Тепер у Києві замість вулиці близького друга «вождя пролетаріату», ідеолога планової економіки в СРСР академіка Кржижановського буде вулиця імені видатного українського і американського науковця, історика, філолога, почесного доктора всесвітньо відомих університетів Омеляна Пріцака. На Нивках замість провулка Івана Бабушкіна, уродженця Вологодської губернії, одного з організаторів більшовицьких терористичних актів, якого у січні 1906-го було схоплено під час транспортування зброї і розстріляно за вироком воєнно-польового суду царської Росії, буде провулок Сеньківський (Сеньківщиною називався історичний хутір, що колись існував у цій місцевості).

На мапі столиці не буде більше й вулиці імені російського імперського генерала від інфантерії Паїсія Кайсарова та провулка російської космонавтки, палкої прихильниці Путіна й анексії Криму Валентини Терешкової — замість них з’явилися вулиці Холодноярська, названа так на честь 100-річчя Холодноярської республіки та отаманів і козаків, учасників антибільшовицького повстанського руху в Холодному Яру на Черкащині 1918—1922 років, та Христини Алчевської — української громадської діячки і педагога.

Зникли в столиці і вулиця Саратовська (Нивки) та Тверський тупик, назва якого походила від назви російського міста Твер, що не має ні історичної, ні культурної прив’язки до Києва. Замість них з’явився бульвар імені видатного українського танцівника і хореографа, засновника Національного академічного ансамблю танцю України, аншлагові гастролі якого країнами і континентами заявили на всю планету — «Ми з України», Павла Вірського та вулиця Володимира Турця — відомого українського співака. Вулицю Крайню перейменовано на вулицю Осипа Мандельштама — російського поета-модерніста, знищеного під час сталінських репресій, життя і діяльність якого пов’язані з Києвом.

Комісія Київради також присвоїла назви безіменним об’єктам — і тепер в столиці буде вулиця видатного українського історика, етнопсихолога, поета-романтика, громадського діяча Миколи Костомарова, Кловська та Відрадна площі. Члени комісії підтримали пропозиції перейменувати сквер Чкалова на сквер Євгена Чикаленка (1861—1929), великого українця — агронома, видавця, культурного і громадського діяча, мецената, який за власні кошти видавав єдину в Російській імперії українськомовну газету «Рада», словники сільськогосподарської, природничої, математичної лексики. Саме йому належать слова, що стали афоризмом: «Легко любити Україну до глибини душі, а ви спробуйте любити її до глибини своєї кишені».