Плугом по капсулі часу

Сергій ЯНОВСЬКИЙ

22 липня 2020 568

На Херсонщині знищують унікальну Долину курганів.

Курган, перетворений на кладовище.

Розорана історія

На Херсонщині непоправної шкоди завдали унікальному історичному об’єкту — Долині курганів неподалік Ягорлицької затоки Чорного моря. Це своєрідна капсула часу, в якій понад триста курганів, що зводили кочові народи від епохи бронзи до скіфських часів. Причому більшість із них досі залишалися невивченими достеменно і недоторканними: через віддаленість до них навіть мародери не дісталися! І от тобі маєш: фермерське господарство у Голопристанському районі ні сіло ні впало узяло й розорало Долину курганів, а по кількох із них узагалі пройшлося плугом!

— Працівники Інспекції охорони пам’яток області спільно з фахівцями Держгеокадастру побували в Долині курганів. І побачили, що до чотирьохсот гектарів справді розорали, знищивши при цьому три кургани невеликої висоти. Директор фермерського господарства, відповідального за таку наругу над історією, свою провину визнав. Він зобов’язався своїм коштом оплатити археологічні розкопки згаданих трьох пам’яток, щоб їх можна було зняти з обліку. Матеріали також передали до прокуратури, щоб там вирішили, чи є підстави притягати фермера до кримінальної відповідальності, — зазначив начальник Інспекції з охорони пам’яток Херсонщини Іван Солоницький.

Легендарна локація потребує охорони

Та чи можна після втручання влади вважати скандальний інцидент вичерпаним? Аж ніяк, переконані науковці. На їхню думку, потрібно йти далі: Долину курганів необхідно раз і назавжди захистити від посягань вандалів та недолугих господарників. А для цього треба надати землям охоронний статус регіонального ландшафтного парку чи навіть національного природного парку.

З-поміж найактивніших захисників вразливої капсули часу у Голопристанському районі — завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету, доктор наук Іван Мойсієнко. Він вивчає Долину курганів з 2001 року, і кожна експедиція на віддалений клаптик Чорноморського узбережжя приносить йому нові відкриття. Адже це дивовижна частина цілинного степу, де ростуть 24 види червонокнижних рослин. Хоча не тільки в рослинах річ.

— В Україні є ще локації з великою кількістю стародавніх курганів. Наприклад, всім відомий Холодний Яр. Але це місцевість, чий краєвид з роками змінився. Унікальність Долини курганів у Голопристанському районі в тому, що вигляд цієї місцевості з плином тисячоліть залишився таким самим, як і був за кімерійців та скіфів. І таким ми його повинні зберегти, — зазначив Іван Мойсієнко. — Я взагалі не можу зрозуміти, для чого знадобилося влаштовувати оранку в Долині курганів. Адже там безплідні солончаки, частину яких вряди-годи ще й затоплює море. Про це свідчить, зокрема, розкидана по солончаках суха водорість зостера (камка). То невже не можна було задовольнитися випасом тут худоби та викошуванням трави, як було до того? Якщо вже почалися спроби завдати шкоди пам’ятці, владі справді потрібно вжити заходів для її захисту.

Доведеться домовлятися з громадами

Іван Мойсієнко каже, що про ініціативу з надання землям Долини курганів охоронного статусу вже поінформували Міністерство екології України. І воно її підтримує. Проте є одне важливе але. Громади сіл, які межують з об’єктом, мають дати згоду на вилучення земель до складу нового резервату чи надання їм охоронного статусу. Отут може статися «затик»: підприємці та фермери, котрі звикли почуватися повними господарями у Долині курганів, у схожих випадках не схильні погоджуватися на такі обмеження.

— З одного боку, створення ландшафтного парку в районі можна тільки вітати. Адже це допоможе збереженню нашої історії, дасть можливість створювати нові туристичні маршрути й приваблювати до нас гостей, — розмірковує голова Голопристанської райради Віталій Соловйов. — З другого боку, треба враховувати інтереси сільських громад. Нині деякі з них ведуть перемовини з бізнесменами про виділення земель в оренду під вітрові та сонячні електростанції. Але погодьтеся, що вітряки серед курганів у разі створення ландшафтного парку будуть ні до чого. І коли на шальках терезів з одного боку — історія, а з другого — робочі місця та додаткові доходи до скарбнички, невідомо, що громади оберуть. Точніше, відомо. Тож щоб необхідності такого вибору не виникало в принципі, настав час державі враховувати їхні інтереси в процесі відчуження навколишніх територій під природні резервати. Не обійтися без механізму такого стимулювання і тут — слово за Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів.

До того ж деякі кургани місцеві жителі прилаштували під сільські кладовища, і це також привід для роздумів: а ну як у ландшафтному чи національному парку заборонять ховати люд там, де лежать діди-прадіди?

Херсонська область.