Карантин. Громадський транспорт не їздить. Але ж життя не зупиниш. Треба все-таки — хай і дуже обмежено — діставатися до магазину, на ринок, до аптеки. Комусь — до роботи, адже карантинні заборони трохи пом’якшили. І у відносно невеликому за розмірами Ужгороді тепер щоранку і щовечора в історичному центрі міста, набережними, тротуарами більш віддалених вулиць їздять десятки й десятки велосипедистів. Звичайно, велодоріжок, як у містах сусідніх країн Євросоюзу, немає. Тому двоколісний транспорт заважає і пішоходам, і створює часом аварійні ситуації. Особливо, коли деякі велосипедисти на пішохідних переходах дозволяють собі їхати на червоне світло світлофора навіть не злазячи з двоколісника.
Отже, назріла гостра потреба розбудувати велосипедну інфраструктуру.
Добре, що міський голова Богдан Андріїв нарешті перейнявся цією справою і визнав за необхідне створити умови для велокористувачів. Передбачається, зокрема, напрацювання відповідної концепції та впровадження сучасної системи громадського велопрокату.
Стратегія розвитку Ужгорода до 2030 року передбачає популяризацію велоруху та розширення велоінфраструктури, інформує управління економічного розвитку міста.
Торік оголосили пошук інвестора для громадського велопрокату. Попередньо розглядалася пропозиція щодо співпраці міської влади з однією із провідних компаній, яка виявила інтерес і запропонувала свої послуги. Після вивчення багатьох юридичних аспектів та підтримки депутатським корпусом комунальне підприємство «Ужгородський муніципальний транспорт» розпочало роботу. І вже оголошено тендер на закупівлю комплекту обладнання для запуску в Ужгороді прокату велосипедів. На умовах самообслуговування. Після проходження тендерних процедур, що є вимогою законодавства, переможець замовляє виготовлення велосипедів та супутнього обладнання, що зазвичай займає до півроку.
Разом із тим минулого тижня заступник міського голови Василь Гомонай провів засідання робочої групи з облаштування велосипедної інфраструктури. До її складу, крім керівників профільних підрозділів міської ради, увійшли представники громадськості: голова ГО «Форза» Леся Лойко та керівник КП «Ужгородський муніципальний транспорт» Віталій Готра.
Намітили етапи розбудови, розглянули нині існуючі проекти велосмуг, розташування майбутніх станцій прокату. Робота групи передбачає також визначення пріоритетних для фінансування напрямків облаштування велоінфраструктури. Розглядають можливість створення «рекреаційного кільця» вздовж набережних річки Уж та поєднання густонаселених спальних районів із центральною частиною міста. Та найважливішим постає безпека і комфорт велосипедистів. Хоча, варто додати, що велосипедній культурі в Ужгороді виповнюється щонайменше сто років!
Адже з самого початку входження нинішнього Закарпаття до складу першої Чехословацької республіки стало дуже модно державним урядникам та інтелігенції їздити на роботу велосипедами, прогулюватися у вихідні, гуртувати групи для поїздок у Карпати... Тоді навіть губернатор міг із самого ранку провезтися на двоколіснику містом, аби побачити, як розбудовується Ужгород і дати завдання посадовцям на ранковій нараді.
Тепер, зважаючи на надзвичайно високу загазованість Ужгорода, очевидно, — не соромно б повторити старі добрі часи. Й пересісти спершу хоча б чиновникам (які дуже полюбляють вихваляти обласний центр Закарпаття як європейське місто) з автівок на велики. Тим паче, що багато їх живе недалеко від місць роботи. І двоколісники тепер — набагато безпечні й комфортні, ніж сто літ тому...
