У Херсоні – "карантинний бунт". Понад двісті селян майже на п'ять годин перекрили проїзд Антонівським мостом через Дніпро. Вимагаючи відкриття продовольчих ринків, вони крокували найближчим пішохідним переходом через автотрасу. Причому далеко не на всіх були захисні медичні маски, а про соціальну дистанцію й мови не було. Правоохоронці заздалегідь попередили про відповідальність за порушення карантинних норм, але ніхто на те не зважав – у людей накипіло.

Урожай зібрали, а продати ніде

В акції протесту брали участь власники приватних теплиць та фермери з лівобережжя Дніпра, котрі спеціалізуються на вирощуванні ранніх овочів. Урожай редису та огірків вони зібрали, а продати ніде: ринки закриті, а супермаркети беруть тільки великі партії такого товару. Тож до моста привезли свіжі огірки, й показово розкидали їх по асфальту. Огірки також летіли у фури, які везли саме овочі до супермаркетів обласного центру.

Начальник відділу комунікації Головного управління Національної поліції Херсонщини Тетяна Пшонь запевняє: навіть тих, хто кидався огірками, вартові порядку не затримували.

"Співробітники поліції тільки вели роз'яснювальну роботу й встановлювали організаторів акції. Надалі вирішуватимуть, чи притягувати їх до відповідальності – вона не обов'язково може бути кримінальною", – зазначила Тетяна Пшонь.

І стримана реакція правоохоронців цілком виправдана: провокувати людей, доведених до відчаю, просто небезпечно. А що ж іще може запропонувати влада?

Ринки обрали ощадливіший варіант

Загалом, найбільші продовольчі ринки у Херсоні могли відкрити ще тиждень тому – після перевірки за участю фахівців Держпродспоживслужби та чиновників органів місцевого самоврядування. Але неодмінною умовою відновлення роботи цих підприємств було збільшення відстані між торговельними місцями, регулярна дезінфекція тощо. Директори ринків порахували, що платня за послуги від комерсантів у таких умовах буде значно меншою, ніж витрати на утримання інфраструктури і податки. Тому відкриватися не поспішають.

"Після перемовин із комісією підрахували: робота "за новими правилами" буде приносити до 600 тисяч гривень збитку на місяць. Якщо ж просто не працювати, без збитків також не минеться. Але менших – у межах 200 тисяч гривень на місяць. Отже, вибирати довелося ощадливіший варіант", – пояснює директор Центрального ринку Херсона Олександр Самойленко.

Виходить, доступ до ринків у найближчих містах для реалізації весняних вітамінів у власників теплиць закритий. Хоча держава, яка встановила жорсткі обмеження, повинна була б їх запропонувати, вважають аграрії краю.

– Якщо супермаркети не закуповують городину у дрібних виробників, це могла б робити держава, налагодивши у карантин бодай тимчасові логістичні ланцюжки. І потім продавати продукцію тим самим супермаркетам, "вбиваючи одним пострілом двох зайців" – вирішується проблема збуту, а з доходів від продажу овочів "приватники" починають платити податки, – висуває ідею голова Асоціації фермерів Херсонщини, очільник фермерського кооперативу "Віва і К" (Бериславський район) Олександр Гордієнко.

Навіть ті хлібороби Таврії, котрі овочівництвом не займаються, кажуть, що настрої власників тепличних міні-комплексів (а їх на лівобережжі Дніпра тисячі) цілком розуміють. Адже ті нині бояться не так зараження коронавірусом, як перспективи голодної смерті через безгрошів'я та відсутності можливостей заробити звичною працею на своїй землі. І далі, якщо ситуація не зміниться, настрої безнадії та озлоблення тільки наростатимуть.

Завдали збитків – відшкодуйте

Адже далі проблема зі збутом врожаю постане і в тих селян, котрі вирощують овочі у відкритому грунті, мають свої фруктові сади. Їм, звісно, теревенять про безмежні можливості онлайн-торгівлі та обслуговування персональних замовлень. Але далеко не кожен господар у селі є власником комп'ютера та "просунутим" користувачем Інтернету. Та й не всі потенційні покупці є такими користувачами: у тисяч незаможних родин херсонців грошей заледве вистачає на їжу – де вже там про дорогущі комп'ютери думати. Тим більше, що й їх придбати неможливо: адже салони електроніки також зачинені. От і чухають потилиці селяни, міркуючи, як уникнути ще більших проблем.

– У мене на десяти гектарах саду росте рання черешня. Колись всю її продавав до Криму, і горя не знав. Потім Крим став недоступним, але кілька років черешня добре йшла на експорт – у Китай. Та вже відомо, що цього року таких закупівель не буде, і покупців конче треба шукати вдома. Від думок про збут пухне голова не тільки в мене, а й у інших садоводів, – розмірковує власник фермерського господарства "Курінь" (Білозерський район) Микола Халупенко. – Гадаю, якщо карантин триватиме, не обійтися без створення логістичних центрів, де невеликі господарства могли б реалізувати свій врожай за прийнятною ціною. І державі треба допомогти з цим: якщо з міркувань безпеки торгувати не дають, держава ж має запропонувати бодай якусь альтернативу.

Фото з мережі Інтернет.

Херсонська область.