Необхідно повернути в школи медиків і організувати безпечний навчальний процес. І поки МОЗ і Міносвіти напрацьовують схеми організації очно-заочного навчально-виховного процесу, учителі, батьки школярів і медики обмірковують непросте питання — чи варто ризикувати здоров’ям дітей, їхніх батьків, стареньких дідусів і бабусь, відкриваючи шкільні класи для очного навчання.
Про це в розмові з журналістами розповів головний лікар Дніпропетровської обласної лікарні ім. Мечникова Сергій Риженко. До ліквідації системи санепідемслужби він працював головним санітарним лікарем України, тому прекрасно знає й розуміє всі нюанси системи грамотної боротьби з епідеміями.
На початку розмови він нагадав, що, за прогнозами ВООЗ, до початку другої хвилі пандемії COVID-19 залишилося не більше двох місяців.
«1 вересня школи повинні бути відкриті для навчального процесу. Діти мають сісти за парти. Це моя однозначна думка. Результати заочного навчання дітей у другому півріччі минулого навчального року оцінюю як негативні. По-перше, страждає якість освіти, що можна побачити за підсумками ЗНО цього року. Незалежне оцінювання з математики не змогли скласти 13% випускників, з української мови та літератури — понад 8%. А в учнів інших класів накопичуються системні проблеми в знаннях, та й знижується інтерес до процесу навчання», — каже медик.
На його думку, школа — це не тільки навчання та знання, а й соціальна адаптація дітей, їх фізичний і розумовий розвиток. Навіть проста зміна розпорядку дня негативно позначається на стані школярів. Не буває повноцінної масової дистанційної освіти, по-перше, з погляду її технічного забезпечення. Особливо в нашій країні. По-друге, з погляду психології така дистанційна освіта можлива тільки для обмеженої кількості чимось мотивованих людей.
«Здобути глибокі системні знання без уроків і живого спілкування з педагогом дуже важко або практично неможливо. Про витрачені нерви та здоров’я батьків під час дистанційного навчання я навіть не кажу», — наголошує Сергій Риженко й додає. — Процитую Генсека ООН Антоніу Гуттериша, який назвав перерваний освітній процес у світі «катастрофою поколінь», яка матиме тривалий вплив на долі молодого покоління та перспективи розвитку країн».
Експерт стверджує, що на початку першої хвилі пандемії школи потрібно було закривати на карантин, як це зробив уряд України. І також, безумовно, у новому навчальному році школи потрібно відкривати для учнів. Але робити це з розумом, втіливши у життя систему безпеки дітей у школах.
Як гарантувати безпеку
Сергій Риженко зазначає, що Україна не може собі дозволити такі масштабні та дорогі заходи щодо безпечного навчального процесу в школах під час епідемії, як, наприклад, у США чи Європі. Там сьогодні працюють над додатковою вентиляцією шкільних будівель з антибактеріальними фільтрами, установлюють системи клімат-контролю, стежачи за вологістю й температурою повітря в класах, займаються переплануванням класних кімнат, роблять додаткові входи та виходи, збільшують штат медичних працівників. Уже опубліковано постанову головного санітарного лікаря України Ляшка про організацію протиепідемічних заходів в освітніх закладах.
«Я дуже уважно попрацював з рекомендаціями МОЗ для шкіл. Вони стосуються всіх напрямків роботи — від температурного скринінгу до поділу потоків і ізоляції дітей із симптомами, системних провітрювань і дезінфекції, жорстких вимог до харчування дітей і працівників, які його забезпечують. Контроль покладено на директора навчального закладу, але не менш важлива роль того, хто це все організовуватиме згідно із санітарними вимогами та правилами», — вважає лікар.
На його думку, це робота не для вчителів: має бути професіонал, медик, людина зі спеціальними знаннями й навичками. Але сам по собі цей документ, яким би правильним він не був, не запрацює. Його потрібно впроваджувати в кожну школу області, а тут дуже багато залежить від влади всіх рівнів, від людського фактора, від грамотної взаємодії адміністрації школи, педагогів, батьків та обов’язково медиків.
«Ми повинні повернути медичних працівників у школи, як це було раніше, а з урахуванням коронавірусу й нових протиепідемічних вимог навіть збільшити штат», — розповів лікар.
Велика стратегічна помилка
У розмові Сергій Риженко згадав про те, що в період впровадження першого етапу медреформи в Україні її організатори просто забули про шкільних медпрацівників. І з початку минулого року їх викреслили із системи МОЗ та запропонували дуже складний шлях переведення в систему освіти.
Так, шкільний медпункт має отримати ліцензію в міністерстві, місцеві ради повинні ухвалити рішення щодо додаткового фінансування цих ставок.
