Хоча масштаби таких оборудок оцінюються мільйонами гривень. Ті, хто брав у них участь, зумів знайти шпарини в законах, щоб отримати землю чи то у власність, чи в довгострокову оренду з мінімальними витратами. При цьому найбільше втратили держава та місцеві громади, котрі недоотримали чимало коштів до бюджетів. Правоохоронці називають десятки фактів порушень закону. Але чи зміниться ситуація, коли земля потрапить у вільний обіг? Хто тоді потерпатиме від спритників, шахраїв та відвертих злодіїв? Про це залишається лише здогадуватись.

А наразі відбувається ось що.

Схем стільки, що й вигадуватине треба

На Хмельниччині в місцевих прокуратурах можуть показати чимало «земельних» справ. Переважна більшість їх стосується неправомірної передачі наділів в оренду. Ось зовсім свіжа: Теофіпольська райдержадміністрація всупереч вимогам земельного законодавства передала одному з фермерських господарств в оренду на сім років ділянки загальною площею 30 гектарів. РДА розпорядилась ними як нерозподіленими паями. При цьому вони навіть не були включені до площ ріллі, яка підлягає розподілу.

Тепер прокуратура звернулась до суду, вимагаючи визнати незаконним та скасувати розпорядження РДА і договір оренди. Бо через ці документи держава позбулась земель, які коштують майже 1,8 мільйона гривень.

Ця ж райдержадміністрація у такий самий спосіб передала в оренду ще три земельні ділянки у 62 гектари, що вартують 3,7 мільйона гривень. А ще прокуратура вимагає розірвання незаконних договорів оренди землі сільськогосподарського призначення вартістю 5,3 мільйона гривень. Ця справа стосується чотирьох ділянок площею 90 гектарів...

І це зовсім не винахід одного району. Навпаки, це типова схема, за якою діяли і в інших РДА. Різниця тільки в площах та вартості чорноземів. Один із останніх фактів — у Старокостянтинівському районі сільгосппідприємству так само передали в оренду на сім років 68 гектарів, вартість яких — 4 мільйони гривень. А до цього так само віддали сім ділянок загальною площею 122 гектари...

Список може бути довгим, але на цьому земельні фантазії не закінчуються. Ось у Старосинявському районі надали в користування 80 гектарів, що були розташовані за межами населених пунктів Заставецької сільської ради. Їх передали фермеру. Але, як вважають правоохоронці, фермерське господарство створене фіктивно — аби отримати можливість у пільговому порядку взяти землю, ігноруючи процедуру торгів. Мало того, фіктивний фермер зробив це не для себе, а щоб потім передати поля для обробітку іншому сільгосппідприємству. І знову-таки це не окремий випадок, а схема, котра працювала роками.

Найбільше втрачають громади

Заборона на продаж не заважала розтягувати сотні й тисячі гектарів, котрі мали б належати громадам. Тепер їх по крихтах пробують зібрати. Але чи вдасться повернути все? Адже дуже часто минули вже не роки, а десятиліття відтоді, як той чи інший наділ перебуває в інших руках.

Приміром, у Хмельницькому районі землі однієї з агрофірм розпаювали ще десять років тому. Частина землі тоді не увійшла до поділу, тож на зборах нових землевласників вирішили, що вона перейде у державну власність і буде призначена для користування громадою. Такі наміри підкріпив і Закон «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», який передбачає, що землі, які залишилися у колективній власності після розпаювання, мають бути безоплатно передані до комунальної власності територіальної громади. А вже та може передати їх в оренду.

Та виявилось, що закон місцевій агрофірмі не указ. Нерозпайовані 160 гектарів вона так і не передала у власність громади. Натомість використовує сама та ще й передає в оренду іншому товариству. Зрозуміло, що всі гроші, отримані від землі, йдуть зовсім не у бюджет громади. Скільки за роки було втрачено, сказати важко. Тепер правоохоронці позиваються до суду з вимогою, щоб було визнано право комунальної власності на землі, ринкова вартість яких сягає 16 мільйонів гривень.

Доволі часто навіть там, де орендні договори оформлені правильно і з дотриманням всіх вимог закону, все одно не обходиться без фінансових втрат для місцевих бюджетів. Як вам такий факт, коли фермерське господарство сплачує за 38 гектарів орендованої землі лише 655 гривень на рік?

У Білогірському районі така ситуація триває ще з 2006 року. З часу укладення договору оренди нормативна грошова оцінка ділянки суттєво зросла і становить понад 700 тисяч гривень, тож і платити за неї треба не менше 35 тисяч гривень. Тепер за цю цифру прокуратура боротиметься у суді.

Видається дивним, що ініціаторами подібних судових справ стає саме прокуратура, а не місцеві органи влади. Хто, як не вони, мали б бути зацікавленими у збільшенні платежів до бюджету. Та чомусь роками «не помічають», що орендарі платять просто копійки.

Приміром, одинадцять років орендар господарював на 245 гектарах, розташованих на території Смотрицької селищної ради. За це платив до бюджету 85 тисяч гривень на рік, як було передбачено спочатку. Але тепер нормативна грошова оцінка земель суттєво збільшилася — до понад 8,8 мільйона гривень. Відповідною має бути і орендна плата.

Тут до суду не дійшло. Сторони підписали додаткову угоду та збільшили орендну плату більш як на 600 тисяч гривень. Але такий принцип добровільності працює далеко не скрізь.

Віддати за копійки місцева влада примудряється навіть території в рекреаційних зонах, де кожен сантиметр може бути «золотим». Майже півтора десятиліття користується орендар тридцятьма гектарами на території Сатанівської селищної ради. І платить за це до бюджету всього 3,6 тисячі гривень на рік. А мав би, на думку правоохоронців, не менш як 280 тисяч гривень.

Досліджуючи подібні факти, суди повертають державі землі і гроші. Але ж скільки часу і ресурсів витрачається на це. Та головне: хто дасть гарантії, що вже найближчим часом наділи будуть вже не віддавати в оренду, а купувати, використовуючи подібні схеми занижених вартостей? Чи вистачить тоді у правоохоронних органів можливості й бажання обстояти інтереси кожного обуреного власника землі? Адже їх може виявитися на порядок більше, аніж тих місцевих рад і громад, котрі так чи інакше втратили свої землі чи гроші за них.

Хмельницька область.