Скажімо, нещодавно у хірургічному відділенні КНП «Млинівська ЦРЛ» одночасно перебували Ганна Микитівна Бардан із Надчиць і Вячеслав Павлович Кондратюк із Красного (на знімках): в обох спільна біда — ампутовані обидві ноги.
Підтримують діти, рідні
Для Ганни Микитівни смуга випробувань болем і гострими життєвими кутами настала в грудні 2011 року: цукровий діабет підступно звершив чорну справу, і млинівські хірурги ампутували жінці чотири пальці лівої ноги; у травні 2012 року їй ампутували ліву ногу, а за рік — і праву. Але мужня жінка не впала у розпач: мобілізувала сили і внутрішню енергію проти численних незручностей і клопотів — самотужки пече пироги і хліб, оскільки діти забезпечили її відповідною кухонною технікою. Доглядає грядки з квітами, вирощує окріп, цибулю.
— Якщо людина без ніг, — резюмує пані Ганна, — то руками можна все робити. Цю тезу варто взяти на озброєння багатьом повносправним особам.
Цього разу надчанка потрапила в лікарню через нарив, який нейтралізував завідувач хірургічного відділення Григорій Хоронжак...
Цікавлюся в Ганни Микитівни, що додає їй сил та енергії у поєдинку з такими прикрощами:
— Віра в Бога надихає і тримає на білому світі! А ще діти та внуки — потужне життєдайне джерело, яке не міліє...
Добрий сусід — найближчий родич
Неподалі, в іншій палаті, на лікуванні — Вячеслав Кондратюк із Красного: 61-річний чоловік також без обох ніг, а спричинив такі наслідки облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок.
Вячеслав Кондратюк тривалий час працював трактористом на місцевому сільгосппідприємстві. На жаль, сім’ї не створив. Мешкав разом зі старшим братом — також холостяком. П’ять років тому не стало на землі брата, водночас Вячеславу отруїв долю облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок: врятувати життя могла лише ампутація обох кінцівок.
Настрій у Вячеслава дещо пригнічений. Зрештою, звідки ж взятися оптимізму, якщо залишився на білому світі один-однісінький, а впоратися самотужки з хворобою і клопотами не в змозі. До того ж позначаються наслідки перенесеного інсульту, бо права рука безсила, тож виникли додаткові труднощі з пересуванням.
Але ж світ не без добрих людей. Не відгородилося від чужої біди муром байдужості подружжя Дудчинів з Красного. Вони без родинних коренів з паном Вячеславом, але пан Сергій із дружиною Ілоною щиро опікуються односельцем. Найвагоміша «родинна» підстава для цієї опіки — сусідство. Недарма ж кажуть: добрий сусід — найближчий родич.
Млинів Рівненської області.
Фото автора.
