Фахівці у сфері права та експерти мали змогу почути, над чим працюватиме парламентський правоохоронний комітет на наступних сесіях Верховної Ради.

Денис Монастирський повідомив, що нещодавно затверджено середньостроковий план роботи комітету на наступні четверту і п’яту сесії Верховної Ради. Найбільшим є блок кримінального законодавства — зміни до Кримінального, Кримінального процесуального кодексу. Нині на розгляді у парламенті перебувають декілька десятків законопроектів про внесення змін до КПК. «Восени буде запропоновано кілька комплексних ідей — спільно з Офісом Генерального прокурора та адвокатською спільнотою з тим, щоб було збережено баланс законодавчого врегулювання КПК», — зауважив Денис Монастирський.

У комітеті, за його словами, для доопрацювання кримінального процесуального законодавства буде створено спеціальні робочі групи. «Нині глобальні великі зміни до КПК навряд чи можливі саме через те, що одним групам депутатів буде подобатися одне, а уряд та Президент це не вітатимуть, — вважає Денис Монастирський. — Але є проблемні моменти, які потрібно вирішувати протягом найближчого року — це, приміром, перегляд концептуального бачення статті щодо люстрації, реєстру досудових розслідувань, переосмислення статті КПК щодо реституції, знаходження місця в КПК для електронних доказів, врегулювання інституту суду присяжних тощо». При цьому голова комітету зазначив, що до розробки цих законодавчих ініціатив долучилися правова спільнота, сторони захисту та обвинувачення.

Проте революційних змін не буде. «Що менше буде хаотичних змін, то більше це сприятиме судовій практиці», — вважає Денис Монастирський.

Законопроект щодо суду присяжних, поданий до парламенту Кабінетом Міністрів, було відкликано після зміни складу уряду. Адже згідно з Регламентом, якщо змінюється уряд, усі законопроекти вважаються такими, що не пройшли перше читання і відкликані. Питання створення суду присяжних перебуває у сфері відповідальності двох парламентських комітетів — з питань правоохоронної діяльності та правової політики. Нещодавно було затверджено рекомендації спільних комітетських слухань з цього питання. «Питання суду присяжних нині на часі, — вважає Денис Монастирський. — Обсяг запровадження суду присяжних має бути переглянуто — нині це ближче до класичної моделі народних засідателів, ще з часів Радянського Союзу. Вона є неефективною, зокрема й через відсутність фінансової мотивації, викликає більше проблем і запитань, аніж відповідей і адекватності. Суд присяжних має бути запроваджено в класичній моделі — не як народні засідателі, а саме як суд присяжних, який вирішує конкретне питання винуватості чи невинуватості особи без суду безпосередньо складом присяжних, і має бути застосовано на початку в досить обмеженому колі проваджень. І питання впирається у фінансову мотивацію, адже це досить дороге задоволення. Ця система існує в країнах, де це традиційно склалося, де судова практика іде корінням у століття і застосовується з великими фінансовими витратами». На думку голови комітету, суд присяжних має використовуватися в обмеженому колі проваджень — зокрема, які передбачають найвищу міру покарання, довічне позбавлення волі.

Ще одна сфера у діяльності правоохоронного комітету — реформа прокуратури. «Нам довелося на переправі змінювати коней, — зазначив Денис Монастирський. — Генпрокурора було змінено в екстранеординарні терміни, було значно переформатовано систему Генпрокуратури, відбулися звільнення, проводиться тестування прокурорів. Триває другий етап перезавантаження і на рівні регіональних прокуратур. Нині система прокуратури фактично заморожена — прокурори більше думають про тести, співбесіди, як їх пройти, ніж, власне, про свою основну роботу, процесуальне керівництво розслідуванням. Маємо якнайшвидше завершити цей етап, бо що більше розтягуватимемо процес переформатування прокуратури, що менше буде зрозумілості в наступних кроках Генпрокурора у питаннях реформування прокуратури, то більше буде деструктивного руху всередині прокуратури, буде невизначеність серед прокурорських кадрів. Ці процеси треба якнайшвидше завершувати й оновлювати механізми прокурорського самоврядування. До кінця 2020 року прокуратура має запропонувати нову редакцію закону про прокуратуру, потрібно повернути діяльність прокуратури в нормальне прогнозоване русло. Реформування правоохоронних органів має бути почергове. Після завершення реформи прокуратури має розпочатися реформування Служби безпеки України».

Нова редакція закону про СБУ нині доопрацьовується в парламенті до повторного другого читання. Головним у розгляді законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Але правоохоронний комітет подав багато пропозицій і зауважень до законопроекту, зокрема, щодо підслідності СБУ, розмежування контррозвідувальної та оперативно-розшукової діяльності. Невдовзі має бути опрацьовано комітетську редакцію законопроекту про СБУ, яку буде винесено на розсуд сесійної зали парламенту.

Триває дискусія і щодо створення Бюро економічної безпеки — відповідний законопроект опрацьовується у Верховній Раді. Нині є питання до підслідності цього органу, щодо проведення оперативно-розшукової діяльності тощо.

Учасники дискусії порушили питання реформи Нацполіції. «Останні події в Кагарлику свідчать, що потрібно щось зробити для того, щоб назавжди вимерла «палкова» система вибивання свідчень, — зауважив Денис Монастирський. — Усі негативні явища викорінити з поліції, як подолати злочинність, оскільки поліція є невід’ємною частиною нашого суспільства, але можемо говорити про мінімізацію негативних явищ і настроїв серед кадрового складу. А це — понад 30 тисяч осіб. Питання реформування поліції лежить у компетенції МВС та міністра внутрішніх справ. Глобальних законодавчих змін щодо діяльності Нацполіції не очікується, багато змін, які назріли, можливо реалізовувати на рівні виконавчої влади, наказів міністра, постанов Кабінету Міністрів та не потребують участі парламенту. Неминучими є зміни в структурі поліції у зв’язку із запуском інституту кримінальних проступків через зміни до кримінального процесуального законодавства. Це лакмусовий папірець ефективності правоохоронної системи. А також у зв’язку з можливою зміною районів України, укрупненням територіальних громад. Це призведе до розподілу функцій у підрозділах Нацполіції. Очікую, що слідчі функції укрупнятимуться — розслідування злочинів буде у так званих кущових відділах поліції. А у відділеннях залишатимуться зізнання, кримінальні проступки». Після того як інститут кримінальних проступків запрацює на практиці, парламентський правоохоронний комітет доопрацьовуватиме процесуальне законодавство з урахуванням тих проблем, які відкриються.

Скріншот відео.