Очевидно, варто почати з того, що на Закарпатті неподалік села Підвиноградова облаштовують гуртожиток на півсотні осіб: встановлюють ліжка, запускають їдальню для заїжджої бригади... Все, як у старі добрі колгоспні часи.

А тим часом у Великій Британії починають призабуту практику організації студентських загонів для збирання суниці на полях тамтешнього агросектору.

Причина цих нетипових речей, як і багатьох інших, — пандемія. У контексті коронавірусу та природних аномалій розпочався й суничний сезон на Закарпатті. Щодо клімату загалом, то погодні умови торік уплинули на певне скорочення ягідних площ у найтеплішому в області Виноградівському районі. Деякі господарі рішуче переорали свої плантації, оскільки через вкрай несприятливі умови зазнавали серйозних втрат. Якщо ще перед ягідним сезоном фахівці передбачали збільшення плантацій на Виноградівщині до трьох з половиною тисяч гектарів, то нині вони констатують зворотний процес.

Потужним виробником стало... місто

Але за всіх негативних обставин, вважає агроном Василь Яцканич, кількість засаджених суницею площ усе одно чимала — понад півтори тисячі гектарів. Причому географія ягідних полів за десятки років змінилася до невпізнанності. Якщо раніше центрами ягідництва вважалися села Хижа, Клинова Гора, Широке, Букове, то сьогодні цей перелік доповнився такими селами, як Пийтерфолво, Олешник, Вербовець, Теково... Але найбільшим виробником полуниці стало... місто.

Ягідними рядами заповнені й великі пайові ділянки, й особисті городи біля будинків. Як на масштаби району, півтори тисячі гектарів — теж чимало. Адже з цієї площі виходить щонайменше 20 тисяч тонн ягід. За нинішніх високих цін на солодкі вітаміни район може отримати багатомільйонні доходи. Минулого тижня на Виноградівському оптовому ринку ціна за кілограм ягід становила від 60 гривень і вище. Основними покупцями є великі й дрібні оптовики з Києва та західних областей. Завдяки тому, що закарпатські ягоди достигають на два тижні раніше, вони легко конкурують із можливостями південних і центральних регіонів країни. Цьогорічну пристойну ціну передусім визначала холодна погода і, зокрема, щонайменше чотири хвилі приморозків, які «пройшлися» ягідними плантаціями, забравши з деяких площ до третини очікуваного врожаю.

Менший урожай — високі ціни

Знижуватися надалі вони будуть неохоче, бо в інших областях теж ситуація несприятлива. Про це свідчать публікації в газетах і на сайтах інтернет-видань. Наприклад, як повідомляють аналітики львівського оптово-роздрібного ринку «Шувар», виробники цього літа зберуть один з найгірших за останні п’ять років урожай полуниці. Навіть після незначного зниження цін вартість ягоди все одно значно вища, ніж у попередні сезони. Через відсутність сонця дуже погано дозріває. До того ж збір розпочався на тиждень пізніше, ніж рік тому — на початку травня.

У міру можливостей закарпатські фермери намагаються захистити урожай від хвороб, спричинених дощами й холодом. У мережі торговельних точок є всі необхідні препарати. Крім того, більшість виробників орієнтуються на сучасні гібридні сорти з комерційними перевагами: мають привабливий вигляд, достатню опірність, спроможність витримати транспортування на великі відстані. Хоча почасти вони позбавлені якостей, притаманних деяким традиційним сортам. Саме тому Василь Яцканич вирішив відродити популярний сорт Зенга Зенгана. Його було виведено у Німеччині 1954 року, а з часом він потрапив і на поля України. Зенга Зенгана — улюблений сорт колгоспного минулого, бо полуниці мають привабливий колір, виразний солодкий з кислинкою смак, розкішний запах. На відміну від сучасних (бува, «гумових») гібридів, Зенга Зенгана делікатніший під час транспортування, тому його намагаються реалізувати перевізникам, коли полуниці тільки починають жовтіти. Саме завдяки традиційним сортам чимало закарпатських сіл розбагатіли, повністю попрощалися з хатками під соломою, а на їхньому місці виросли добротні котеджі.

І ось ретросорт Зенга Зенгана було посаджено на базі ТОВ «Райдуга» у Підвиноградові на двох гектарах. Безпосередні господарські справи тут вирішує аграрник Іван Голубка, який має чималий досвід у вирощуванні сільгоспкультур, організації процесу. Так от, перш ніж запускати ягідний проект із Зенга Зенгана, у сільгосппідприємстві добре підготувалися, щоб не лише виростити урожай, а й реалізувати його в повному обсязі. Зенга Зенгана завдяки своїм виразним смаковим властивостям найбільше підходить для консервованої продукції, глибокої заморозки, йогуртів. Підприємство, яке здійснює переробку, розташоване в сусідньому місті Хусті й давно готове співпрацювати з ТОВ «Райдуга». Є й відповідні домовленості.

Де взяти робочі руки

І нарешті про важливу складову — робочі руки. Нині українська робоча сила взагалі є цікавою темою.

