Останні дані Держстату свідчать, що за перші чотири тижні карантину соціально-економічні показники в майже всіх галузях економіки пішли вниз, але катастрофічного обвалу не сталося, падіння обмежилося рамками песимістичних прогнозів. Зрештою, всіх більше турбує те, як економіка вийде з коронавірусної кризи і як швидко поверне свої попередні позиції. Отже, що маємо сьогодні, які прогнози на завтра?
Які в нас зарплати?
Цікаво, що середня номінальна зарплата по країні за січень—квітень не тільки не знизилася, а й зросла — на 11%. За підсумками чотирьох місяців року вона становила 10864 грн, і в усіх регіонах перевищувала мінімальну. У п’яти областях середня зарплата перевищила середню по країні. В Києві вона становила 16380 грн, Донецькій області — 11943 грн, Київській — 11223 грн, Дніпропетровській — 11137 грн, а в Запорізькій — 10875 грн. Найнижчий рівень номінальної заробітної плати зафіксовано в Чернівецькій, Тернопільській, Волинській та Херсонській областях, де офіційні доходи не перевищили 79% від середніх по економіці.
Індекс реальної заробітної плати порівняно з квітнем—січнем 2019-го зріс на 8%. Трохи зменшилася заборгованість із зарплат. Натомість число працівників, які вчасно не отримали зароблене, збільшилося на 4,7%, і на 1 травня їхня кількість зросла до 112,6 тис. осіб. Кожному з них не виплачено в середньому 16,2 тис. грн, що в 1,6 разу перевищує середню зарплату за минулорічний квітень.
За час «самоізоляції» значно зросли ціни на більшість із продуктів харчування. На 14—20% подорожчали фрукти, овочі, макаронні та хлібобулочні вироби, кисломолочна продукція, яловичина та свинина, риба, рис, цукор. Натомість дещо знизилася вартість м’яса птиці, яєць, сала й олії. Також підвищилися тарифи на водопостачання — на 18,1% і водовідведення — на 15,3%.
Коронавірус на заводах
Якщо в останні чотири роки стабільно додавала в обсягах робіт будівельна індустрія, то пандемія добряче потопталася по будмайданчиках, де замість звичних останнім часом «плюсів» маємо падіння майже на 10%. Зрештою, перші чотири тижні карантинної економіки вдарили навіть по торгівлі, зокрема, сильно знизивши обсяги оптових закупівель.
Безрадісна ситуація в реальному секторі. Порівняно з січнем—квітнем минулого року падіння індексу промислового виробництва становить майже 8%!
Погані справи в гірничо-металургійному комплексі. Виробництво чавуну, сталі, феросплавів і прокату впало на 15,4%, а обсяги трубопрокату — на 26,6 пункту. Пов’язана з металургійними комбінатами видобувна промисловість втратила 6%, металевих руд видобуто на 6,6% менше, а вугілля — майже на 22%!
Продовжує «хворіти» машинобудівний комплекс. Індекс промпродукції галузі порівняно з першими чотирма місяцями минулого року впав майже на 20%!
Просто катастрофа! Триває стагнація на підприємствах текстильної, швейної та взуттєвої промисловості, де індекс становить 86,4 пункту. Якщо врахувати, що минулого року легпром упав майже на десять пунктів, а порівняно з січнем—квітнем 2019-го обсяги виробництва знизилися ще на 13,6%, очевидно, що легка промисловість потребує вже втручання бригади «швидкої допомоги».
В АПК обсяги виробництва за перші карантинні тижні впало відразу на 8,7%. Пандемія коронавірусу скоротила виробництво молочних продуктів на 1,7%, продуктів борошномельно-круп’яної промисловості — на 4%, кондитерських виробів — на 5,2%, напоїв — на 7,4%. Особливо непокоїть падіння у виробництві м’яса та м’ясних продуктів, де випуск продукції скоротився на 7,5%, та хліба й борошняних виробів, де «мінус» становить 7,9%.
Із загальним «плюсом» спрацювала хімічна промисловість, але тільки за рахунок кількох секторів галузі (передусім виробництва пластмас) та завдяки тому, що показники хімпрому підвищує модернізований гігант «Карпатинафтохім» (Калуш), який до цього кілька років стояв, перебуваючи на реконструкції, а зараз виходить на проектну потужність.
Куди подіти гроші
За даними Держстату, в І кварталі експорт товарів становив 12251 млн дол. США, імпорт — 13310,2 млн дол. Порівняно з січнем—березнем минулого року в першому кварталі цього експорт зменшився на 0,2% (на 18,9 млн дол.), імпорт — на 3,4% (на 463,5 млн дол.).
