На присадибних ділянках масово дозріла перша літня духмяна ягода, а вивезти урожай на ринок — проблема.
— Хоч карантин й пом’якшили, — ділиться жителька Лесьок Черкаського району Людмила, — та дістатися до Черкас з корзинами полуниць практично неможливо. У докарантинні роки рейсові автобуси ходили часто і набирали базарувальників під саму зав’язку. Тепер — тільки на сидячі місця і з обмеженим багажем. Якось мені вдалося все-таки дістатися ринку — і що? Дистанція, встановлена між рядами, скоротила місця для торгівлі (нині вже немає вимоги, щоб відстань між робочими місцями продавців була не менш як три метри. — Авт.). Залишилися, по суті, лише стаціонарні точки, а торгувати зі стільчика, як було раніше, заборонено.
Через карантинні обмеження та неповороткість адміністрацій ринків доводиться жінкам-полуничницям ловити покупців уздовж автошляхів (на знімку). Про дотримання санітарних норм у цьому випадку, звісно, не йдеться. Це ж не ринок, відмахуються.
Ось і набирають з корзин ягоди руками без рукавичок. Узяли з покупців гроші — й знову беруться за полуницю. Не мають навіть пляшок з водою, щоб помити руки — не те, що антисептиків...
— А що нам залишається робити? — обурюється інша жителька Лесьок. — З осені гнули спину на своїх городах. Навесні тряслися, аби не поморозило, не залило дощами, а тепер що — хай пропаде?! Продаємо дешевше, ніж на базарі.
Справді, найбільші солодкі сорти полуниці пропонують по 60—70 гривень. Дрібніші — по 30—40 гривень за кілограм.
Фото автора.
