Першими вивели в загінки свої комбайни хлібороби Кобеляцького, Кременчуцького, Семенівського та Шишацького районів. Упоравши ячмінний клин на «стартовій» площі 536 гектарів, аграрії отримали середню врожайність 47,3 центнера з гектара. Це на понад два центнери менше, ніж було на старті минулорічних жнив. Однак такий цілком пристойний проміжний результат дає підстави сподіватися на вагомий ужинок.

А якою буде врожайність головного полтавського хліба — озимої пшениці? Третього липня провідні фахівці департаменту агропромислового розвитку ОДА та науковці Полтавської державної сільськогосподарської станції ім. М. Вавилова оглянули її демонстраційне дослідне поле. На останньому посіяно понад сімдесят (!) сортів зернових культур, зокрема й озимої пшениці та ячменю. Побаченим спеціалісти залишилися задоволеними.

Адже стан озимої пшениці визначили як «хороший» — біологічна врожайність, за оцінками, сягатиме майже 50 центнерів з гектара. Вологість зерна того дня становила 26—32 відсотки. Хоча, звісно, нинішня спекотна погода істотно змінює баланс вологості й робить хліба придатними до збирання методом прямого комбайнування.

Проте згаданий «клаптик» на дослідному полі — то лише невеличкий штрих до загальної картини врожаю ранніх зернових у регіоні, яка, з усього видно, вийде досить строкатою. Тим паче що на Полтавщині вже почали молотити й озиму пшеницю. Тож є можливість перевірити висновки та прогнози фахівців не лише на демонстраційних полях.

Перші тонни озимої пшениці нового врожаю на хлібоприймальне підприємство, розташоване у селі Бутенки Кобеляцького району, за традицією, привезли працівники «найпівденнішого» в області сільгосппідприємства — кооперативу «Радянський». Її врожайність досвідчених хліборобів не вразила. В середньому з гектара отримали десь по 35 центнерів. Зате потішила якість зерна. В лабораторії ХПП було підтверджено: практично все воно сягнуло кондицій другого класу.

Зрештою, за результатами обмолоту в перших загінках судити про врожайність загалом іще не можна — далі неодмінно будуть і щедріші на золоте збіжжя площі. Однак згадані, так би мовити, пробні результати засвідчили правоту досвідчених аграріїв, які застерігали від завищених цьогорічних очікувань урожаю, зокрема й головного полтавського хліба. За їхніми спостереженнями, наприкінці минулого року й на початку нинішнього та ж таки озимина пережила надто багато «стресів».

Досить згадати хоча б навдивовижу теплу й безсніжну зиму, яка не давала можливості пшеничці «заснути» й відпочити для подальшого росту. Дошкуляв і хронічний брак вологи у ґрунті протягом більш ніж тривалого часу. А потім незвично холодною видалася весна з приморозками, яка перешкоджала нормальному розвитку рослин. Затяжні опади також були, але вони не могли компенсувати втрат попереднього багатомісячного бездощів’я.

Навіть різкий перехід від прохолодного початку літа до сьогоднішньої спеки не може не позначатися на дозріванні зерна, яке «припалює» надто «колюче» сонце. Та усім примхам погоди та іншим форс-мажорам хлібороби Полтавщини так само традиційно протиставляють свою працьовитість, самовідданість і згуртованість. Зі сподіваннями на те, що поле віддячить за їхні старання щедрим урожаєм.

Полтавська область.

Фото автора.