Непокоїть ситуація з наочною агітацією та удаваною боротьбою з коронавірусом. Здається, з кожної праски та кавомолки звучать попередження, заклики й застереження. Ми — для годиться: у транспорті, в громадських місцях натягуємо маски на носа лише для того, щоб, упевнившись, що небезпеки штрафу немає, стягнути їх на підборіддя до наступного небезпечного моменту. У метро звучать оголошення. Всі стіни обклеєні попередженнями та закликами не скупчуватися, дотримуватися дистанції. І тут виникає запитання до тих, хто розробляв, замовляв та розміщував ці банери, наклейки, лайтбокси й інші папірці. А ви пробували тримати дистанцію півтора метра у годину пік, коли у вагоні не проштовхнутися? От і виходить, що ніхто тих вимог фізично дотриматися не у змозі. А грошей, викинутих на всю ту «рекламу», шкода!
Київ.