Багато країн Європи реально потерпають від нестачі мігрантів, особливо в сільському господарстві. Показовий приклад — Велика Британія. Там на урядовому сайті розміщено заклик до студентів та інших верств підтримати агросектор.

«Упевнений, що британські робітники і студенти скористаються можливістю прогодувати Велику Британію і допомогти економіці в ці складні часи. Уряд, промисловість і робітники врятують шотландську полуницю та інші наші смачні продукти», — сказав міністр у справах Шотландії Алістер Джек.

Нагадує знову-таки радянські колгоспні часи, коли студентів залучали збирати врожаї. З тією, правда, різницею, що на Британських островах це добровільна акція. Причина очевидна — COVID-19 обвалив мости трудової інтеграції, тисячі заробітчан, у тому числі й з України, не приїхали на тамтешні суничні поля. Тому уряд Великої Британії хоче залучити своїх студентів і безробітних на сезонний збір полуниці, а також фруктів і овочів. Влада запустила веб-сайт «Вибір для Британії». Всі охочі можуть залишити там заявку і вирушити на поля.

За цим прикладом Польща теж намагається мобілізувати внутрішні ресурси. Зазвичай цієї пори року там трудиться багато сезонних працівників з України. Але цього разу їх обмаль. Чимало виробників полуниці мають у своєму розпорядженні менше від третини потрібних працівників. Фермери ще сподіваються на затримку в дозріванні. Погода сприяє, бо немає високих температур, тому розвиток сповільнився. Однак ці заходи допоможуть лише в тому разі, якщо уряд найближчими днями й тижнями зуміє знайти вихід із ситуації, максимально спростивши процедуру в’їзду заробітчан. Важке питання. Тому що польський міністр охорони здоров’я Лукаш Шумовський сповнений занепокоєння щодо допущення українців. На його думку, це може спричинити подальше поширення коронавірусу. Тому полякам рекомендують орієнтуватися на місцеві ресурси, а задля цього триває пропаганда привабливості сільгоспробіт. Мовляв, це найкраща робота у світі! Подібна ситуація і в Естонії. Там теж закликають впустити українських заробітчан, адже через брак робочих рук можна втратити врожай полуниці.

Аграрні спілки звернулися до уряду, аби той, попри карантин, посприяв поверненню сезонних працівників. Для збору майже двох тисяч тонн ягід їм потрібно півтори тисячі робітників з України.

Щоправда, карантин досі стримує міграційні трудові процеси — українці поки що здебільшого залишаються вдома та із задоволенням готові попрацювати на українських «плантаторів». У тому ж Підвиноградові, як сказано на початку, підготовлено приміщення для тимчасового проживання бригади чисельністю 50 осіб. Там обладнано кухню, душові кабінки, туалети. Сім убиралень поставлено і в полі. І поряд з ними сім умивальників. Основу збирачів суниць становлять мешканці гірських районів, де з працевлаштуванням особливо складно. Зокрема, у Підвиноградів приїхали люди із сіл Хустського району — Липчі, Кошельова, Горінчева. Підраховано, що їх перебування на місці з харчуванням обійдуться значно дешевше, аніж щодня довозити додому. Оплата — шість гривень за десять кіло зірваних полуниць.

«Цього літа з трудовими ресурсами труднощів не передбачається і в інших фермерів та підприємців, — вважає Василь Яцканич. — Пандемія полегшила життя роботодавцям».

Щодо ціни на ринках Ужгорода, то на найдешевшому «п’яному базарі» в суботу полуницю продавали в ціновому діапазоні від 50 до 75 грн (на знімку). Правда, кілька днів тому просили на десять гривень нижче. Причина — затяжна дощова й прохолодна погода протягом останніх днів...

Довідково

Щодо назви: «суниця» чи «полуниця»? У науковій та іншій літературі нерідко можна зустріти обговорення цієї теми. Тому що все воно «суниця», а латиною Fragaria. Із дикої виникла суниця садова, а полуниця — це ніби народна термінологія, якою сьогодні позначають «великі» ягоди. За часів Бориса Грінченка (понад століття тому) відрізняли ці два слова. Є в його словнику «суниця», що означає дику ягоду. Є для цієї рослини латинський відповідник — Fragaria vesca, тобто суниця лісова. Дрібні лісові ягоди з’являються саме в цей час, їх знаходять на узліссі або на полянах. У Виноградові їх можна назбирати, наприклад, на подвір’ї Будинку вчителя.

Є у словнику й слово «полуниця» — Fragaria collina. Тобто теж суниця, але не лісова, а польова. За словником Володимира Даля, назва «полуниця» походить саме від слова «поле». Отже, полуниця — це суниця польова, теж дика, теж дрібна, але інакша. А от єдина назва для окультуреної ягоди ще в процесі формування. Швидше за все, процес завершиться тим, що у майбутньому суницями називатимуть дикі лісові й польові ягоди, а полуницями — «свійські», городні. Принаймні в окремих областях практикують саме назву «полуниця» для великих ягід. Але, кажуть, можна писати і так і сяк.

Закарпатська область.

Фото Василя НИТКИ.