органів безпеки і оборони та розмежував їх повноваження. Відповідно до цього закону в шестимісячний термін мав бути розроблений новий проект закону «Про Службу безпеки України» та поданий Президентові України для внесення в установленому порядку на розгляд парламенту. Однак досі цього не сталося. А чинний закон про СБУ, ухвалений ще у 1992 році, за своїм змістом не відповідає ані безпековим реаліям сьогодення, ані Закону «Про національну безпеку України», яким було змінено правовий статус спецслужби із правоохоронного органу спеціального призначення на державний орган спеціального призначення з право-охоронними функціями.
Законопроект № 3080, співавторами якого є народні депутати Анатолій Бурміч, Григорій Мамка, Віктор Чорний, Андрій Кожем’якін та Михайло Цимбалюк, складається із 9 розділів та 94 статей. Його розроблено відповідно до зобов’язань України перед Євросоюзом, згідно з якими реформа СБУ має відповідати вимогам закону про нацбезпеку.
Автори законопроекту зазначають, що при його написанні проаналізували законодавство понад 30 країн щодо функціонування тамтешніх спецслужб та врахували виклики, які сьогодні постали перед Україною: анексія Криму, війна на Донбасі, гібридні, інформаційні та терористичні загрози, кібербезпека тощо. У законопроекті чітко ви-значено підслідність СБУ. «Спецслужба відрізняється тим, що упереджує та виявляє виклики і загрози, вчасно приймає відповідні заходи і не допускає вчинення терактів та інших злочинів, — наголосив Анатолій Бурміч. — Головне завдання спецслужби — упередження». У законопроекті прибрано не властиві для спецслужби функції, зокрема щодо крадіжок, відмивання коштів, тобто ті злочини, які раніше розслідувала СБУ, а зараз — ні. У законі за-кріплюється, які повноваження передано від СБУ до НАБУ та інших правоохоронних органів. «Головна мета — провести реформу безболісно, зберегти кадри, щоб під час реформи не втратити фахівців та агентуру, — зауважив народний депутат. — Щоб не повторити помилок, як під час реформи Генпрокуратури».
У законопроекті передбачається збереження статусу військовослужбовців для працівників СБУ, істотне підвищення їм зарплати, щоб вони отримували не менше, ніж у НАБУ, ДБР, ОГП. А також оптимізувати кількість працівників, зменшивши їх на 20 відсотків. Зберігаються для спецслужби функції контррозвідки, боротьби з тероризмом, захисту національної державності, критичної інфраструктури та бюджетонаповнюючих державних підприємств, боротьби з контрабандою, бандитизмом, організованою міжнародною злочинністю, протидії іноземній розвідувальній діяльності тощо.
Реформа правоохоронних органів та силових структур нерідко перетворюється на демонтаж. І щоб їх зберегти, потрібно говорити про оптимізацію, модернізацію і користуватися не ідеологічними, а прагматичними орієнтирами, вважає політолог Вадим Карасьов. «Головне у реформах — не поставити галочку перед іноземними партнерами. Реформи повинні зміцнювати державу, а не ослаблювати її, — вважає він. — Потрібен певний перехідний період, щоб зберегти оперативні спеціальні функції СБУ. А враховуючи наявність військового конфлікту і що ми перебуваємо в центрі континентальних геополітичних баталій, потрібно наразі залишити втатус військовослужбовців СБУ. Це дисциплінує, це й соціальний захист працівників, які працюють у складних умовах, і кадровий набір. Держава має реагувати швидко на виклики — від епідемій, пандемій до терористичних загроз».
Експерти та фахівці з питань безпеки висловили свої пропозиції та зауваження до законо-проекту. Зокрема, на думку, радника Голови СБУ Анатолія Бєляєва, головне, щоб спецслужбі довіряли в державі та суспільстві. Він висловив застереження щодо пропозиції в законопроекті призначати Голову СБУ строком на сім років та щоб кандидати на посади голови і його заступників мали не менш як 50 років. Пролунали зауваження й щодо повноважень військової контррозвідки та інших структур спецслужби, соціального, медичного та пенсійного забезпечення працівників спецслужби, механізму цивільного контролю за СБУ. Адже кожен, хто буде залучений до цивільного контролю, матиме допуск до державної таємниці та нестиме відповідальність. Головне, щоб діяльність спецслужби давала громадянам України відчуття захищеності, наголошували учасники дискусії.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
