В Українському кризовому медіацентрі відбулась публічна дискусія на тему "Стамбульська конвенція: чому її потрібно ратифікувати" за участю народних депутатів України, фахівців у галузі права та представників громадськості.
Заступниця Голови Верховної Ради, співголова міжфракційного депутатського об'єднання "Рівні можливості" Олена Кондратюк відзначила, що парламент минулого скликання доклав максимум зусиль для ратифікації Стамбульської конвенції, однак не зміг її ухвалити. "Ми, на жаль, не переконали наших колег не викидати термін "гендер" із закону, і це поняття було виключено з закону, - сказала парламентарка. - Нинішній парламент є ще більш строкатим". Тому, на думку Кондратюк, нині потрібно провести велику інформаційну роботу в парламенті. Політикиня розповіла, що в законі про запобігання домашньому насильству, прийнятому в 2017 році, було вилучено поняття про гендер. Хоча це поняття значно ширше, ніж рівність прав чоловіків і жінок. "Нам потрібно буде працювати у трьох напрямах для ратифікації Конвенції: роз'яснювальна робота в самому комітеті, з монобільшістю, і, оскільки Президент Володимир Зеленський має великий вплив на монобільшість, можна працювати також з Офісом першої леді, яка нині веде активну роботу з недискримінації, ми бачимо її кампанії", - вважає Олена Кондратюк.
Заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, голова підкомітету з питань дотримання Україною міжнародних зобов'язань у сфері захисту прав людини та гендерної політики Марина Бардіна (фракція "Слуга народу") висловила думку, що за нератифікацією Конвенції стоїть щось більше, ніж консервативні цінності. За її словами, у профільному комітеті прихильно ставляться до політики рівних прав і можливостей і поняття "гендер". "Ми чітко визначаємо це як рівність між жінками і чоловіками в суспільстві, рівність людей різного віку, рівність людей з інвалідністю, йдеться про гідні умови життя для кожного громадянина", - зауважила Бардіна. Депутатка розповіла, що нині в тестовому режимі в Україні працює кол-центр із запобігання домашньому насильству, розпочато й пілотні проекти в регіонах, цими проблемами опікуються і громадські рухи. Проте в парламенті існують різні думки і позиції щодо ратифікації Конвенції: є і прихильники, і опоненти. Парламентарка наголосила на потребі комунікації з опонентами Конвенції.
Голова підкомітету з питань освіти впродовж життя та позашкільної освіти Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Інна Совсун (фракція "Голос") зауважила, що ратифікація Стамбульської конвенції важлива, оскільки вона є механізмом визнання домашнього насилля як великої суспільної та політичної проблеми. "У великій частині суспільства панує думка, що те, що відбувається вдома, повинно залишатися вдома. Але це хибна позиція, бо через це страждають мільйони жінок", вважає депутатка.
Голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення реалізації закріпленого в Конституції України стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства в ЄС та НАТО Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Марія Іонова (фракція "Європейська солідарність") звернула увагу на те, що проти ратифікації Конвенції виступали Всеукраїнська рада церков та релігійні організації. А каменем спотикання стало поняття "гендер". "Але цей термін - це не нівеляція біологічної різниці між чоловіком і жінкою, а це насправді передусім про соціальні ролі чоловіка і жінки, можливості їх реалізації, а також проблеми, характерні для жінок і чоловіків, - зазначила Іонова. - Для жінок - це проблематика насильства, дискримінації, для чоловіків - їх тривалість життя, особливості захворювань, рівень самогубств".
Помічник глави Національної поліції України Андрій Ткачов розповів, що в Україні вже імплементовано у Кримінальному кодексі статті щодо примусового шлюбу, домашнього насильства, пошкодження геніталій тощо. Це ті стандарти, які має бути криміналізовано відповідно до Стамбульської конвенції. За його словами, закон про запобігання домашньому насильству дає нові механізми реагування на домашнє насильство стосовно жінок з боку правоохоронців. "Проте домашнє насильство і насильство проти жінок - це дуже комплексна проблема", - підкреслив Ткачов, відзначивши, що правоохоронним органам, слідчим досить важко застосовувати на практиці деякі статті закону.
Це підтвердила прикладами іправозахисниця Лариса Денисенко. "Конвенція є превенційним механізмом, який допомагає розвивати національне законодавство", - вважає вона. За словами правозахисниці, проблемним також є визнання дітей жертвами домашнього насильства, виділення коштів на створення притулків для жертв насильства, недостатня профілактична та інформаційна робота.
Наразі в Україні зібрано 26416 підписів під електронною петицією з вимогою щодо ратифікації в Україні Стамбульської конвенції.
Довідково
Стамбульська конвенція - це Міжнародна конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, відкрита для підписання 11 травня 2011 року в Стамбулі, Туреччина. Метою конвенції є попередження насильства, захист постраждалих та "покінчення з безкарністю злочинців". Конвенцію підписали 46 країн та Євросоюз.
