Для цього на звичайних смугастих красенях, призначених для продажу за кордон, закріплять наліпки із QR-кодом. Піднісши до такої наклейки свій смартфон, покупець отримає вихід на сайт із шістьма десятками статей, які розповідають про найцікавіші туристичні маршрути та неповторну природу Таврії. Причому роблять це трьома мовами — українською, англійською та російською.

— Тримовний сайт, який пропагує туризм у світі, — явище для нашого регіону унікальне. Зараз над його наповненням працюють з півсотні фахівців починаючи від професійних фотохудожників і закінчуючи майстрами WEB-дизайну. Такий масштабний проект ми самостійно не подужали б, якби не фінансова допомога стратегічного партнера — Агенції з міжнародного розвитку USAID, — зазначив у бліц-інтерв’ю власкору «Голосу України» автор ідеї — керівник Центру розвитку туризму ХерсON Павло Білецький. — На першому етапі наклейки плануємо розмістити на сотні тисяч кавунів, які відправляють на експорт фермерські господарства та сільськогосподарські підприємства краю. Таким чином, кожен маркований кавун буде розповідати про країну й регіон, де його виростили. І, можливо, покупці солодких ягід з Таврії незабаром самі захочуть приїхати сюди й подивитися на баштани, море та плавні.

Прикметно, що місцеві чиновники щороку з легкістю витрачають сотні тисяч бюджетних та спонсорських гривень, аби «заманити» на Херсонщину гостей із-за кордону. Але прийоми для цього обирають стандартні — прес-тури, в рамках яких журналістів возять одними й тими ж «накатаними» місцями, всілякі виставки та форуми, що відбуваються за одноманітною схемою: послухали ораторів, понудьгували, випили, закусили і роз’їхалися, прихопивши сувеніри. А от у випадку з «балакучими» кавунами не влада, а саме активісти громадських організацій Центру туризму ХерсON і Центру живої історії «Олешшя» продемонстрували і нестандартний підхід, і креативність. За досить скромних витрат, про Херсонщину зможуть більше дізнатися в об’єднаній Європі. Адже знамениті таврійські кавуни охоче розкуповують не тільки в країнах колишнього СРСР, а також у Великій Британії, Німеччині, Канаді тощо.