Ігор Цепенда: «Не зупинятися на досягнутому».
 


Центр освітніх інновацій ПНУ.

8 липня у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника (ПНУ) підписали тристоронню угоду із Вищою державною професійною школою польського міста Хелм та Брошнів-Осадською ОТГ. Так розпочали реалізацію спільного проекту «Ворота в Центральні Ґоргани: міжкультурний діалог на польсько-українському прикордонні», де ПНУ виступає головним бенефіціаром.

«Проект відкриває нові можливості для міжнаціонального діалогу. Це наша спільна історична та культурна спадщина. Важливо й надалі формувати разом європейський простір. Крім освіти та науки, третій компонент у місії університету — підтримка регіону. Маємо великий досвід використання наукових розробок у громадах. Вважаємо, що університет має допомагати кадрами та інтелектуальним потенціалом. Два роки тому в ПНУ розпочав роботу дуже цікавий проект — офіс «Агенти змін», організований у рамках секторальної підтримки Євросоюзу. Наші викладачі та студенти беруть участь у написанні та реалізації проектів. Приміром, у Брошнів-Осадській ОТГ — спільна програма «Ворота в Центральні Ґоргани...» із залученням майже 60 тисяч євро. Маленькі гранти мають велике значення, бо громади отримують кошти для покращення свого життя. А головне — розуміння того, що об’єднавшись, доклавши зусиль, можуть впливати на розвиток свого краю», — розповів ректор ПНУ Ігор Цепенда.

Дуже позитивне віддзеркалення у розвиток регіону дає так само проект ЄС «Адаптація колишньої астрономічної обсерваторії на горі Піп Іван для потреб високогірного рятувального центру». Це можливість проводити наукові дослідження і водночас скеровувати їх на забезпечення природоохоронних заходів Карпатського національного центру, ширше подивитися на Карпатський регіон у розрізі сусідніх країн.

2020-й став роком нових викликів для університету. Карантин скоректував усі сфери суспільного життя. Треба було спішно звикати до нових форм роботи, навчання. Завмерли бібліотеки, лабораторії, аудиторії. Галасливе непосидюче студентство мало призвичаїтися не тільки до дистанційних лекцій та лабораторних, а й до віртуального складання іспитів. Якщо для молоді працювати з ґаджетами — звична справа, то як же давала собі раду сивочола професура?

«Це великий виклик для багатьох університетів не тільки нашої країни, а й світу. Для ПНУ це не стало проблемою. Починаючи з 2012 року ми доволі добре розбудовували дистанційне навчання. Виші, які не приділяли цьому увагу, за два-три тижні не встигли належно перелаштуватися. Формально можна було виходити на аудіо- чи відеозв’язок через різноманітні системи, але це не дистанційна форма навчання. Бо важливий елемент — зріз знань студентів. Додатково потрібно забезпечувати електронною літературою, бо інакше спудей залишається без інформації. Це величезний комплекс питань, не можна спрощувати все до виходу через скайп чи zoom-спілкування.

Натомість ми розбудовували цю платформу кілька років. У рамках грантового проекту додатково отримали бюджетну підтримку ЄС, сформували проектно-освітній офіс «Агенти змін». Маємо дуже цікаву хмарну платформу Webex meeting sistem, яка дає до 900 підключень і безпосередню участь у дискусії необмежений час. Уже під час карантину з нагоди відзначення 80-річчя нашого університету провели наукову конференцію в онлайн-режимі, яка дала змогу підключити 630 викладачів. Навіть наш актовий зал не вміщає такої кількості слухачів», — зазначає ректор.

Тож у ПНУ докорінно змінили методику дистанційного навчання. І це тільки частина навчального процесу. Відеолекції — це вже вчорашній день, позаяк студент не має часу та можливості їх безперестанку переглядати. Ігор Цепенда наголошує на наданні презентацій із аудіолекціями, де спудей може засвоювати їх під час поїздки в транспорті чи крокування вулицею.

Так само переконалися в доцільності денної форми навчання, де безпосередній контакт дає змогу краще засвоювати знання. Подбали й за студентів із сіл. Область має значну частину гірських населених пунктів. Але й там система 3G, 4G, добрий Інтернет дають змогу бути на постійному прямому контакті. Студенти, які не мали можливості зв’язатися через телефони, виходили через загальноосвітні заклади. Так організували екзаменаційну сесію, ЗНО.

Вступна кампанія у виші розпочнеться в серпні та завершиться до 15 вересня, у звичайному режимі. Із зарахуванням проблем нема, в ПНУ відпрацьована система створення персональних електронних кабінетів для кожного абітурієнта, тож немає потреби в їх особистій присутності.

«Вирішили йти шляхом не інтенсивного, а екстенсивного розширення закладу. На бакалавраті — майже 80 освітніх програм. Тільки 11 відсотків зорієнтовані на підготовку вчительських кадрів для загальноосвітніх шкіл, решта спеціальностей — повноцінного класичного університету, починаючи з міжнародних відносин. Розбудована система відповідає великому освітньому центру та науковому осередку. Пишаємося численними науковими досягненнями наших викладачів та студентів, високим рейтингом Scopus, який аналізує винятково англомовні публікації, де ПНУ посів почесне 13-те місце серед вишів країни. А також 38-ме місце в рейтингу «Топ-200 Україна».

Івано-Франківська область.

Фото автора.