Дещо зменшилося наше негативне сальдо в зовнішньоекономічній діяльності. Якщо в першому кварталі минулого року воно становило 1503,8 млн дол., то за перші три місяці цього року — 1059,2 млн дол. Це непогано, бо збільшення негативного сальдо, на думку багатьох вчених-економістів, провокує ризики економічної кризи. І нехай цього разу його зменшили карантинні обмеження, все-таки це нам у плюс.
Гірше те, що за перші тижні пандемії сильно зменшився обсяг капітальних інвестицій — у виробництво вкладено на 35,5% коштів менше, ніж за перші чотири місяці минулого року. Це — по-перше. По-друге, основним джерелом капітальних інвестицій, як і раніше, залишаються власні кошти підприємств і організацій (73,2%). Частка залучених і запозичених ресурсів (кредити банків та інші позики, кошти інвесторів-нерезидентів) становила 7,8%, а частка коштів державного й місцевих бюджетів — 7,4%.
Річ у тому, що реінвестують у розширення виробництва в основному підприємства-експортери. Якщо ж урахувати, що в нас склалася сировинна модель економіки й ми переважно експортуємо агросировину, продукти харчування, залізну руду та інші корисні копалини, дешеві види металопрокату та напівфабрикати хімпрому, то й інвестують кошти в нас переважно в ці самі галузі. На думку вчених, це консервує сировинну модель економіки, тоді як завдання «на завтра» — інвестувати в галузі, які можуть виробляти продукцію з великою доданою вартістю.
Пропозиції Кабміну
Це завдання одразу переводить нашу розмову в площину економічних прогнозів. Оптимісти кажуть, що економіка за рік упаде на 3—4%. Реалісти лякають: Новий рік зустрінемо десь із мінус десять, а песимісти говорять про мінус 15—18%. Одні заспокоюють: економіка швидко відновиться, бо причин для стагнації майже немає. Інші кажуть про сталу та довгу рецесію L-подібного типу.
Усе це — лише прогнози. Як зазначає економіст, доктор наук Ярослав Жаліло, резони мають усі прогнозисти, тим більше, що рецептів виходу з таких масштабних карантинних заходів не має жодна країна світу. Тож усе може відбуватися за різними сценаріями.
Зрозуміло, що майже все залежить від подальших дій уряду. Як відомо, Кабінет Міністрів бачить вихід із посткарантинної ситуації в політиці захисту вітчизняного виробника та в стимулюванні економіки за рахунок пільгових кредитів для малого й середнього бізнесу.
Минулого тижня Верховна Рада не затвердила й оновлений План дій уряду, представлений Прем’єр-міністром. Сам Денис Шмигаль на прес-конференції заявив, що Кабмін усе ж діятиме за цим планом, тим більше, що документ відповідає програмним положенням парламентської більшості.
Щоправда, план вийшов строкатим. Таке враження, що його завданням було задовольнити і правих, і лівих, і центристів. Отож, мабуть, закономірно, що програма викликала критику в усіх сегментах й експертного середовища. Одні економісти сильно сумніваються, що спрацюють заходи на підтримку вітчизняного виробника від «альтернативного імпорту», й закликають до ще більшої лібералізації ринку. Інші вважають помилковим ставки на приватизацію, «яка тільки погіршує стан справ».
Що скаже рада?
Тим часом Кабмін зробив крок, якого ніхто не чекав. Тиждень тому було оголошено про створення при уряді Ради економічного розвитку України.
Окрім прем’єра Дениса Шмигаля та глави Мінекономрозвитку Ігоря Петрашка, до ради ввійшли, зокрема такі відомі спеціалісти, як директор Інституту економіки та прогнозування, академік Валерій Геєць, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова, виконавчий директор Фонду Bleyzer, економіст Олег Устенко, викладач Бізнес-школи при Києво-Могилянській академії Євген Пенцак, директор Центру економічних і соціальних досліджень Інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло та інші відомі фахівці.
Треба сказати, що в раду, як не дивно, ввійшли спеціалісти з різним баченням шляхів виходу з економічної рецесії. Сподівання на краще дає те, що тут є фахівці, які мають напрацьовані пропозиції, до яких давно варто було б прислухатися. Так, доктор економічних наук Ярослав Жаліло ще два роки тому пропонував: провести інституційні зміни в сфері державної грошової політики, які б дозволили розімкнути зачароване коло сировинної моделі економіки, відкривши двері інвестиціям у галузі промисловості, які можуть виробляти продукцію з високою доданою вартістю.
Соціального драйву політиці уряду має додати присутність у раді Елли Лібанової. Не потребує зайвих рекомендацій академік Валерій Геєць. Цікаво, що зараз в «Науковій думці» готують до друку його останню монографію, основні положення якої можуть стати дороговказами для багатьох міністерств і відомств. Словом, головне — прислухатися до нових ідей, аби думки фахівців, делегованих у раду, втілювалися у життя, а не лишилися непочутими голосами наших «економічних інсургентів».
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
