Цими днями, коли на Полтавщині ранні жнива вже завершились, а пізні ще не розпочалися, для багатьох тамтешніх хліборобів настала пора відносного затишшя. Та у приватному сільгосппідприємстві «Агрофірма «Урожай», що в Кобеляцькому районі, напруження не спадає. Адже зібране збіжжя тепер доводять до кондиції на своєму насіннєвому заводі.

Останній збудували п’ять років тому за кошти підприємства. На це витратили чимало — 12,2 мільйона гривень. І не прогадали. У цьому переконаний керівник підприємства Василь Гордійко. Він нагадав, що очолюване ним господарство сертифіковане як насіннєве ще 2004 року. За цей час набули досвіду, налагодили тісну співпрацю з науковцями й селекціонерами одеського Національного центру насіннєзнавства і сортовивчення, Миронівського інституту пшениці імені В. Ремесла та Інституту зернових культур зі штаб-квартирою в Дніпрі.

Однак поява насіннєвого заводу безпосередньо у Мідянівці започаткувала новий етап освоєння цієї клопіткої, та вельми перспективної справи. Адже з’явилася можливість продукувати насіння зернових культур, яке відповідає практично всім європейським стандартам якості. Тож сьогодні його залюбки купують вітчизняні аграрії, а також їхні колеги з Білорусі та Узбекистану. Причому «м’язи» експортного потенціалу тут постійно нарощують.

Усе те — не лише свіжа копійка до скарбнички агрофірми, а й постійна зайнятість її працівників практично упродовж року та наочне спростування тверджень, нібито виробництво сільгоспкультур із високою доданою вартістю спроможні налагодити тільки агрохолдинги з їхніми «безрозмірними» площами орендованих чорноземів. Міркуйте самі. «Урожай» на правах оренди обробляє скромні не лише за «агрохолдингівськими» мірками 912 гектарів (з них 478 га займають ділянки гібридизації).

При цьому в агрофірмі на постійній основі працюють 24 земляки, в урожайний сезон — до півсотні. Середньомісячна зарплата у господарстві становить понад 13 тисяч гривень. Водночас 232 власникам паїв за користування їхніми наділами виплачують по 14 відсотків від нормативно-грошової оцінки тих земель. А до державного та місцевих бюджетів сільгосппідприємство за минулий рік у вигляді податків і зборів перерахувало майже 2 мільйони 305 тисяч гривень.

Тож насіннєвий завод, як то кажуть, сповна «відпрацьовує» вкладені в його спорудження інвестиції не тільки фундаторам агрофірми. На ньому ми побували, коли там кипіла робота. Щоправда, на дільницях, де тривали сушіння, калібрування та інші процеси «доробки» зерна пшениці та, власне, підготовки його до реалізації, виробниче напруження менш помітне. Бо там оператори лише наглядали за роботою обладнання й механізмів та регулювали параметри їхнього функціонування.

Натомість у приміщеннях, де жінки-працівниці також за допомогою «розумної» техніки наповнювали вже підготовленим добірним зерном фірмові мішки (на знімку) й зашивали їх, а чоловіки-вантажники знімали готову продукцію зі стрічки транспортера й складували її, панував ритм конвеєра. Тут, як то кажуть, не до розмов зі сторонніми. Тож пояснення давав керівник агрофірми Василь Гордійко. Водночас він нагадав про те, що немає зупинок і в намірах та діях стосовно подальшої модернізації заводу. Вже цього року тут запланували встановити порційний протруювач насіння вартістю понад 2 мільйони гривень. Будується також сучасний міні-елеватор.

Днями в агрофірмі «Урожай» побував Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Ознайомившись із роботою її насіннєвого заводу, керівник уряду наголосив на важливості «конвертації в додану вартість» сільгосппродукції, покликаної примножувати прибутки аграріїв і держави. На думку прем’єра, саме переробка має стати «основою» нашого агровиробництва. Василь Гордійко передав Денису Шмигалю цілу теку письмових пропозицій і побажань урядовцям від аграріїв Полтавщини, які, на їхнє переконання, здатні забезпечити поступ цієї галузі не лише в чиновницьких звітах.

Полтавська область.

Фото автора.