«Епідемія коронавірусу показала, що це велика стратегічна помилка, і її треба терміново виправляти. Але підготовка рішень на державному рівні — шлях некороткий, тому на найближчу сесію обласної ради я виходжу з депутатською ініціативою «Безпечна школа». У ній враховано те, що ми можемо й маємо зробити на нашому місцевому рівні. Головне, ми повинні повернути в школи медиків і спочатку знайти фінансування для цього в місцевих бюджетах. Нам необхідно в найкоротші терміни проінспектувати шкільні медпункти, перевірити наявність у них усього необхідного для початку навчального року: від засобів дезінфекції, ліків, безконтактних термометрів до приміщень для тимчасової ізоляції хворих дітей, поки за ними не приїдуть батьки або бригада невідкладної допомоги. Таких організаційних питань безліч», — наголошує експерт.
Серед таких питань і кадрові. Лікар упевнений, що всі навчальні заклади міста й області необхідно забезпечити медпрацівниками. У кожній школі щонайменше повинна бути медсестра з відповідною освітою та досвідом. Не таємниця, що частина зі створених об’єднаних територіальних громад бережуть свої скромні бюджети, не хочуть виділяти фінансування на зарплати шкільних медпрацівників.
«Коли ж у містах з такими величезними бюджетами, як у Дніпра або Кривого Рогу, школи без медпрацівників, це неприпустимо. Не можна економити на здоров’ї дітей. Закликаю всі місцеві ради терміново розглянути питання виділення додаткового фінансування, а на початок навчального року укомплектувати школи медичними кадрами. Це питання компетенції та відповідальності місцевої влади», — зазначає Сергій Риженко.
Крім того, на його думку, у містах і районах потрібна допомога місцевих рад і адміністрацій, щоб завершити ліцензування шкільних медпунктів.
«Що може бути простіше — зібрали пакет документів від кожної школи, відрядили компетентного чиновника й централізовано відвезли в МОЗ! Але для цього спочатку потрібно перевірити відповідність комплектації медпунктів вимогам міністерства, доукомплектувати їх. І тут у багатьох руки опускаються. А є ще й брак фінансування або бажання зекономити бюджетні кошти для більш «прибуткових» проектів, — розповів лікар.
Не залежати від бажань чиновників
Сергій Риженко як приклад наводить Харків, де міський голова розв’язав усі ці проблеми одразу на одній сесії міськради. Водночас у Дніпрі майже половина шкіл поки що не має в штаті медпрацівників.
«Безпека перебування дітей у школах не повинна залежати від бажання або небажання чиновників і керівників ОТГ серйозно займатися цим питанням», — акцентував увагу медик.
Щодо фінансування, то якщо йдеться про ОТГ, які ледве зводять кінці з кінцями, Сергій Риженко вважає, що необхідна допомога обласного бюджету, а якщо говорити про Дніпро з 8 мільярдами бюджету, це питання пріоритетів — будувати сквери за космічними цінами або частину спрямувати на захист здоров’я дітей.
І якщо з технічних і бюрократичних причин до 1 вересня не буде вирішено питання ліцензування медпунктів шкіл і фінансування ставок шкільних лікаря та медсестри, то в такому разі районна й міська влада повинні ухвалити тимчасове рішення — відрядити в кожну школу лікаря з територіальних медустанов 1-го і 2-го рівнів.
«Так, це тимчасовий захід. Медик має працювати в школі на постійній основі, він повинен знати всіх учнів, знати групу ризику, сумісництвом така робота бути не може. Але потрібен час, щоб сьогодні навіть в авральному режимі виправити ті недоліки й прогалини, які допустили безвідповідальні керівники», — переконаний експерт.
Він додає, що всі ці дії невідкладні. Кожному сьогодні потрібно зрозуміти, що з епідемією не борються на лікарняних ліжках. На лікарняних ліжках лікують те, чому не змогли запобігти превентивними діями. З епідемією потрібно боротися грамотною організацією та суворим системним контролем за виконанням протиепідемічних заходів.
«Завтра епідемія не закінчиться. Тому всім потрібно навчитися жити з вірусом і навчитися грамотно захищати від вірусу себе та своїх дітей. Але для того щоб реалізувати це завдання, щоб навчальний процес не загрожував здоров’ю школярів, потрібно насамперед найпростіше — щоб у школі обов’язково був медичний працівник. Він, і тільки він, може повноцінно та грамотно відповідати за роботу всіх механізмів, спрямованих на запобігання процесу інфікування у великому колективі школярів та педагогів», — переконаний Сергій Риженко.
Фото з відкритих джерел.
