Це був рік невтрачених надій, про що свідчить нинішній високий рівень довіри до Президента Володимира Зеленського. Таку думку щодо підсумків першого року роботи глави держави висловив під час брифінгу Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук. Водночас він зауважив, що повноцінні повноваження обраний рік тому Президент отримав лише після того, як 29 серпня 2019 року була обрана та почала працювати Верховна Рада дев’ятого скликання.
«Тому, враховуючи ті виклики, які постали перед Україною, я оцінюю цей час як рік невтрачених надій. Хоча якщо відповідати на запитання, чи задоволені ми всім, що відбувається, то однозначно ні. Робимо помилки, але готові їх виправляти та розв’язувати складні проблеми, які стоять перед державою», — наголосив він.
Коментуючи виконання обіцянок нової влади, Руслан Стефанчук нагадав про зняття Верховною Радою недоторканності з народних депутатів, запровадження кримінальної відповідальності за кнопкодавство, тож сьогодні це явище фактично відсутнє, перезавантаження багатьох процесів, пов’язаних із боротьбою з корупцією. «Було створено умови для перезавантаження антикорупційних органів та фактично перезавантажено Антикорупційний суд, зроблено багато необхідних кроків щодо перезавантаження судів та прокуратури», — зазначив Перший заступник голови парламенту.
Враховуючи ситуацію із коронавірусом, поряд із рішеннями, які покращують бізнес-клімат в державі, також було запущено програми підтримки малого та середнього підприємництва, зокрема, кредитну програму «5—7—9», ухвалено низку законодавчих актів щодо підвищення зарплат медикам. «У нас теж є питання, чому ці рішення не так швидко реалізуються урядом, але ми переконані, що надалі це буде виправлено», — зауважив Руслан Стефанчук.
Відповідаючи на запитання щодо перспектив розгляду Програми Кабінету Міністрів, Перший заступник Голови Верховної Ради зазначив, що нині триває розгляд цього документа в парламентських комітетах. «Дванадцять комітетів уже дали негативну рецензію на подану урядом програму, тож після розгляду цього питання рештою комітетів ми однозначно спілкуватимемося з урядом, щоб він подав новий документ, який відповідає тим соціально-економічним викликам, які стоять перед суспільством», — сказав він.
Руслан Стефанчук спрогнозував, що після того, як учора парламент розблокував шлях до підписання Головою Верховної Ради та Президентом банківського законопроекту, перемовини з Міжнародним валютним фондом щодо отримання кредиту вийдуть на фінальну пряму. «Ми всі свої зобов’язання перед МВФ виконали», — підкреслив він.
Перший заступник Голови Верховної Ради також прокоментував перспективи розгляду знятих із розгляду у вівторок законопроектів про медіа та про подвійне громадянство. Насамперед він наголосив на важливості всебічного обговорення таких фундаментальних документів, як це, наприклад, було під час підготовки законопроекту про всеукраїнський референдум. «Робоча група із підготовки законопроекту про всеукраїнський референдум працювала максимально відкрито, ми залучили до обговорення всі громадські організації. І нині ми так само працюватимемо над законопроектом про опозицію. Тобто, я вважаю, що саме такий має бути підхід до напрацювання фундаментальних законів. Стосовно законопроекту про медіа, то мало хто заперечуватиме, що ця сфера нарешті повинна отримати своє унормування. Питання тільки в тому, яким воно буде. Тому норми, які викликали занепокоєння професійної спільноти, мають бути достатньо опрацьовані не тільки з Радою Європи, але насамперед із професійною медіа-спільнотою, для якої ці правила пишуться», — вважає Руслан Стефанчук.
Коли ж заходить мова про розгляд законопроекту щодо запровадження подвійного громадянства, то Перший заступник Голови Верховної Ради нагадав, що в даному разі йдеться про виконання обіцянки Президента щодо об’єднання 65 мільйонів українців, які мешкають в усьому світі. «Станом на сьогодні 86 країн світу мають можливість подвійного громадянства, а 51 країна — не має», — зазначив він та висловив переконання, що Україна має підійти до цього питання таким чином, щоб ми могли долучити до розбудови нашої держави всі кращі сили, які живуть за її межами. Водночас потрібно опрацювати такий механізм, який дасть змогу уникнути різноманітних зловживань, зокрема щодо надання громадянства представникам країни-агресора. «У законопроекті чітко прописано всі запобіжники щодо громадян країни-агресора, а те, громадяни яких країн зможуть отримати українське громадянство, визначатиме Кабінет Міністрів. Тому не можна огульно стверджувати, що законопроект поганий, адже така практика існує в усьому світі. А в ситуації, коли в усьому світі йде боротьба за людський капітал, наше завдання — повернути до України в першу чергу закордонних українців», — наголосив Руслан Стефанчук та додав, що цей законопроект був знятий з розгляду тільки у вівторок, тож його обговорення може відбутися будь-якого дня, оскільки він включений до порядку денного сесії.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
