Скульптор Микола Крижанівський і виготовлені ним фрагменти майбутнього пам’ятника Івану Гонті.
Фото надано Миколою Крижанівським.
Понад десять років не вдавалося це зробити. Нарешті справа зрушила з місця. Ймовірно, цієї осені пам’ятник постане на високому пагорбі неподалік гомінкої автомобільної траси, що веде з Могилева-Подільського до Вінниці.
Постать героя створює відомий в області скульптор Микола Крижанівський. Пан Микола — отаман Вінницького обласного товариства «Українське Реєстрове Козацтво», тому такий пам’ятник для нього — робота особлива. У розмові з «Голосом України» розповів, що нині працює щоденно — у будень, вихідні і свята. Висловлює обережне сподівання, можливо, до Дня українського козацтва вдасться встановити скульптуру на давно підготовленому для цього місці.
Плече підставили народний депутат і підприємець
— Є люди, які вже допомагають матеріалами і готові робити це надалі, — розповідає пан Микола. — Маємо скористатися цим. На підтримку з бюджету вже давно не розраховуємо. Далі обіцянок справа не зрушила. Щоправда, були наміри допомогти. У 2008 році навіть передбачили чималу суму грошей на створення меморіального комплексу героям Коліївщини — 240 тисяч гривень. Однак отримати їх не вдалося. Масштабна повінь того року «з’їла» наші гроші.
Тепер допомогу надав народний депутат України Геннадій Вацак. Посприяв у виділенні бетону для створення фундаменту під майбутній комплекс. Крім пам’ятника передбачено низку скульптур із зображеннями гайдамаків. Один з вінницьких підприємців забезпечив металом, зокрема нержавіючою сталлю.
— Чоловік просив себе не називати, — каже Микола Крижанівський. -Він приїздив до мене у майстерню (скульптор працює у рідному селі Могилів-Подільського району. — Авт.). — Ознайомився з ескізом памятника, з тим, що уже вдалося зробити. Разом побували у Гонтівці на місці встановлення скульптури. Закінчилася наша зустріч такими словами: «Завершуйте справу, допоможу всім, що буде необхідно».
Землю на пагорб козаки звезли звідусюди
Місце для скульптурного ансамблю у Гонтівці уже підготували. Його розташують на пагорбі заввишки чотири метри. До речі, пам’ятник нашому герою матиме таку само висоту. Рукотворний курган створили учасники обласного товариства «Українського Реєстрового Козацтва», а також мешканці Гонтівки. На місці майбутнього пам’ятника нині великий хрест.
За словами Миколи Крижанівського, землю козаки звозили з усіх куточків області. Згодом додадуть ще й з малої батьківщини Івана Гонти — села Розсішки сусідньої Черкащини. «Коли у жовтні 2009-го відкривали пам’ятник Івану Гонті у Христинівці на Черкащині, на урочистостях була присутня делегація з нашого села, — розповідає гонтівський сільський голова Михайло Бей. — Привезли землю з місця страти ватажка Коліївщини».
У Гонтівці сподіваються, черкащани також прибудуть до них на вшанування пам’яті свого земляка. Зокрема і з села, де з’явився на світ майбутній захисник народних інтересів. Буде дуже символічно, якщо грудочки землі, по якій зробив перші кроки Іван Гонта, з’являться на пагорбі у Гонтівці. У селі давно встановили пам’ятний знак Гонті. Погруддя розміщено на подвір’ї місцевої школи. Створили музей на спомин про героїв Коліївщини. До речі, скульптор Микола Крижанівський — випускник цієї школи. Навчався у ній у 9—10 класах.
Коли сільська громада разом із головою Михайлом Беєм ініціювала спорудження меморіального комплексу, Крижанівський підтримав пропозицію разом з очолюваним ним товариством реєстрових козаків. Ще у 2002 році розробив проект.
Разом із сільським головою і тодішнім депутатом облради Анатолієм Ольчедаївським брали участь у засіданні художньої ради обласного управління культури, де оцінювали проект. Доопрацьовував роботу відповідно до висловлених зауважень.
Що було далі, про це ініціатори доброї справи не хочуть згадувати. Десять років зверталися з листами, десять років сподівалися, що їх все-таки підтримають, але... Добре що знайшлися меценати, які дали надію підтримати завершення робіт.
Уже його душа летить до неба, а шаблю не випускає
Пам’ятник Івану Гонті скульптор створює у незвичній формі. Польські ляхи влаштували герою Коліївщини жорстоку кару. З історії відомо, що його тіло спершу четвертували, а потім порубали на шматки. Голову прибили на ворота при в’їзді до міста Могилева на Дністрі.
«Гонта не здавався ворогам до останньої хвилини, — ділиться думками скульптор. — Таким прагну відтворити його. Останній герць з ворогами відтворив у формі гопака. Адже насправді це бойовий танець. Він вже залишився на одній нозі, вже відрубали йому руку, вже його душа летить до неба, а все одно не випускає шаблюку. Зрозуміло, тут є елементи гіперболи, але для справжнього Героя ніщо не може бути перебільшено».
Микола Крижанівський уточнює, що для нього дуже важливо було передати у скульптурі внутрішню силу, дух Гонти. Каже, його розп’яття порівняв з розп’яттям Ісуса Христа.
Ще один задум виношує скульптор. Напередодні відкриття пам’ятника, днів за 10—15, має намір запросити друзів-скульпторів на пленер у Гонтівку. Хоче, щоб колективно створили зображення гайдамаків, які доповнять меморіальний комплекс.
