Пасічники щоразу доводять, що причина загибелі — безвідповідальна діяльність місцевих фермерів, які починають у цей час обробляти поля хімікатами. Ті ж, зі свого боку, від шкідництва відгороджуються. Хоч і норм, встановлених для використання отрутохімікатів (врахування напрямку вітру, обробіток полів уночі), дотримуються не завжди.

Днями масовий падіж корисних комах спостерігався в селах Кропивницького району. Про масову загибель бджіл повідомили жителі сіл Грузьке, Вівсяниківка, селища Нове, що входить до складу Кропивницького, та інших населених пунктів.

У господарстві жителя Грузького, пасічника Олександра Бірзула постраждала майже сотня бджолосімей. А загалом у селі загинуло понад 700 бджолиних родин, повідомив сайт «Гречка».

Пасічники підозрюють, що причиною загибелі бджіл є обробіток полів фунгіцидами. Загиблих комах постраждалі селяни хотіли здати на дослідження, однак додзвонитися до управління екології їм не вдалося.

Ціна одного бджолопакета (сім’ї мінімального розміру) становить нині в Україні від 700 до 1200 грн. Проте значно більшою за заподіяні збитки є шкода, завдана природі. Адже ці бджоли могли б запилити мільйони рослин як дикоростучих, так і культурних. Без яких існування довкілля, часто, просто неможливе.

Заяву про потраву бджіл зареєстрували в поліції, триває перевірка. Проте, чим вона закінчиться, можна спрогнозувати наперед. Адже такі випадки трапляються в регіоні щороку, але інформації про серйозну відповідальність браконьєрів чи якусь масштабну попереджувальну профілактичну роботу немає. Схоже, що, крім власне пасічників, ніхто особливо проблемами масового знищення бджіл не переймається.

Цьогоріч певні кроки в цьому напрямі зробили фахівці районного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області та районної державної лікарні ветеринарної медицини — провели нараду, на якій обговорили проблеми масового отруєння бджіл під час застосування засобів захисту рослин та недопущення порушень законодавства у галузі бджільництва.

Фахівці акцентували увагу на проведенні лабораторних досліджень хвороб бджіл, необхідності дотримання аграріями вимог законодавства при застосування пестицидів під час польових робіт, особливостях застосування засобів захисту рослин авіаційним методом. Навіть розповіли про алгоритм дій у випадку загибелі бджіл. Зокрема, про створення комісії, до складу якої обов’язково входять представники Держпродспоживслужби та органів місцевого самоврядування у таких випадках.

Висновок про те, наскільки ефективними є такі заходи, можна зробити з подій, що сталися в районі згодом.

Отже, аграрії мають дотримуватися чинних нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєння, та регламентів застосування пестицидів. І, щонайменше, попереджати пасічників про свої дії заздалегідь.

Чому цього з року в рік не роблять, мабуть, мають відповісти правоохоронні органи (зокрема — прокуратура), органи державної влади на місцях (департамент екології та природних ресурсів ОДА) та установи, уповноважені державою на контроль діяльності в цій сфері (структурні підрозділи Держпродспоживслужби та державної ветеринарної медицини). Проте запитання, швидше за все, залишатиметься риторичним. Адже є невеличке виправдання бездіяльності — пасічники не завжди здійснюють державну реєстрацію та паспортизацію пасік.

А що ж природа? А вона мовчить. До певного часу...

Кропивницький.

Довідково

Закон України «Про бджільництво».
Ст. 22 «Бджоли використовуються для запилення ентомофільних дикорослих рослин, запилення і підвищення врожайності ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення та виробництва продуктів бджільництва».
Ст. 30. «Юридичні та фізичні особи, які провадять діяльність, що впливає або може вплинути на стан бджіл, зобов’язані забезпечити їх охорону.
У процесі сільськогосподарської діяльності, лісових користувань, проведення геологорозвідувальних робіт, видобування корисних копалин, визначення місць випасання і прогону сільськогосподарських тварин, розроблення туристських маршрутів та організації місць відпочинку населення, проведення військових навчань і маневрів, навчань з цивільної оборони населення, випробовувань будь-якої техніки повинні передбачатися і здійснюватися заходи щодо збереження ареалів розселення бджіл.
Забороняється проводити оранку та будь-яким іншим чином руйнувати медоносні угіддя, застосовувати засоби захисту рослин, стимулятори їх росту, мінеральні добрива, інші препарати та здійснювати будь-які роботи, що можуть призвести до фізичного знищення бджіл під час медозбору.
Юридичні та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин, зобов’язані дотримуватися діючих нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь».
Ст. 37. «...Фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин... зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату».
Ст. 38. «Порушення законодавства в галузі бджільництва тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України».

Тим часом

Забив на сполох відомий на Чернігівщині пасічник Юрій Вовнянко із Сокиринець Срібнянського району — в області знають його медовухи. Цього року, можливо, й медовух не буде: біля вуликів лежать мертві бджоли.

«У цей період, коли сім’ї мали б інтенсивно розвиватися, загинула майже половина льотних бджіл, — каже пасічник. — Найбільш ймовірна причина загибелі — отрутохімікати, якими обробляють поля навколо Сокиринець».

Але оскільки лабораторний аналіз загиблих комах не було зроблено, зокрема через карантин — назвати конкретного винуватця бджолиного мору неможливо.

Василь ЧЕПУРНИЙ.  

Чернігівська область.